Експорт під обстрілом: чому Україна вивозитиме зерно, навіть попри атаки ракет на порти

Недовго тривала радість від успішних перемовин із російською федерацією щодо вивозу українського збіжжя.

Вже наступного дня «міністерство нападу» рф вдарило по Одеському порту, де саме зберігалося наше зерно перед відвантаженням на кораблі, 4 ракетами — дві з них збили, ще дві пошкодили насосну станцію.

Втім відмовлятися від оборудки з країною-агресором Україна, та й світ, наразі не планують і продовжують підготовку до експорту — адже у цій угоді зацікавлені всі.

Що вирішили у Стамбулі

Тиждень тому у Стамбулі чотири сторони — росія, Україна, ООН та Туреччина – підписали угоду про забезпечення так званого зернового коридору. Це має розблокувати експорт продовольчих товарів та зерна з трьох чорноморських портів.

Про розблокування портів Україна домовлялася кілька місяців, перемовини велися в Туреччині. А вже перед вихідними країна побачила повний текст чотиристоронньої угоди англійською мовою — після підписання документ оприлюднив заступник голови офісу президента Андрій Сибіга.

«Жодних інших закритих додатків, протоколів, документів та папірців на коліні не існує. При цьому жодного підпису української сторони поруч із підписом окупантів не стоїть», — наголосив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм після підписання.

Український представник — міністр інфраструктури Олександр Кубраков — підписував документ з представниками Туреччини та ООН. Аналогічний документ підписав російський представник — міністр оборони рф Сергій Шойгу.

Угода передбачає, що три українські порти — Одеса, Чорноморськ та Південний — мають бути розблоковані для проходу цивільних суден. Для загального нагляду та координації у Стамбулі створять Спільний координаційний центр під егідою ООН. До нього ввійдуть представники України, росії, ООН та Туреччини.

Судна заходитимуть до портів України після перевірки (за затвердженим графіком) інспекційними групами у складі представників усіх сторін. Інспекція перевірятиме судна на відсутність несанкціонованих вантажів і персоналу.

Як заявляють представники української влади, спільна інспекція має убезпечити українські порти від входу «троянських коней» під виглядом цивільних суден.

Уся діяльність в українських територіальних водах перебуває у віданні та відповідальності України. При цьому сторони зобов’язуються не нападати на цивільні судна, які йтимуть спеціальним коридором, а також на три згадані порти.

Жодні військові кораблі, літаки чи безпілотники не можуть наближатися до цього коридору ближче за відстань, затверджену спільним центром: навігаційно безпечна відстань складає 20 кабельтових — 3 тис. 704 метри.

У разі потреби Україна може частково розмінувати фарватери для проходу суден. Це може за потреби робити мінний тральщик іншої країни. Угода діятиме 120 днів з дати підписання і буде автоматично продовжена, якщо жодна зі сторін не повідомить, що хоче його припинити.

Мільярд щомісяця — і бонус для економіки

За підрахунками експертів, угода принесе Україні близько одного мільярда доларів на місяць. У нас зараз уже в наявності зерна приблизно на 10 млрд доларів, повідомив президент Володимир Зеленський у своєму коментарі щодо підписання угоди в Стамбулі. Виграш отримає п’ята частина нашої економіки, яка приносить 40% валютної виручки.

До блокади 80% нашого експорту надходило морем, — після ж початку російського вторгнення Україна наростила експорт через західні кордони — залізницею, вантажівками та річковим транспортом через  Дунай. Але цього надто мало, щоб вивезти весь наш урожай, а логістичні витрати для аграріїв зросли втричі-вп’ятеро.

Утім і відкриття морського шляху не розв’яже всіх проблем українського зернового експорту. За даними аграрних аналітиків, в Україні ще залишилось 18-20 млн тонн збіжжя з минулорічного врожаю. А вже незабаром доведеться збирати новий – 65-70 млн тонн. 

Весь цей обсяг, як вважають деякі експерти, вивезти буде важко. А неможливість продати зерно позбавляє фермерів можливості фінансувати майбутні посівні цикли. А це означає вищі ціни на них наступного року.

