Узбецька влада намагатиметься локалізувати і поступово погасити конфлікт у Ферганській долині, потім, усвідомлюючи, що ці події дали тріщини в будівлі режиму, пробуватиме під тиском США та інших помітних зацікавлених міжнародних гравців, таких, як Росія, вдавати видимість ліберальних реформ. Так прогнозує політолог Вадим Карасьов. Учора на «круглому столі», скликаному оргкомітетом Міжнародного інституту демократії, Карасьов оцінив ситуацію в Узбекистані як продовження розпаду пострадянського простору, його входження в тривалу, на думку політолога, смугу нестабільності.

Група закордонних дипломатів і журналістів прибула вчора до Андижану, щоб на місці дізнатися про криваві події минулої п'ятниці, повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс». Узбецька влада спочатку заявляла лише про десятьох убитих військовослужбовців, потім згадала про 20 вбитих «бандитів» і лише вчора офіційно повідомила про 169 загиблих, серед яких 50 іноземців, зокрема двоє киргизів. При цьому влада повторює, що всі вбиті були бандитами. Офіційний Ташкент заперечує, що військовослужбовці розстрілювали мирних мешканців. А місцеві правозахисники провели своє ретельне розслідування і повідомили, що було вбито щонайменше 745 осіб.

Уся історія Узбекистану — це історія кривавого протистояння кланів. Власне, боротьба за демократію тут є боротьбою кланів. Найсильніші — самаркандський, джизакський та ферганський. Попри те, що питома частка таджиків у країні незначна, таджики мають відчутний вплив на політику, їхні інтереси представлені почасти самаркандським кланом.

Про те, що в Україну планують втекти з Ферганської долини узбецькі біженці, заявив учора один з керівників опозиційної партії Узбекистану «Бірлик». Україна, мовляв, затишніша за Росію чи Білорусь, а тим паче заможніша, аніж сусідні з Узбекистаном держави Середньої Азії.