Європарламент закликає не визнавати «переобрання» путіна в рф
Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засуджує псевдовибори президента рф та закликає країни світу не вважити їх легітимними. >>
Євросоюз узгодив це рішення, і пропозиція подана до Європейського парламенту для ухвалення найближчим часом.
«Україна може покладатися на ЄС. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну, в тому числі й фінансово, стільки, скільки потрібно. ...Україна може розраховувати на регулярну фінансову допомогу від ЄС протягом усього 2023 року», — заявив міністр фінансів Чехії Збинек Станюра.
18 млрд євро — це не грант, це величезний кредит, що надається нашій країні й матиме 10-річний пільговий період.
Частину коштів від західних партнерів ми отримуємо у формі грантів, але переважно допомогу надають через кредити.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн вважає, що для України дуже важливо мати передбачуваний і стабільний потік доходів.
Ідеться про суму 3-4 мільярди євро на місяць. І ці 3-4 мільярди євро мають бути профінансовані Європейським Союзом, американськими партнерами та фінансовими установами, додала пані фон дер Ляйєн.
Близько 1,5 млрд євро на місяць для України фінансуватиме Європейський Союз — це якраз і є та сама регулярна фінансова допомога.
Судячи з останнього рішення, таке фінансування ми матимемо, отже, 2023-й фінансовий рік маємо пройти, як для воєнного часу, відносно спокійно.
Рішення про допомогу Україні для країн ЄС теж непросте і йде паралельно з приборканням інфляції, найвищої за останні 50 років.
Багато урядів різко відмовилися від відносно дешевих газу та нафти з росії: загалом європейські країни зараз витрачають майже п’яту частину свого ВВП на енергоносії, хоча останніми роками їм доводилося витрачати десяту частину.
Нагадаємо, що Угорщина виступала проти рішення ЄС надати Україні 18-мільярдний пакет допомоги, а також відмовилася приєднуватися до «стелі цін» на російську нафту в $60 за барель, впроваджену західними країнами для зменшення потоку нафтодоларів у російську економіку.
Висока інфляція та повільніше, ніж у попередні роки, економічне зростання — це та ціна, яку глобальна економіка платить за вторгнення росії в Україну.
І водночас вона не йде в жодне порівняння з величезною ціною, яку зараз платить Україна. Наразі щомісяця наша держава витрачає до 250 млрд грн, більш ніж половина з яких іде на оборону.
При цьому власних надходжень бюджету не вистачає навіть на покриття військових витрат, не кажучи про важливі сфери — соціальну, медичну та інші, базові для населення.
Тож до початку 2023 року державний борг України перевищить валовий внутрішній продукт (ВВП), тобто вартість усіх вироблених у країні товарів і послуг — він становитиме 106% від ВВП, тобто 6,4 трлн грн.
Притому, що до кінця серпня 2022 року держборг становив 3,6 трлн грн.
А в 2023 році уряд прогнозує зростання державного боргу майже вдвічі. Наступного року на обслуговування державного боргу спрямовуватиметься кожна четверта гривня доходів бюджету, але іншого виходу немає, адже причина різкого зростання державного боргу одна — війна.
Як сказав генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку Матіас Корманн: «Кінець війни та просто встановлення миру в Україні буде найефективнішим способом вплинути на економічні прогнози».
Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засуджує псевдовибори президента рф та закликає країни світу не вважити їх легітимними. >>
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Голова української правозахисної організації «Альменда», 27-річна Марія Суляліна, отримала премію Civil Rights Defender of The Year 2024 у Швеції. >>
Молодій мешканці м. Дніпра повідомлено про підозру, за процесуального керівництва ювенальних прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури, за фактом торгівлі людьми, вчиненої стосовно малолітнього (ч. 3 ст. 149 КК України). >>
Україна сьогодні, 24 квітня, отримала від Європейської комісії 1,5 млрд євро в межах Українського фонду обсягом 50 мільярдів євро, що був створений у багаторічному бюджеті ЄС. >>
У середу, 24 квітня, Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 9256, який посилює контроль за гральним бізнесом. Він передбачає реорганізацію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) і посилює вимоги до реклами азартних ігор. >>