ДРАГОМАН

13.05.2005

 

Всеволод НЕСТАЙКО,

письменник, славетний «тореадор» української дитячої літератури:

      — Я вважаю, що останні кілька місяців ситуація на українському телебаченні дещо змінилася на краще. Хоча всі канали однаково погано працюють для дітей. Якісних дитячих програм немає зовсім. Діти змушені дивитися бойовики, та й іншого шкідливого для їхнього сприйняття телевізійного продукту вистачає. У сенсі перенасичення насильством і брутальністю телебачення аж ніяк не змінилося. Я навіть написав оце казку «Теле-Баба-Яга і фея Книжана». У цій казці намагаюся прищепити дітям любов до книжки. Ми з дружиною дивимося новини на ТРК «Київ», на «5 каналі». Хоча, скажу відверто, я зараз погано бачу, тож не так дивлюся, як слухаю. Переважно — радіо «Ера». Взагалі ж я все життя був не надто палким прихильником телебачення. Людина має читати книжки і вчитися мислити самостійно, а не ковтати сліпо те, що їй підсовує телевізор.

Віталій ЖЕЖЕРА,

журналіст, театральний критик:

      — Телевізор я дивлюся вкрай рідко. Єдина позитивна зміна, яку помітив останнім часом, це те, що документальний серіал Сергія Буковського «Війна. Український рахунок» «1+1» показував мало того, що 9-го травня, так іще й не вночі, а вдень. В іншому — ну не бачу я жодних змін, не бачу... Хоча цього тижня на двох загальновідомих паскудних каналах ішли фільми з Богданом Ступкою. У мене вже це викликало почуття гордості. А коли гордість за телебачення виникає як виняток (нехай навіть чудовий!) із правила, то, на жаль, доводиться констатувати, що все залишається, як і було.

Сергій КВІТ,

професор, директор Могилянської школи журналістики:

      — Телебачення все-таки за останні кілька місяців змінилося на краще. Як на мене, це сталося насамперед тому, що більше права голосу мають самі колективи, які роблять новини. Дуже непогані новостійники на «1+1», ICTV, традиційно міцний колектив на «5 каналі», намагаються покращити і зробити конкурентоспроможнішими свої випуски новин на каналі СТБ. А конкурентоздатність, у першу чергу, передбачає журналістську професійність. Вже не можна сказати, що ці канали у новинах виконують якісь соціальні чи політичні замовлення. Стосовно УТ-1, то мені здається, його неможливо покращити так швидко, як це задекларувало нове керівництво. По-перше, порівняно з іншими каналами там значно слабший колектив. По-друге, його структура не відповідає сьогоденним реаліям, вона має радянську закваску, там страшенно роздутий штат. Перш ніж оновлювати цей канал, слід звільнити старих працівників. А я, чесно кажучи, сумніваюсь, що це можливо. Гарно працює ТРК «Ера», проте її робота залежить від настрою власника, пана Деркача. Добре, що зараз там така політика, яку ми бачимо. Але хтозна, що спаде Деркачеві на думку через три місяці, чи, скажімо, через півроку. Тобто позитивні зміни на українському телебаченні є, проте не гарантовано, що ці зміни незворотні.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>