Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Ансамбль класичної музики імені Лятошинського (Фото Альони ГАСТИ.)
Ансамбль класичної музики імені Лятошинського вшанує у Києві 19 лютого пам’ять про подвиг Героїв Небесної сотні виконанням «Реквієму» Вольфганга Амадея Моцарта.
Відомий колектив Національного будинку органної та камерної музики України очолить запрошений диригент з Австрії, всесвітньо відомий спеціаліст з історично поінформованого виконавства Ілля Король.
За словами народженого у Києві маестро, його інтерпретація значно відрізнятиметься від звичних уявлень про моцартівський «Реквієм», сформованих масовою культурою та практикою виконання. На концерті, який відбудеться в Національній філармонії України, слухачі переконаються, що це твір не про смерть, а про життя.
«Ми постараємося повернутися до тих важливих деталей, які затерлися в процесі романтичної традиції і багаторазового виконання твору Моцарта. Адже ми навіть сприймаємо «Реквієм» з точки зору наших романтизованих уявлень про цей твір — що це музика про смерть. Насправді це музика про життя, і це видно після уважного прочитання латинського тексту. Також ми це почуємо у самій музиці Моцарта», — розповідає Ілля Король, який у 2001 році отримав громадянство Австрії за свої музичні досягнення.
Відомо, що «Реквієм» Моцарт не встиг дописати. Після смерті композитора тільки перші дві частини були закінчені повністю, а решта фрагментів залишилися на чернетках.
Вдова композитора Констанція доручила завершити твір учням Моцарта: Зюссмаєру, Фрейштадлеру та Ейблеру. Після закінчення «Реквієму» стало відомо, хто ж Моцарту його замовив.
Ним виявився граф Франц фон Вальзег, який часто платив композиторам за твори, які потім видавав за власні. Він мав намір виконати «Реквієм» на згадку про свою дружину.
Нагадаємо, що після пожежі у костелі Святого Миколая 3 вересня 2021 року музичні колективи Національного будинку органної та камерної музики України, серед яких і ансамбль імені Лятошинського, втратили майданчик для регулярних виступів і тепер змушені виступати в інших залах Києва.
Згідно з розпорядженням Кабміну, Міністерство культури та інформполітики має до кінця наступного року реалізувати проєкт будівництва в Києві «Будинку музики» та перемістити до нього державне підприємство «Національний будинок органної та камерної музики України».
Проте втілення цього проєкту досі не розпочалося.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>