Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Десятого, одинадцятого і дванадцятого червня у Полтаві відбудеться традиційний, уже третій, всеукраїнський фестиваль «Мазепа-фест». Раніше його називали рок-фестивалем. Тепер він поступово «розростається» до фестивалю мистецтв. Адже цього року вперше триватиме три дні, один з яких стане Днем українського кіно. Про це на прес-конференції у Полтаві повідомили «батьки» фесту — його директор, народний депутат України Микола Кульчинський, головний режисер Сергій Архипчук і прес-аташе Олександр Євтушенко.
За словами пана Миколи, офіційним організатором згаданого небуденного дійства, як і раніше, виступає очолювана ним Полтавська обласна організація Товариства «Просвіта». Водночас до підготовчої роботи найактивніше долучаються його вчорашні однопартійці — рухівці й нинішні — з Народного союзу «Наша Україна». Свіжоспечена «президентська» партія стає одним із спонсорів фестивалю, а голова її політради, віце-прем'єр Роман Безсмертний особисто сприяє його проведенню.
Попри таку потужну політичну, чи тепер уже навіть владну підтримку, Сергій Архипчук не втомлюється наголошувати на прагненні фундаторів фесту «деполітизувати» його у тому примітивно-вульгарному сенсі, в якому сприймаються мистецькі заходи під партійними брендами. Адже при традиційній присвяті дійства «крамольному» гетьману і полеглим за волю України козакам надзавданням «Мазепи-фесту» було і залишається невпинне розширення «плацдарму» україномовної культури, передовсім молодіжної, виведення її на орбіту конкурентоздатності, спроможності протистояти засиллю чужоземних «попси» і «блатняку», витісненню їх не директивно-заборонними методами, а наповненням ефіру, клубного та інших просторів своїм якіснішим натурпродуктом. Своєрідним ключиком до сердець молодих українців організатори фестивалю вважають рок-музику.
— Ніхто з нас не є фанатом рок-культури, — зазначив Сергій Архипчук. — Але вона нам особливо близька тому, що ця культура сьогодні поганьблена, досі знаходиться під певною забороною, офіційно не оприлюднена. Вона ніби існує й не існує.
Більшість тих, хто прийде у фестивальні дні на полтавське Співоче поле якраз і дізнаються про існування, власне, відкриють для себе такі українські групи, як «Файно», «От вінта», «Тол», «Комаха», «Царство небесне»... Ці та інші учасники фесту, за словами його фундаторів, варті того, щоб уже найближчим часом стати законодавцями пісенно-музичної моди не лише у своїх містах, регіонах. Стартувати на вищу, всеукраїнську, орбіту їм допоможе «Мазепа-фест». Один з його днів стане повністю полтавським — місцеві групи також не пасуть задніх у вітчизняній рок-тусовці.
Очікують і живих класиків жанру. Таких, як Тарас Петриненко, «Кому вниз», Фома з «Мандрів». Але й вони приїдуть до Полтави зовсім не для того, щоб виконати роль весільних генералів та потішитися минулою славою. Скажімо, того ж Тараса Петриненка вже дехто починає сприймати як забронзовілого автора неофіційного сучасного гімну України, такого собі заспівувача-завсідника найповажніших офіційних зібрань. Хоча у нього останнім часом з'явилося чимало нових цікавих і досить несподіваних робіт, які залишаються «неформатом» для більшості «ефемок».
Саме подібний «неформат» і стане найяскравішою візиткою фестивалю. У тому числі й питомо український «кіношний», репрезентований в основному молодими митцями. За словами Миколи Кульчинського, Днем українського кіно на фесті опікуватиметься відомий режисер Михайло Іллєнко. А розпочнеться він прем'єрним для Полтави показом «Залізної сотні» Олеся Янчука.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>