І це не зрада, а перемога. За три роки вітчизняний ВПК рвонув зі швидкістю ракети: за даними Держстату, за 2024 рік обсяги виторгу від реалізації зброї та боєприпасів становили 59,7 млрд грн (проти 21,7 млрд у 2023 році та 5,5 млрд у 2022 році).
Українська оборонна промисловість нині випускає понад тисячу видів озброєнь — від артилерійських снарядів до ракет і далекобійних систем.
І це потужний драйвер розвитку українського технологічного сектору, третину зростання ВВП у 2024 році забезпечила саме військова галузь. Але можливості ВПК набагато більші.
Європа, яка нарешті зрозуміла, що Трамп не зупинить путіна, почала похапцем переозброюватись: Єврокомісія цього тижня готується до затвердження плану фінансування у 800 млрд євро на переозброєння Європи на найближчі 10 років.
А родзинка у цьому те, що Україні запланували виділити з цих грошей 50 млрд на військове виробництво. І це реально круто. Тобто Європа планує застосувати данську модель на весь обсяг військової допомоги.
Вже днями Україна отримала від ЄС 1 млрд євро на виробництво гаубиць. Литва виділила 10 млн євро на виробництво далекобійного озброєння.
Відомо про спільний проєкт компанії «Українська бронетехніка» і Czechoslovak Group з виробництва 155-міліметрових снарядів, частину яких вироблятимуть у Чехії, а частину — в Україні.
Німецький холдинг Rheinmetall планує завершити 2026 року в Україні будівництво свого заводу, а його потужність повинна значно перевищити заплановану.
Європейцям вигідно інвестувати у виробництва в Україні — вартість озброєнь і техніки, вироблених у нас, удвічі нижча за аналогічні з Німеччини чи Швеції.
Якщо президент московії владімір путін відкине пропозиції президента США Дональда Трампа щодо мирного врегулювання у війні проти України, європейці готові замість постачання готової зброї фінансувати українське оборонне виробництво.
«Досі ЄС та США надавали Україні близько 40 мільярдів євро військової допомоги на рік. Але ми можемо витратити ту саму суму на закупівлю сучасної зброї в Україні, що коштувало б приблизно вдвічі менше, ніж зброя, вироблена в ЄС чи США», — написав європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс у соцмережі X у неділю, 4 травня.
За словами пана Кубілюса, «це фактично подвоїло б обсяг зброї, яку Україна отримує за ті самі 40 мільярдів євро».
«Реальна вартість нашої підтримки зросте до 80 мільярдів євро», — зазначив він.
На сьогодні вітчизняний ВПК працює на половину своєї потужності. В 2024 році було виготовлено продукції лише на $9 млрд, хоч могли б виробити на $20 млрд.
Минулого року українські виробники РЕБ і дронів були завантажені, за підрахунками об’єднання «Технологічні сили України» (ТСУ), на 37% через відсутність держконтрактів.
«Якщо в держави немає ресурсів на довгострокові контракти, контрольований експорт — компромісний варіант», — вважає виконавча директорка ТСУ Катерина Михалко.
Але ж вітчизняний ВПК на сьогодні тільки на 40% закриває потреби фронту — скажуть критики.
Так, але, за всієї поваги до наших висококваліфікованих і талановитих фахівців у сфері новітніх технологій, ми не складемо свій Patriot, хоч наша САУ «Богдана» вже успішно замінює на передовій відомі французькі 155-міліметрові самохідні артилерійські установки Caesar.
За словами міністра з питань стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна, у 2024 році Україна зосередилася на роботизації своєї армії. Ми виготовили у 22 рази більше Deep Strike-дронів і в 15 разів більше наземних роботизованих комплексів, ніж позаторік.
Також минулого року було виготовлено понад 2 млн FPV-дронів, майже 2,5 млн боєприпасів і 324 нові одиниці військової продукції.
Однією з найважливіших розробок стали ракети-дрони з дальністю польоту до 700 кілометрів, зона досяжності яких охоплює 20 російських аеродромів. У 2024 році Україна змогла створити чотири моделі таких ракет.
«Сучасне українське озброєння — синтез винахідливості, бойового досвіду і неймовірної адаптивності. Вітчизняні системи не просто не поступаються закордонним — вони створюються під реальні потреби війни, змінюючись разом з її перебігом», — акцентує начальник Головного управління розвідки МО Кирило Буданов.
