Незвичні страви зі звичного продукту: найкращі цибулеві рецепти

Не можна уявити господу без цього овоча, адже жодна перша чи друга страва не обійдеться без цибулі — вона надає їм аромату, смаку, а коли потрібно — то й кольору.

 

Та й то сказати — цій культурі роду амарилісових уже понад 5 тисяч років!

 

Завдяки її смаковим та корисним якостям цей овоч вживають в усіх кухнях світу у свіжому, вареному, смаженому, печеному вигляді.

 

Навіть важко назвати кількість страв, які можна приготувати з цього продукту.

 

Застосовують цибулю не лише в кулінарії, а й у медицині, косметології.

 

Ми ж пропонуємо монообід із трьох страв, які можна приготувати майже з самої тільки цибулі.

Є чимало рецептів цієї страви, адже що не кухар — то власний рецепт. Тим паче, що цибулевий суп готують по всій території Франції, а кожний регіон має свої традиції та особливості.

 

Вважалося, що це страва бідних селян, у яких не завжди був широкий асортимент продуктів, щоб готувати розмаїту їжу, а от цибуля в господарстві була завжди...

 

За іншою версією, рецепт цибулевого супу належить королю Франції Людовіку ХV, який, перебуваючи на полюванні, зголоднів, але під рукою не було жодних припасів, неподалік же була хатинка лісівника, в якій король знайшов цибулю, біле вино, масло, з яких і створив цей шедевр французької кухні, що подають не лише в селянських родинах, а й у найвишуканіших ресторанах Франції та світу. 

 

Та хоч би де готували цибулевий суп, незмінною залишається основа: бульйон (курячий, телячий, овочевий — байдуже), цибуля, масло, біле вино, грінки з багету та сиру. Тож почнемо готувати, власне, класичний цибулевий суп. 

 

Беремо дві-три великі цибулини (грамів 400-500), 2 ст. ложки вершкового масла, 1 ст. ложку олії, 700-800 мл бульйону, 50 мл білого вина, чайну ложку цукру, столову ложку борошна, сіль і чорний мелений перець — до смаку

Спочатку чистимо цибулю, миємо і нарізаємо півкільцями.

 

Кладемо масло на пательню та вливаємо олію (це дозволить збалансувати температуру і цибуля не згорить), вкидаємо нарізану цибулю і смажимо на повільному вогні, постійно помішуючи.

 

Тим часом на сухій пательні обсмажуємо борошно до золотистого кольору, доки не з’явиться запах підсмажених горіхів. Коли цибуля набуде світло-карамельного кольору, всипаємо борошно, ретельно все перемішуємо.

 

Вино змішуємо з цукром і вливаємо до цибулі, даємо закипіти, постійно помішуючи, щоб не було грудочок. Далі солимо, перчимо, вливаємо бульйон і варимо на повільному вогні хвилин 20-25. Є маленький секрет: якщо ви хочете, щоб суп був густішим, — збийте його легенько блендером (не до стану крем-супу, а щоб лишень шматочки цибулі стали меншими).

 

Французький багет нарізаємо кружальцями завтовшки 2 см, посипаємо тертим сиром (у класичному варіанті — Грюєр, але ви можете взяти той, який у вас у холодильнику) і ставимо в духовку, доки сир не розплавиться.

 

Подають цибулевий суп у глибоких мисочках, поклавши зверху грінки з сиром. Проте грінки можна подавати й окремо, хто не любить намоклого хліба.

 

Ви можете експериментувати з вищеописаною базою: замість вина додавати херес, шері або ж коньяк (тільки знайте міру!). Також до смаженої цибулі можна додати трошки подрібненого часнику, не зіпсують смаку й мелений мускатний горіх, розмарин, чебрець, а також зелень. Є навіть рецепт цибулевого супу, в який додають плавлений сирок, але це, здається, вже зовсім інша історія... 

Цибуляники — ситно і смачно.  

 

Ця друга страва дуже поширена на Галичині. Її можна споживати і як основну страву з грибним чи будь-яким іншим соусом, а також сметаною, і як гарнір. Готувати її легко та й продуктів потрібно небагато, тому вона стане в нагоді, коли в холодильнику порожньо, а до зарплати ще дожити треба. 

 

Тож беремо 3-4 великі цибулини, 2 яйця, сіль, перець до смаку, 2 столові ложки манної крупи, а також кілька ложок борошна (в залежності, наскільки ваша цибуля соковита), олію для смаження.

 

Отож цибулю чистимо від лушпиння, миємо та нарізаємо невеликими кубиками. Викладаємо в глибоку миску, солимо та трошки жмулькаємо руками, даємо постояти, щоб цибуля пустила сік.

 

Далі сік зціджуємо, додаємо до цибулі яйця, мелений чорний перець до смаку, манну крупу, гарно перемішуємо і даємо хвилин 20-30 постояти, щоб манка набухла.

