Повернення на вершину Формул-1. Льюїс Хемілтон перервав гегемонію Мерседес

Якщо Гран-прі Монако тиждень тому здивував хаосом, то Барселона піднесла сюрприз протилежного штибу — у спокійній, майже хрестоматійній гонці впала стіна головного домінування сезону.

 

Льюїс Хемілтон скористався вчасним віртуальним сейфті-каром і здобув свою дебютну перемогу за кермом Ferrari, ставши першим представником не з команди Mercedes, який виграв етап у 2026 році.

 

А у компанії з Джорджем Расселлом і Ландо Норрісом, він склав перший суто британський подіум від 1968 року.

 

Для 41-річного семиразового чемпіона світу це був особливий день: неочікуваний барселонський тріумф перервав його переможну посуху, що тривала 686 днів — від Гран-прі Бельгії 2024-го. 

Барселона-Каталунья — широка, відкрита, технічна траса, яку команди знають мало не краще за власні гаражі. Автодром приймає перегони щороку з 1991-го, і десятиліттями саме тут проходили передсезонні тести, тож кожен поворот вивчений до сантиметра.

 

Звідси й репутація «процесійної» траси, де обганяти складно, а у перегонах все вирішують стратегія та знос шин — абразивне покриття й довгі навантажені дуги, як-от затяжний правий третій поворот, нещадно гризуть гуму. Є й одна термінологічна новація.

 

Цьогоріч етап називається саме Гран-прі Барселони-Каталуньї, а не Іспанії: офіційний титул «Гран-прі Іспанії» перебрав на себе Мадрид із новою трасою. Що ж до рекордсменів, то Хемілтон ділив звання найуспішнішого пілота автодрому з Міхаелем Шумахером — але цього уїк-енду став одноосібним лідером, здобувши сьому перемогу в Каталуньї. 

П’ятниця в Барселоні мала особливий присмак: під час першої практики за кермо сіли одразу семеро дебютантів, адже регламент зобов’язує кожного основного пілота двічі за сезон поступитися місцем новачкові.

 

Серед них Колтон Герта дебютував за Cadillac, а боліди Антонеллі, Хемілтона й Норріса пілотували резервісти. Попри це найшвидшим у FP1 став Джордж Расселл, випередивши Оскара Піастрі й Шарля Леклера, тим часом як Ферстаппен бідкався через баланс свого Red Bull. 

 

У другій практиці темп перехопила McLaren: найшвидшим був Ландо Норріс, на дев’ять тисячних випередивши Расселла. День видався тривожним для Ferrari — Леклер був четвертим і на дев’ять десятих швидшим за дев’ятого Хемілтона, який виглядав геть не у своїй тарілці.

 

У суботу ж знову вийшов уперед Расселл: він очолив FP3 попереду Піастрі та Леклера, а сесію перервав червоний прапор, коли Боттас із відмовою педалі гальм застряг у гравії на виході з 10-го повороту. Усе це — за виснажливих умов, коли температура асфальту сягала 50 градусів.

Субота стала днем реваншу для Расселла, який після болючого Монако повернувся у звичну форму. Його коло за 1:14.679 виявилося недосяжним, принісши третій поул у сезоні, причому британець випередив Хемілтона лише на 0,064 секунди.

 

Семиразовий чемпіон останньою спробою таки вискочив на перший ряд, потіснивши Антонеллі на третє місце — найгіршу кваліфікацію італійця за сезон. Сам Расселл сяяв: «Відчуваю себе колишнім собою, коли робиш свою роботу й б’єшся за найвищі позиції». 

 

А ось другий Ferrari знову спіткала драма. Леклер, який ішов на хороший темп, у Q3 дивно втратив контроль на виході з четвертого повороту й влетів у відбійник, викликавши червоний прапор за 8 хвилин 30 секунд до кінця сесії.

 

Так і не показавши часу, монегаск лишився десятим — і вирушав у недільну гонку із середини пелотона. Решту топ-10 склали Норріс, Ферстаппен, Аджар, Піастрі, Лоусон і Хюлькенберг. 

Після згасання стартових вогнів усе йшло за планом Mercedes. Расселл чисто стартував із поула й повів перегони, тоді як Хемілтон, що почав гонку на м’якій гумі фокусувався на стримуванні Антонеллі.

 

Британець на «срібній стрілі» контролював ранні кола, але головною темою дня швидко стала стратегія. Ferrari зробила сміливу ставку на три піт-стопи — і вона зіграла бездоганно. 

 

Поворотний момент настав на 40-му колі. Фернандо Алонсо зупинився в дев’ятому повороті, що активувало віртуальний сейфті-кар, — і це стало для Хемілтона подарунком долі. Семиразовий чемпіон заїхав у бокси з лідерства, узяв тверду гуму під «дешевий» піт-стоп і повернувся на трасу попереду Расселла.

 

Далі, як висловився колишній переможець Гран-прі Девід Култхард, почався «вінтажний Хемілтон»: свіжіші шини, чисте повітря й Ferrari, що ожила в гоночному ритмі, дали йому відрив майже у 20 секунд до фінішу. 

 

Кінцівка ж вийшла жорстокою до суперників. Антонеллі на мить пробився повз Расселла на друге місце, але в боротьбі пошкодив праве переднє колесо, а на 62-му колі його двигун цілковито заглух, лишивши італійця на трасі. Невдовзі втратив підсилювач керма Леклер — і теж зійшов. Загалом до фінішу не дісталися восьмеро гонщиків. 

 

Хемілтон перетнув фініш під шквал емоцій, дякуючи команді й окремо — керівникові гоночної команди «Скудерії» Фредові Вассеру за те, що повірив у нього й привів до Ferrari. Він зізнався, що торішня мрія, яка довго здавалася майже нездійсненною, нарешті справдилася. Друге місце посів Расселл, відставши від переможця на 19,561 секунди, й уперше від стартового етапу сезону фінішував попереду Антонеллі. Третім став Норріс.

 

А для емоційної іспанської публіки супергероями уїкенду були їхні співвітчизники - Карлос Сайнс та Фернандо Алонсо. І їхні результати мали для місцевої «торсиди» другорядне значення.

 

Після семи етапів Антонеллі залишається лідером чемпіонату, проте його відрив від Хемілтона скоротився до 41 очка. А у боротьбі за титул нарешті з’явилася справжня інтрига: Ferrari нагадала, що вміє не лише пробиватися повільними вуличками, а й вигравати у відкритому стратегічному двобої. 

 

Валерія ЗАПОЛЬСЬКА, Олена ЗАПОЛЬСЬКА