Вибір персонального раю: що віщують цифри українцям та Україні в 2022 році

06.01.2022
Вибір персонального раю: що віщують цифри українцям та Україні в 2022 році

Енергії нового року вчитимуть нас слухати своє серце, орієнтуючись на вищу любов, яка не обтяжена земними умовностями (Фото з відкритих джерел)

З нумерологічної точки зору новим планетарним роком правитимуть енергії числа шість (2+0+2+2=6).

 

Це означає, що після волелюбної і прогресивної п’ятірки, націленої на публічну активність і змагання авторитетів, набудуть сакрального значення наші внутрішні персональні історії.

 

Чому саме сакрального?

 

А тому що в 2022 році, на думку сучасних містиків, завершуватиметься період глобального перезавантаження земних енергій, які поступово стають більш тонкими і духовними. Одні з нас «підуть» вище, інші залишаться там, де були.

 

Таке враження, ніби глобальна космічна система довершує черговий процес власної трансформації, тому нам нічого не залишається, як зосередитися на собі й обрати власну точку опори в новому світі.

 

Це якраз той унікальний випадок, коли спроба списати власні невдачі на об’єктивні причини зараховуватиметься як свідомий вибір на користь старої моделі.

Мрія Сальвадора Далі

Шостий аркан у системі Таро має назву Закохані. Його астрологічною управителькою вважається планета любові та гармонії Венера.

 

Отож можна припустити, що під її впливом з січня нас різко потягне на красу, творчість, комфорт та різні форми земного задоволення. І це природно.

 

Адже емоції, народжені архетипом Верховного Жреця, який цього року по вінця занурив нас в ідейні «розбірки» старих авторитетів, хочеться якнайшвидше «заїсти» чимось солоденьким. Тут головне не втратити відчуття міри і вчасно зупинитися, коли мармеладний релакс попливе через край.


Але, як кажуть, не все так просто. Аркан Закохані стає загальнопланетарною програмою, тому лише мармеладом ситий не будеш. Тут потрібен ще й елемент вищого польоту, який, до речі, у випадку з шостим арканом — теж про любов, але ту, що ні від чого не залежить.

 

Задля пізнання цього високого почуття доведеться неодмінно від чогось відмовитися. Саме тому Закохані вважаються ще й арканом вибору, після якого наше життя вже ніколи не буде таким, як раніше.


На жаль, класична розвилка не передбачає легких варіантів. Це якраз той випадок, коли, звернувши вліво, втратиш коня, а пішовши направо — наб’єш собі гулю. Аби не помилитися з напрямком, треба цього року на перехрестях долі обирати не розумом, а серцем.

 

Те, що резонує з душею, і є правильним, навіть якщо залізна логіка відверто бунтує. Привід переконатися в цьому з’явиться пізніше, тому не поспішайте 2022 рік називати періодом втрат.

 

Можливо, те, з чим ви неминуче розпрощаєтесь, і було тією гирею, яка стримувала вас від найвищого у своєму житті польоту.

Карта повернення до
втраченого раю Сальвадора Далі.

Цікаво, що сюжет аркана Закохані в більшості колод Таро — це картинка з Едемського саду, де Єва ось-ось зробить вибір на користь свого першого гріхопадіння.

 

Ціна її вибору — втрачений рай. Але художник Сальвадор Далі, будучи одним із найвідоміших містиків нашого часу, запропонував для шостого аркана новий сюжет. На карті з його авторської колоди зображені ті ж Адам та Єва, але в момент, коли вони після тривалого поневіряння знову повертаються на круги своя.


Саме ця історія максимально резонує з енергіями нового року. Тобто процес злому старого космічного порядку, який Всесвіт переживає останніх два роки, може повернути кожного з нас до первісного Едему або відбере його остаточно.

 

Персональною перепусткою в обидва кінці стане почуття любові та єдності з Богом або їхня повна відсутність. Такий собі момент істини в рік фатального вибору, наслідки якого формуватимуть усе наше подальше життя.


Як запевняють знавці «великого переходу», ці два протилежні світи і далі існуватимуть у межах однієї земної реальності, але не перетинатимуться один з одним.

 

Епохальні зміни пройдуть, скоріше, на рівні емоційних відчуттів, коли одні учасники процесу вже зараз почуватимуться, ніби в раю, а інші своїм вибором самотужки влаштують собі персональне пекло.

 

За життя вибратися з нього буде фактично неможливо, тому наступного року можуть почастішати випадки, коли люди свідомо губитимуть самі себе, наприклад, алкоголем або наркотиками. Результат їхнього вибору остаточно оформиться в пекельну форму.


Словом, вселенське диво вже тут. Поспішайте його обрати шляхом більш духовного осмислення дійсності. Ключовими тут слугують словосполучення «оптимістична думка» і «душевна легкість». Отож не намагайтеся пропхатися у новий світ зі своїм вінтажним золотим абажуром. Все необхідне там з’явиться і так, в силу вашої віри.

Чи буде в Україні новий Майдан?

З нумерологічної точки зору, наше життя еволюціонує в межах 9-річних циклів. Отож, аби визначити приблизну тенденцію року, який нас цікавить, треба простим арифметичним дійством повернутися на дев’ять років назад.

 

А ось тепер тримайтеся міцніше, оскільки на виході з’являться спочатку 2013-й, а потім і 2004 роки. Тобто обидві українські революції — Помаранчева та Революція гідності, відбулися у час планетарної шістки, яка щоразу ставила нас перед доленосним вибором. Чому?