Генеральний директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк стверджує: «Угода розблоковує три з п’яти найбільших портів України. Тож за умовні чотири місяці ми зможемо вивезти ті запаси, які є». За його словами, у випадку розблокування портів витрати аграріїв на логістику скоротяться, а внутрішні ціни мали б підвищитись десь на 100 доларів на тонну, що дасть їм більше певності щодо майбутніх врожаїв.

Росія, якщо неуважно прочитати угоду, на перший погляд, не виграла нічого. Однак напередодні підписання «зернової» угоди США прибрали антидемпінгові мита на російські добрива та ліки, а ЄС у сьомому пакеті санкцій проти рф не обмежив банківські операції, необхідні для імпорту або транспортування сільськогосподарської та харчової продукції. Туреччині угода дозволить у перспективі перетворитися на один із глобальних центрів, що визначають ціни на продовольчі товари у світі.

Турецькі гарантії та російські ракети

Значно більше питань до безпекової складової цієї угоди. Навіть попри оптимізм керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, який заявив: «Якщо хтось думає, що росія зможе під приводом функціонування цього коридору висадити десант, то це абсолютно нереально. Крім того, берег уже захищають берегові ракетні комплекси».

Також усю відповідальність за можливий обстріл суден з боку рф узяла на себе Туреччина.

Але про те, що не все гладко у цьому питанні, свідчить обстріл Одеського порту ракетами «Калібр» усього менш ніж за добу після укладання угоди. Як стало відомо вже наступного дня, удар ракетами мав, радше, демонстраційний характер. Унаслідок ракетного удару по Одеському морському торговому порту виникла пожежа у насосній станції, влучання в сховище зерна не було.

«Очевидно, що метою ворога було влучання саме в Одеський морський торговий порт. Чотири ракети типу «Калібр» були спрямовані саме в цьому напрямку. Дві з них було збито силами ППО, дві влучили в об’єкти інфраструктури самого порту. Поранених наразі немає... Значних руйнувань у портовій інфраструктурі не було, було влучання в насосну станцію», — розповіла керівник пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.

За її даними, під час влучання ракет виникла незначна пожежа, яку невдовзі загасили рятувальники. Ударною хвилею пошкодило будинки навколо порту. За словами Гуменюк, у саме сховище зерна влучання не було.

Аграрії довіряють ЗСУ

Відтак Україна вирішила продовжити підготовку до запуску експорту агропродукції з українських портів через Чорне море, попри те, що рф завдала ракетного удару по Одеському порту.

«Ми не довіряємо росії, але довіряємо своїм партнерам та союзникам, саме тому ініціатива про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів була підписана з ООН та Туреччиною, а не з росією. Цей документ не був жестом «доброї волі», але результатом роботи Зброй­них сил України, які звільнили острів Зміїний. Що у свою чергу стало можливим завдяки підтримці наших союзників, які надають нам сучасну та ефективну зброю для захисту берегової лінії. Документ було підписано на українських умовах — жодних росіян у територіальних водах України, жодних поступок щодо санкцій», — написав міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

«Сьогодні роcія завдала ракетного удару по території Одеського порту, тим самим укотре показавши світу свої справжні наміри. За останні місяці ракетні удари по об’єктах інфраструктури стали другою, а інколи навіть першою ціллю ворога. Щодня десятки ракет спрямовуються на залізницю, мости, нафтосховища, порти. Це не зупиняє нашу роботу і наш спротив», — додав він, зазначивши, що ООН та союзники України і партнери сподіваються, що Стамбульська ініціатива зможе врятувати не тільки економіку України, а й мільйони людей від голоду, а мільярди — від зубожіння.

«Як і завжди, ми довіряємо Військово-Морським силам, ЗСУ і всім силам оборони, які готові давати відсіч окупантам. Учора ніхто не підписав угоду про капітуляцію рф. Війна не закінчилася, як хтось собі вирішив. Але так само, як наша залізниця продовжує рух, а автоперевізники доставляють необхідні продукти, медикаменти та зброю до «0» позицій, — ми не відступимо від своєї цілі — розблокувати морські порти», — резюмував міністр.

