«Палітурка»: український ПЕН та The Ukrainians Media запустили подкаст
Подкаст «Палітурка», присвячений творам зі шкільної програми запустили Український ПЕН та The Ukrainians Media: чому вони вчили нас тоді та чого можуть навчити сьогодні. >>
Іван Сльота.
У червні підбито підсумки ІV Всеукраїнського фестивалю-конкурсу імені Івана Сльоти в номінаціях «хори», «вокальні ансамблі» та «художнє слово».
Цей проєкт, завжди очікуваний, святковий, натхненний, цього разу відбувався в особливих умовах — учасники, а це понад три десятки хорів і ансамблів та стільки ж читців із багатьох областей України, а також окремі виконавці, які виїхали у Польщу, Німеччину, Чехію, не змогли прибути до Житомира, а тому надіслали записи виконання пісень і віршів Івана Сльоти.
Прослуховування матеріалів змусило членів журі шукати критерії для оцінювання, адже — знову ж таки, через об’єктивні обставини — записи були різної технічної якості, що ставило учасників у нерівні умови.
І тоді знайшлося несподіване рішення — не оцінювати надіслані матеріали за критеріями конкурсного відбору, а залишити їх в інтернеті як зразки виконавської інтерпретації, створивши своєрідну «Антологію виконання творів Івана Сльоти».
На думку більшості членів журі, таке рішення не тільки не протирічить ідеї фестивалю-конкурсу, який було започатковано з метою збереження спадщини видатного українського композитора, диригента, поета, педагога, народного артиста України Івана Сльоти, а навпаки — має стати новим етапом вивчення та широкого розповсюдження його творчості.
Як будь-яка музика, пісні Івана Сльоти «А льон цвіте», «Ти мене замани», «Не згорає зоря, не згаса...» та багато-багато інших оживають лише у виконанні, тому зберегти зразки виконавського втілення пісенної спадщини колективами, які добре знають не тільки музику композитора, а й його вимоги до звучання, манери співу, традицій акомпанементу, є надзвичайно важливим завданням «сльотознавства».
Відтепер і музиканти-практики, і науковці матимуть можливість звертатися до записів на створеному You Tube каналі «Фестиваль-конкурс імені Івана Сльоти», щоб вивчити та зберегти традицію вагомого пласту української пісенної культури, презентованого творчістю видатного житомирянина.
І ще одна несподіванка фестивалю: зазвичай із закінченням дійства закінчується й робота організаційного комітету. Однак цього разу сталося навпаки: по завершенні прослуховувань та обговорень має початися робота з упорядкування побаченого і почутого, адже усе зібране стане тепер надбанням для світу.
Ірина КОПОТЬ, кандидат мистецтвознавства, директорка народного музею Бориса Лятошинського
Подкаст «Палітурка», присвячений творам зі шкільної програми запустили Український ПЕН та The Ukrainians Media: чому вони вчили нас тоді та чого можуть навчити сьогодні. >>
За кілька сотень кілометрів від лінії фронту, в місті Луцьк, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі». >>
Сергій Жадан уже давно перебуває на поетичному п’єдесталі. >>
Дерев'яний храм Святого Архистратига Михаїла, внесений до списку архітектурних пам'яток національного значення, повністю згорів під час пожежі в селі Сможе Стрийського району Львівщини >>
У нашій добірці ми зібрали топ-5 найталановитіших та найцікавіших українських митців нової хвилі, яких потрібно знати, щоб розбиратися у сучасному мистецтві. >>
У день народження гетьмана Кирила Розумовського,18 березня, оголосили результати щорічного конкурсу «РозумФест». >>