Війна у дуетах і квартетах: хто переміг у 3-му Конкурсі молодих композиторів імені Бориса Лятошинського

У малій залі Львівської філармонії відбулися концерт Call for Genius і церемонія нагородження лауреатів третього Всеукраїнського конкурсу молодих композиторів імені Бориса Лятошинського.

Нагадаємо, конкурс є частиною міжнародного фестивалю Kharkiv Music Fest, який повномасштабне вторгнення росії в Україну, на жаль, поставило на паузу.

Проведення концерту-нагородження стало можливе завдяки Товариству побратимства «Харків — Нюрнберг» та благодійному фонду «Толока».

Всі зібрані кошти передадуть Ізюмській міській центральній бібліотеці, яка постраждала від влучання ворожої ракети.

Загалом на конкурс було прийнято 17 робіт (5 творів у молодшій групі, 12 — у старшій). За правилами, передбачено участь композиторів віком до 17 років (молодша група) та 18–26 років (старша група).

На розгляд журі приймали дуети для скрипки, альта або віолончелі та фортепіано (молодша група) і квартети для двох скрипок, альта й віолончелі (старша група).

Традиційно конкурсанти змагалися за грошові премії та право виконати власний твір зі сцени.

Відповідно до регламенту міжнародне журі оцінювало твори в один тур. Цього року до складу журі конкурсу увійшли: Олександр Щетинський (Україна), Еугеніуш Кнапік (Польща), Леонід Грабовський (Україна, США), Олександр Грінберг (Україна, Німеччина).

Лауреатами конкурсу в молодшій групі став Ярослав Шепелєв  (Харків), твір «Горобець та Киця» для скрипки й фортепіано (ІІІ премія); старша група: І премія — Володимир Богатирьов (Харків) за Струнний квартет; ІІІ премія — Артем Бриль  (Чернігів / Київ) за струнний квартет «Альбус і Август».

На сцені Львівської філармонії лунали твори переможців у виконанні струнного квартету Львівської національної філармонії ім. М. Скорика «Фенікс» (Phoenix String Quartet) у складі: Микола Гав’юк (перша скрипка), Петро Тітяєв (друга скрипка), Вадим Педорич (альт) та Денис Литвиненко (віолончель).

«21 лютого прийом робіт був закритий і отримані партитури були відправлені на розгляд високоповажного журі, а 24 лютого розпочалась війна, тож було недоречно думати про якісь розважальні заходи — нагородження лауреатів, — розповідає Іван Пахота, директор конкурсу.

— Та ми проводимо конкурс не просто заради конкурсу, а й для того, щоб якось опікуватись лауреатами, давати їм можливість виконати свої твори зі сцени або дати можливість почути, як звучать їхні твори в професійному виконанні. Крім того, ми мали зобов’язання перед учасниками, тож було прийнято рішення все ж провести концерт-нагородження. Хочу зазначити, що конкурси цих років дуже відрізняються, і не тільки через війну — зовсім інші настрої творів, рівень учасників. Та ми продовжуємо і в наших планах — оголосити після війни 4-й конкурс Лятошинського. І я думаю, що, швидше за все, це буде вокально-хоровий конкурс».

«Дуже знаковим є те, що творчість допомагає підтримувати моральний дух, так було і в часи Лятошинського, так є і зараз. В такі часи виникає відчуття, що ти маєш щось робити, і мистецький фронт — такий самий фронт, як і військовий. І тепер ми бачимо, як цей фронт, недооцінений нами, тепер використовує ворог, — коментує Тетяна Гомон, почесна амбасадорка конкурсу, хранителька квартири-музею Лятошинського. — Тож сьогодні важливо переосмислити важливість впливу культурного кола на сприйняття і нашої держави в світі, і нашого особливого культурного коду».

«Мій твір називається просто Струнний квартет, — розповідає Володимир Богатирьов. — Коли почалась війна, то в цей твір я додав нові частини, які, як мені здається, дуже відгукувались та переплітались із твором. Узагалі, вплив війни на нашу музику значний — зміниться естетика української музики, вона буде частіше звертатись до свого коріння, це буде нова-нова фольклорна хвиля, і новий бум експресіонізму, тільки з нашим характером. Щодо планів, то після нашої перемоги я хотів би написати камерну оперу. Хочеться написати щось масштабне саме для рідного Харкова — міста-героя. Це буде музика, наповнена, з одного боку, живою силою, а з іншого — рефлексією».