 Порти почали підготовку  

Тим часом адміністрація морських портів почала підготовку до відновлення роботи портів «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний».

«Захід і вихід суден до вказаних морських портів здійснюватиметься шляхом формування каравану, який супроводжуватиметься судном лідирування», — повідомляє АМПУ, наголошуючи, що з метою складання планів формування караванів адміністрація просить подавати заявки на включення суден на електронну пошту.

Сама ж угода щодо припинення блокади українських портів та відновлення експорту зерна призвела до помітного падіння світових цін на зерно. Чиказькі ф’ючерси на пшеницю — ключовий орієнтир для світового ринку — у п’ятницю впали на понад 3%, тоді як продовольча пшениця впала у ціні на понад 4%. Британські ф’ючерси на фуражну пшеницю — європейський орієнтир на фуражну пшеницю (використовується для тварин) — впали майже на 3%.

Утім обійтися без «зради» у цій ситуації неможливо.

«Росії розблокували продаж зерна та добрив, без обмежень та санкцій. Строк дії договору — три роки. Чи справедливо? Ні. Чи Москва отримала кращі умови? Так. Але тут немає провини Кубракова чи делегації України. Таке життя. Світ вирішує власні проблеми. Завдання світу — збити ціни на енергоносії, продовольство та добрива. Світ саме цим займається, доля України та справедливість тут — другорядне, — написав керівник журналістського проєкту «Політікус Вульгаріс» Сергій Лямець. — Але я хочу увімкнути злого калькулятора та трохи подумати на майбутнє».

Проблему вирішить звільнення Криму

За заявами Сергія Лямця, 120 днів — це лише чотири місяці.

«Уявімо, що розблокування візьме один місяць. Далі — вивозити зможемо по 5 млн т на місяць (це швидко). Загалом зерна минулорічного врожаю накопичилося близько 20 млн тонн. Отже, вивеземо 15 мільйонів. Знадобиться подовження угоди. Але напевно, що Кремль може спробувати перешкодити подовженню. Це вже не кажучи, що йому не потрібен такий конкурент, як Україна. Нащо йому, якщо в Росії контракт на три роки?» — пише Лямець, зауважуючи, що варіантів, аби перешкодити транспортуванню, — сто тисяч мільйонів, тут потрібні гарантії Заходу.

«Є ще одна перешкода — заміноване Чорне море. Це лише здається, що маєш карту мінних полів — і поплив. Міни регулярно відриваються та плавають, де хочуть. Тож страхові компанії світу вже маркували Чорне море як зону підвищеної небезпеки. Тому 5 мільйонів на мі­сяць — це дуже, дуже оптимістично. Навіть якщо подовжимо ще — отримаємо +15 млн т. Отже, врожай цього року вивезти не встигнемо, потрібне буде чергове подовження дії договору. Але до того часу світ уже вирішить проблему з нестачею зерна та (можливо) олії. Тим більше, що росія експортуватиме без обмежень, а вона є потужним гравцем. Тож неважко передбачити, що в разі затягування війни до зими (це гарний сценарій) ми залишимося з мільйонами тонн зерна у зерносховищах. Договір у Стамбулі не вирішує всіх потреб України. Треба думати, куди подіти багато зерна», — констатує Лямець, пропонуючи кілька варіантів виходу із ситуації.

Перший, за його словами, — розвивати збут зерна через західні кордони та альтернативні маршрути до Румунії. Другий — розвивати переробку. Виробляти борошно, макарони та комбікорми для тварин.

«Можливо, навіть біопаливо. Адже більше половини зерна у світі йде саме на корми тваринам та біопаливо. Тоді непоганим буде також розвивати тваринництво. Але то надто складно для уряду Шмигаля. Тож питання дуже підвішене. Третій варіант — це перемогти росію до весни. Перемогти впевнено та потужно, навіть забрати Крим. Тоді всі питання з логістикою зерна будуть автоматично вирішені. Гадаю, треба сподіватися на найкращий варіант, а готуватися до найгіршого. Тоді в будь-якому разі ми переможемо», — зазначив він.