Тільки протягом січня—квітня 2025 року кодифіковано і допущено до експлуатації у Збройних силах близько 470 нових зразків озброєння та військової техніки, тобто в середньому понад 100 нових розробок на місяць.
Україна перейшла від позиції «надайте нам зброю, і терміново» до активного залучення інвесторів, зокрема іноземних. За даними групи Defence Industry Data (D.I.D), приватні інвестиції в українські оборонні технології у 2024 році зросли у 10 разів порівняно з 2023 роком.
За різними оцінками, загальний обсяг фінансування сягнув від $35 до $50 млн. Обрано виважену стратегію: не конкурувати з європейськими виробами, а доповнювати загальні оборонні спроможності. Що доречно з огляду на євроінтеграційні прагнення України.
На платформі Brave1 (а це єдиний майданчик для співпраці розробників воєнних технологій, держави та військових, а також інвесторів і волонтерських фондів) станом на листопад 2024 року було зареєстровано майже три тисячі розробок.
Серед найактуальніших та наймасовіших: більш ніж 300 у сфері БпЛА, понад 200 розробок роботизованих наземних комплексів (НРК), більш ніж 200 в галузі штучного інтелекту, понад 100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР).
Державна інституція — Фонд розвитку інновацій — видала понад 470 грантів на суму $1,4 млрд. У 2025 році цей фонд планує активно залучати інвестиції та підтримувати розвиток інноваційних оборонних технологій: створення дронів, лазерної зброї та використання штучного інтелекту.
Гранти від держави можуть отримати через портал «Дія» виробники дронів, наприклад, як переробні підприємства на суму до 8 млн грн. (виглядає дивно, але не чіпляйтесь до деталей. — Авт.).
Для них діють пільгові умови — грантова складова може сягати до 80% вартості проєкту. І це спрацьовує! Якось я як умовний розробник «погралася» з «Дією» і впритул підійшла до отримання гранта на 800 тис. грн.
Наступний крок — експорт військових технологій, який в Україні юридично не заборонений, але з лютого 2022 року наша країна не присутня на світовому ринку зброї: виробники або отримували негативну відповідь на дозвіл, або не отримували жодної.
«Політичне рішення щодо механізму відкриття експорту озброєння може бути ухвалене вже у травні», — повідомив заступник міністра економіки Ігор Фоменко.
Поки що як саме може працювати експорт для оборонних підприємств — невідомо. Чи будуть обкладати виробників додатковим митом, чи створюватимуть спеціальний фонд.
Можливий сценарій — дозволити виробникам експортувати половину (від 2 до 50 відсотків) від обсягу українських контрактів, анонімно говорить виробник FPV-дронів.
Натомість виробники мають передавати частину виторгу від експорту на закупівлю зброї для ЗСУ. Але дозволити собі цей спеціальний платіж можуть переважно великі виробники.
Ще один сценарій — створення окремого фонду, куди спрямовуватиметься додаткове мито від експорту «оборонки» в розмірі 20%, а гроші використовуватимуть для закупівель потрібного армії озброєння.
Зважаючи, що фактична прибутковість українських виробників дронів і РЕБ — 12-15% (законом дозволено 25%. — Ред.), наразі обговорюється цифра у 5%, яка не така болюча, як 20%, що підштовхуватиме бізнес до приховування прибутків.
Найгірший сценарій — точкове погодження. «Позиція в міністерств і офісу президента — приносьте контракти, будемо розглядати кожен індивідуально», — каже анонімно представник великого виробника FPV-дронів.
Та не вважайте, що експорт потрібен усім: як вважають фахівці, виграти тендери за ціною буде дуже складно, а суперпопулярні FPV-дрони потрібні лише там, де є гаряча фаза війни, ніхто не закуповуватиме їх на склад.
Так, українські FPV зразка 2023-го і 2025 років відчутно відрізняються за характеристиками. Але пам’ятаємо: світова геополітична турбулентність дає можливість Україні скористатися шансом під час хвилі запиту на національну безпеку посилити власну оборону та стати серйозним гравцем на світовому ринку озброєнь, забезпечуючи приплив валютної виручки в державну скарбницю.