 

Тепер дивимося, наскільки маса рідка, і за потреби додаємо борошно, ще раз ретельно перемішуємо — має бути за густотою, як на оладки.

 

На добре розігріту пательню лиємо олію і викладаємо столовою ложкою цибулеву масу. Смажимо на повільному вогні, щоб цибуля гарно просмажилася — чим довше ви її смажитимете, тим ароматнішими будуть ваші цибуляники. Далі перевертаємо на другий бік — смажимо до золотої скоринки. Їсти такі оладки найкраще гарячими, коли вони ще хрумкі та ароматні.

 

Можна готувати цю страву й в інший спосіб: у мисці збити яйце, склянку кефіру (йогурту, нежирної сметани), чайну ложку солі, чайну ложку соди, все добре вимішати, додати склянку борошна і розколотити тісто, як на млинці.

 

Тим часом нарізати дрібно дві середні ріпчасті цибулини або ж гарний пучок зеленої і додати в тісто, вимішати і смажити, як звичайні млинці.

Пам’ятаєте героїню радянської комедії, кухаря за фахом, яку зачепила репліка про картоплю — мовляв, ну що з неї можна приготувати? І тут дівчина почала перераховувати різноманітні страви з бульби.

 

Щось на зразок цього можна сказати і про цибулю, адже, як видно з попередніх переписів, це і перші, і другі страви. А ще з цибулі можна приготувати... печиво. Це сьогодні вже нікого не здивуєш крекерами з цибулею, а в часи мого дитинства це була дивовижа якась.

 

Рецепт цибульничків — такого незвичного печива — ще в юності знайшла в книжці Дарії Цвєк «Солодке печиво» і спробувала його приготувати. Це щось неперевершене, адже поєднання цибулі, смальцю, маку було незвичним (як казала сама пані авторка: «Я і з попелу щось спечу»). Цибульнички з маком чудово підходять як доповнення до борщу чи грибної юшки, як перекус чи закуска до пива.

 

Для приготування цього печива нам знадобиться: 250 г борошна, 150 г смальцю (саме цей продукт надасть печиву хрумкості), 150 г маку, 2 середні цибулини, 3 яйця, чайна ложка солі, чайна ложка розпушувача.

 

Цибулю чистимо від лушпиння, миємо та нарізаємо на невеликі кубики. На пательню викладаємо дві ложки смальцю і висипаємо цибулю, смажимо її до золотистого кольору, а потім відкладаємо вихолонути.

 

Тим часом у мисці змішуємо борошно з розпушувачем та сіллю, викладаємо смажену цибулю, мак та решту смальцю, замішуємо м’яке тісто. Стільницю притрушуємо борошном, кладемо тісто і розкачуємо його завтовшки не більше сантиметра, нарізаємо ромбами.

 

Деко встеляємо пергаментним папером, викладаємо наші ромби та змащуємо збитим яйцем, щоб цибульнички вийшли рум’яними, зверху можна присипати маком для краси.

 

Випікаємо при температурі 200 градусів приблизно 20 хвилин (потрібно стежити, щоб не підгоріло, адже в кожного духовка пече по-різному).

Відкритий пиріг із цибулею — чим не альтернатива піці?

 

 А ось іще один кулінарний шедевр — французький відкритий пиріг, який легко приготувати. Він смакуватиме і до перших страв, і як швидкий перекус. Для «підкладки» готуємо крихке тісто, для якого знадобиться: 200 г борошна, 125 г масла (або ж маргарину), яйце, 3 ст. л. холодної води, дрібка солі. 

 

У глибоку миску всипаємо борошно, сіль, нарізане кубиками холодне масло і перетираємо все це в крихту. Яйце збиваємо, додаємо воду і виливаємо в борошняно-масляну суміш. Вимішуємо м’яке тісто, загортаємо в харчову плівку і ставимо на пів години в холодильник. 

 

Тим часом готуємо начинку: беремо пучок зеленої цибулі та 2 шт. — ріпчастої. Ріпчасту цибулю чистимо від лушпиння та нарізаємо великими півкільцями, обсмажуємо на олії, солимо та даємо охолонути. Зелену ж цибулю дрібно нарізаємо та змішуємо зі смаженою цибулею. 

 

Тісто виймаємо з холодильника, розкачуємо в круг, викладаємо у круглу форму так, щоб у ній утворилися бортики з тіста, решту — обрізаємо. Викладаємо на тісто суміш цибулі та заливаємо заливкою.

 

Для неї нам знадобляться 2 яйця, 100 мл вершків, 200 г кисломолочного сиру та 100 г — твердого, сіль, спеції та зелень до смаку. Яйця збиваємо, додаємо вершки, добре перемішуємо.

 

Твердий сир натираємо на крупній тертці, додаємо м’який сир та поєднуємо з яєчно-вершковою сумішшю, заправляємо сіллю, спеціями та зеленню і виливаємо на цибулю. Випікаємо такий пиріг при температурі 180 градусів 30-40 хвилин. 

 

Дарка КОХ