Долар гривню береже: що очікує на економіку України у 2024 році — прогноз

08.11.2023
Долар гривню береже: що очікує на економіку України у 2024 році — прогноз

Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Билан влучно зауважила: «Мало який місяць у цьому році минув без перегляду економічних прогнозів. У принципі, нічого дивного, зважаючи на кількість і глибину шоків. А от що дійсно дивує, так це те, що в умовах повномасштабної війни економіка зростає на 4-5% у цьому році і, ймовірно, зростатиме схожими темпами в наступному. Принаймні передумови для цього є, за що варто окремо подякувати ЗСУ».


У схваленому урядом 2 листопада проєкті Державного бюджету на 2024 рік до другого читання прогноз за реальним ВВП зменшили до 4,6% (у першому читанні було 5%), також у цьому документі Мінфін змінив у поточному році ще низку показників у бік зменшення: зростання споживчих цін з 14,7% до 7,1% та показник споживчої інфляції — з 10,8% до 9,7%.

 

А Національний банк України, знизивши з 27 жовтня облікову ставку одразу на 4 відсоткові пункти (з 20% до 16%), не планує зупинятись.

 

Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук повідомив: «Наш прогноз передбачає, що в грудні буде зроблено наступний крок і знижено ставку на 1 відсотковий пункт».

 

Безумовно, це відбудеться за відсутності ознак погіршеня балансу ризиків. До другого читання в розрахунки Державного бюджету на 2024 рік Мінфін заклав більш оптимістичний курс гривні у 38,6 грн за $1 (у проєкті документа до першого читання використовувався курс 40,2 грн/$).

 

Незалежні експерти Dragon Capital у своїх прогнозах курсу вказали 37 грн/дол. на кінець цього року та 39 грн/дол. — у наступному. Міцний курс впливає на сповільнення інфляції та, відповідно, збереження вартості гривневих заощаджень громадян, а от помірна девальвація вигідна експортерам, які мають валютні доходи, а видатки — у гривні.


Через місяць після відмови НБУ від фіксованого курсу на користь «керованої гнучкості» гривня неочікувано зміцнилась одразу на 40 копійок.

 

«Зміцнення гривні на міжбанку відбувається під управлінням Нацбанку, якому, судячи з усього, наказує це робити його модель, що відображає динаміку змін у торговому балансі. І там, судячи з усього, намітилися якісь позитивні зміни в експорті», — зауважує інвестиційний банкір Сергій Фурса.

 

Так, дефіцит торговельного балансу збергається на рівні близько $3 млрд на місяць, але, як наголошує пан Фурса, «можливе позитивне зрушення в експорті пов’язане з більш активним функціонуванням морських портів, які поступово виходять на рівень операцій, близьких до періоду дії зернової угоди. А можливо, ми бачимо результат боротьби із «сірим» зерном, на що було отримано найвищу волю і кинуто сили податківців та СБУшників».

 

Що ж, інколи втручання в економічні процеси з боку держави йде на користь. Зростання цін на пальне в жовтні відбулося згідно з прогнозованим аналітиками сценарієм — від 40 копійок до 2 гривень.


Власник мережі АЗС «Прайм» Дмитро Леушкін коментує: «Є домовленості з урядом — не підвищувати ціни вище 60 гривень за літр. І всі навколо цієї планки тупцюють. Якщо маржа сильно падає і тримається на низькому рівні два тижні й більше, то підвищення цін ініціює тандем ОККО плюс WOG. Якщо дохідність нормальна, то сигналом для ринку підвищувати цінники стає перегляд прайсів державною Укрнафтою».


Але не скрізь і не всім може керувати держава. Втримати планку, залишивши головним пріоритетом оборону країни, можна (згідно з проєктом Державного бюджету на 2024 рік) тільки за умови отримання 41 млрд дол. США зовнішньої фінансової підтримки.

 

Порівняно з першим читанням цей обсяг вдалося зменшити з 42,9 млрд дол. США. Притому, що втома міжнародних партнерів від війни в Україні та їхні внутрішні політичні процеси призводять до того, що Україні стає чимдалі важче залучати від них кошти, констатує міністр фінансів Сергій Марченко. Зовнішня допомога Україні під час повномасштабної війни надходить із багатьох країн світу, але найбільше — зі США та ЄС.


Центр публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки наводить дані: Україна очікує отримати в 2024 році від Сполучених Штатів близько $11,8 млрд. Вашингтон надає фінансову підтримку в формі грантів, тобто безповоротної допомоги.

 

«Гроші спрямовують через механізм PEACE Світового банку. В угоді чітко прописано, на що саме йдуть кошти. Це передусім соціальні витрати та зарплати», — пояснює координаторка проєктів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

 

Але ухвалення рішення про виділення коштів на допомогу на наступний рік у США затягується. Ще $5,4 млрд мають надійти від МВФ у рамках чотирирічної програми, яка почала працювати 2023 року і з якої вже надійшло $3,6 млрд. ЄС надає кошти за програмою макрофінансової допомоги, тобто на пільгових умовах. Позику надають на 30 років з правом не погашати її перші 10 років.


Четвертого листопада на пресконференції в Києві президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що в Європейському Союзі прагнуть до кінця року погодити виділення 50 млрд євро для України.

 

Європейський Союз має в грудні ухвалити остаточне рішення щодо створення програми Ukraine Facility, кошти від якої наша держава отримуватиме впродовж наступних чотирьох років за умови виконання певних вимог.

 

Кабінет Міністрів України має підготувати план реформ, які затвердять європейці. Песимистичний сценарій (недостатнє фінансування з боку західних партнерів), звісно, існує, але він не тотожний ситуації 2022 року і маловірогідний.