Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Опера «Одержима» нарешті на сцені. (Фото надане організаторами.)
На великій сцені Національної музичної академії імені Петра Чайковського в Києві відбулася прем’єра постановки сучасної опери «Одержима» українського композитора Мирослава Волинського, за однойменною поемою Лесі Українки.
Цей музичний твір був написаний ще 1989 року на конкурс камерних опер, який відбувався в Німеччині.
Тоді був зроблений також переклад тексту німецькою мовою.
Сюжет композитору підказала дружина Анна, якій і присвячено оперу.
Загалом Мирослав Волинський має у творчому доробку шість опер. Його зацікавила для інтерпретації не лише «Одержима» Лесі Українки. Першою була «Лісова пісня», яку представляли на фестивалі «Опера в мініатюрі» в Кам’янці-Подільському.
За понад три десятиліття, по суті, це було єдине сценічне втілення. І, на жаль, така ситуація — не виняток, а правило: пробитися на сцени цьому жанрові авторства сучасних вітчизняних композиторій в Україні вкрай складно.
«Одержиму» представили на сцені Оперної студії Національної музичної академії в інтерпретації Марини Рижової, яка прагне займатися режисурою саме українських творів.
Постановниця відійшла від релігійного трактування дії та персонажів. Глядачам показують життєву драму жінки, що оживає в листах Лесі Українки.
Ідея виникла 2019 року. Спочатку планувалася вистава в супроводі фортепіано. У будь-якому варіанті постановки опери у Великій залі потрібен був дозвіл кафедри, тож Марина Рижова прийшла з партитурою до головного диригента Сергія Голубничого.
І завдяки його підтримці «Одержима» зазвучала в оркестровому виконанні, отримавши в одній особі диригента-постановника, музичного керівника та куратора проєкту.
«Головна героїня має характер жінки-воїна, протягом всієї опери вона постійно змінює свої думки та настрій, що яскраво втілено в музиці. Технічно та психологічно складна партія Міріам тримає в напрузі від перших нот, — прокоментував Сергій Голубничий музичному інтернет-виданню The Claquers.
— Яскрава драматичність вистави є одним із серйозних викликів для всієї творчої команди під час репетиційного процесу, проте водночас ця виразна емоційність є безперечною перевагою опери «Одержима» Мирослава Волинського».
Опера є результатом роботи творчого об’єднання Art.razom, ідея створення якого належить режисерці Марині Рижовій. Молоді ентузіасти перед цим, зокрема, вже поставили камерні опери Ірини Губаренко «Ведмідь» та Solaris, монооперу «Щоденник Анни».
Головну жіночу партію Міріам в «Одержимій» виконують яскрава солістка Київської опери Анастасія Поліщук та магістрантка І року навчання Марія Антоневська.
Їхні сценічні партнери — студенти НМАУ Владислав Федоряка, Володимир Щур, Владислав Фоміних, В’ячеслав Крижановський, Владислава Жукова, солістка Оперної студії Тетяна Бондарь та артист хору Національної опери України Сергій Дерун. Другою прем’єрною виставою 16 лютого диригуватиме молода диригентка Наталія Стець.
За словами ректора НМАУ Максима Тимошенка, в наступних планах консерваторської талановитої молоді — нові оперні постановки українських композиторів.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>