Слова не кажи, а криптогаманець покажи. У Раді працюють над законопроєктом про віртуальні активи

«До війни 16% українців володіли криптою, — повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, — безперечно, на сьогодні ця цифра збільшилась».

 

Нині капіталізація світового ринку крипти становить $3,4 трлн. Україна за рівнем володіння криптовалютою посідає 6-те місце в світі (серед 150 країн). 

 

Крипторинок давно потребував легалізації, тож питання про встановлення зрозумілих правил гри назріло.

 

Чекає цього і бюджет: за даними дослідження Global Ledger, якби цей ринок був легалізований раніше, уже за 2021–2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн — від оподаткування доходів громадян. 

 

Згідно з документом, віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий режим близький до режиму рухомого майна, з погляду цивільного права.

 

Водночас редакція, запропонована до першого читання, яка ще може бути обговорена, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України «Про платіжні послуги».

 

Проєкт поділяє всі віртуальні активи на три основні категорії: токени з прив’язкою до активів — валюти чи майна, токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти, інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів.

 

Запропонована модель, згідно з якою Регулятор (якого ще треба визначити. — Ред.) визначатиме, які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) належатимуть до цієї категорії. 

 

Головне в анонсі законопроєкту — модель оподаткування. Вона досить проста. Податок нараховуватимуть лише з прибутку за рік.

 

«Йдеться про різницю між витратами на купівлю й доходами від продажу криптоактивів», — уточнює Гетманцев.

 

Власнику криптовалюти потрібно буде сплатити 18% податку на прибуток фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Збитки за результатами року переносяться на майбутній період. 

 

У перший рік після прийняття документа діятиме пільгова ставка ПДФО — 5%. Можливість вивести «в білу» криптоактиви за ставкою 5% декого з громадян, хто чекав на нульову ставку, трішки розчарувала. Але і така фінансова замануха вельми приваблива.

 

У цей період підтверджувати витрати на придбання криптовалюти не потрібно, надалі таке підтвердження буде обов’язковим, а криптопідприємець має самостійно декларувати та сплачувати податки.

 

Після закінчення перехідного періоду тримачі криптовалюти мають сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору.

 

Під оподаткування не потраплятимуть три категорії криптооперацій: обмін одних криптовалют на інші, продаж на суму до однієї мінімальної заробітної плати, майнінг (процес видобутку криптовалюти за допомогою спеціального обладнання. — Ред.).

 

Чекаємо на розгляд законопроєкту в сесійній залі. Фінансовий експерт Андрій Шевчишин нагадує, що питань ще багато, наприклад: що робити з комісією біржі або мережі, яка може сягати 1-2% від вартості активу, й вона плаваюча? Куди її виносити, як підверджувати?

 

Продаж як вихід у національну валюту, але якщо немає національних операторів, то як це зробити? Які документи потрібно надати в податкову, якщо зробив обмін крипти на USDC (централізована криптовалюта, ціна якої прив’язана до долара США. — Ред.) та DEX (децентралізована криптобіржа, на якій можна торгувати цифровими активами без посередників. — Ред.)? Схеми легалізації покупки є, доки немає обміну даними світових криптобірж із нашою податковою, тощо.

 

Поки що невизначеним залишається питання, які з державних органів керуватимуть ринком криптовалюти — Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР), Мінцифри чи Нацбанк.

 

Визначить це Кабмін за погодженням із Нацбанком. Цього тижня законопроєкт має потрапити до зали парламенту. А загалом Закон про віртуальні активи в Україні повинен бути готовий до жовтня 2025-го.

 

А ще меморандумом з МВФ передбачено імплементацію до українського законодавства тих регуляцій, які діють у ЄС.

 

Очікується, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.