Аби відповісти на це запитання, необхідно вирахувати річну нумерологічну матрицю України на ці періоди. І ось що маємо: 24.08.2004 — 20 2 16 7. Потім — 24.08.2013 — 20 2 16 7. І нарешті — 24.08.2022 — 20 2 16 7. Ключовою енергією в усіх випадках є Сімка, оскільки вона резонує з числом, яке визначає мету створення нашої держави. (24.08. 1991 — 34 7 30 3). А далі просте правило.

 

Якщо основне число (людини або країни) з’являється у персональній матриці року в її самісінькому кінці, то цей період, без перебільшення, можна назвати знаковим.

 

Всесвіт однозначно тестуватиме власника цього аспекту на здатність виконувати програму свого життя. Така собі рубіжна перевірка на дорозі, коли доведеться скласти екзамен на зрілість. Отож нам усім потрібно зробити все необхідне для того, аби черговий іспит не став останнім і вивів нас на чергову сходинку персональної еволюції.


Після цієї новини може скластися враження, ніби ми приречені на вічні Майдани. Абсолютно ні! Аналогічна ситуація в житті кожної людини та країни трапляється кожні 9 років, і нічого. Більше того, за інтуїтивне розуміння своєї місії у такі роки зрілі народи можуть отримувати навіть приємні бонуси.

 

Ми ж поки що лише формуємося як нація, тому так бурхливо реагуємо на спроби збити нас з істинного шляху, прописаного сімкою. Виходить трішки радикально, але ж козацькі гени жодними мінськими угодами не відміниш. Ми такі, які є.


Чого вимагає від нас програмна Сімка? Перш за все — істинної віри у вище небесне покровительство і філософське сприйняття дійсності. Це якраз і є ті якості, без яких неможливо піднятися на рівень більш тонких енергій. Отож вважайте, що нам пощастило бути саме тут у ці дивовижні часи. Місцезнаходження збільшує шанси для тих, хто здатний це зрозуміти.  

Україна, дасть Бог, вистоїть! А влада?

За що теперішня Банкова може отримати від українців на горіхи? За брехню, підміну понять, нездатність виконати свої обіцянки. У 2021 році в Україні почався новий 9-річний цикл, що проходитиме під впливом Вісімки і Шістки. Ці дві енергії вказують на ріст заможності, соціальну справедливість і турботу про тих, хто в силу різних обставин не здатний потурбуватися про себе сам.


Подібна програма абсолютно несумісна з олігархічною системою, яка вже кілька десятиліть поспіль висмоктує з країни всі наявні ресурси. На жаль, спроба Зе-команди вирішити цю проблему на законодавчому рівні виявилася звичайнісінькою імітацією боротьби, яка системно нічого не змінила.

 

І якщо у відносно спокійному 2021 році факірські капелюхи зелених ілюзіоністів сходили за поганеньку реальність, то вже найближчими місяцями полуда з очей простого люду спаде остаточно.


З хороших новин у даному випадку може бути лише таке. У порівнянні з войовничим 2013 роком, коли діяли енергії старого циклу, новий рік шістки має м’якшу основу.

Різниця криється у числах 13 і 22. Перша енергія — це архетип аркана Таро, що має назву Смерть, друга — карта з промовистим тотемом Дурень або Блазень. І якщо перша дама зі своєю фатальною косою мусила одним махом відсікти від нас усе, що застаріло і відмерло, то з Блазнем можна сподіватися на природну зміну циклів більш мирним шляхом.

 

В уяві чомусь виникає лише одна благосна картинка: ми прокидаємося одного щасливого ранку, оглядаємо за звичкою дитячу пісочницю на Банковій, а там короткі штанці в зелений горошок більше не «блимають». Вони просто зникли. Куди? А яка, власне, різниця? Побіжать до схованих скарбів. Досвід попередників уже є.


Зі згаданою Вісімкою можливий і такий варіант. Це коли юридичні команди тих, кому не байдужа доля України, засиплють ту ж таки Банкову судовими позовами за те, що її теперішні господарі не виконують своїх перед­виборчих обіцянок і знову крадуть у нас дорогоцінний час. Той самий неймовірний час, який би ми могли використати на розвиток суспільства.

 

Відсутність системних змін і тотальна корупція вкотре позбавляють країну майбутнього, до краю загострюючи почуття соціальної справедливості. Отож тема Майдану (якщо справа до нього таки дійде) вже фактично сформована помилками теперішньої команди, яка традиційно топчеться на старих граблях.


Причиною народного невдоволення може стати і спроба чинного президента розіграти карту маленького Путіна. Диктаторські нотки в його виконанні зазвучать через страх за своє життя.

З цим внутрішнім переляком він уже засвітився на останньому пресмарафоні, викликавши щонайменше подив. Саме тоді західні ЗМІ постійно повідомляли про ймовірний напад РФ на Україну, наводячи жах тривожними прогнозами аналітиків.

 

А наш головнокомандувач на публіку пере­ймався винятково проблемою власної безпеки. Отож не виключено, що страх перед путчистами різного штибу змусить його влаштувати маленький терор своїм опонентам. Ті, звичайно, не стерплять.  

 

За що нам це все? А за те, аби ми у рік чергової шістки ще трохи подорослішали як нація і таки навчилися ув’язувати наслідки персонального вибору з першопричиною власних проблем. Цирк під зеленим куполом без нас нікуди не поїде, бо він засів у наших головах як архетип дитячого інфантилізму. Пора дорослішати.