Батискаф часу

15.06.2005
Батискаф часу

Співак, підводник, бізнесмен.

      Те, що Андрій Макаревич ось уже тридцять років жити не може без дайвінгу — пірнання з аквалангом, давно вже ні для кого не секрет. Музикант, кулінар і дайвер сьогодні на Першому російському каналі веде програму «Підводний світ». У Дніпропетровську й досі існує заснований Макаревичем клуб любителів підводного плавання  «Андреевский смак». У 2001 році разом із морським офіцером, рятувальником, автором книжки «Спорядження підводного плавця» Олегом Чебикіним Макаревич заснував мережу магазинів для дайверів — «Батискаф». До цього часу «Батискафи» існували в Москві й Пітері. Позавчора Макаревич і Чебикін приїхали в Київ, щоб і тут відкрити свій магазин.

      Як запевняє Андрій, «Батискаф» — це не просто магазин підводного спорядження, а комплекс послуг. Тут кожному порадять, яке місце для підводного полювання краще обрати, куди поїхати — залежно від розмірів гаманця, ба, навіть організують поїздку і підберуть спорядження. У «Батискафі», за словами Олега Чебикіна, представлене все спорядження для дайвінгу, яке виробляється 30—40 провідними виробниками світу. Макаревич коментує: «У дитинстві я пірнав під воду з таким примітивним спорядженням! Мабуть, якби тоді я знав, що матиму таке суперсучасне оснащення для дайвінгу, то помер би від розриву серця...»

      До слова, дайвінг — задоволення не з дешевих. Тільки міжнародний сертифікат на навчання коштує приблизно 300 доларів. Ще стільки ж — мінімум, який витрачають любителі на костюм і маску. Але, переконує Макаревич, воно того варте — відчуваєш такий кайф! Сам співак пригадав, як одного разу в Дніпропетровську під час «прогулянки по воді» спіймав тридцятикілограмового сома. А найбільш драйвове занурення було в Криму: «Пірнути — пірнув, а коли випірнув, то на березі мене вже чекали двоє прикордонників із собакою. Вони мені навіть ласти не дали зняти, так у них і погнали... два кілометри... по шпалах... А потім я їхньому підполковнику дві години звітував, хто я і яким чином збирався переміститись у Туреччину...»

      Після відкриття  «Батискафа» в Києві Андрій Макаревич поїде перерізати барвисті стрічки в Самарі, Владивостоці й Ризі. А потім займеться виданням журналу для дайверів. Звісно, він називатиметься «Батискаф».