Плати — і нікого не бійся: в Україні набрав чинності закон про захист боржників від недобросовісних колекторів

08.10.2021
Плати — і нікого не бійся: в Україні набрав чинності закон про захист боржників від недобросовісних колекторів

Малюнок з сайту dtkt.ua.

З 14 жовтня тільки компанії, акредитовані в НБУ, матимуть право надавати послуги з врегулювання заборгованості за споживчими кредитами.


Регулятор отримав 64 заявки від компаній-колекторів, які готові працювати за новими умовами, і приблизно половина з них уже внесена у відповідний реєстр.

 

З іншими кредитор або новий кредитор будуть зобов’язані достроково розірвати договір на надання послуг. За прогнозами фахівців, незважаючи на посилені вимоги до операторів, ринок продажу безнадійних боргів фізосіб у 2022 році може подвоїтися в обсягах.

 

У професійних колекторів більше шансів, ніж у банків або фінансових компаній, стягнути навіть старі борги десятирічної давності — за рахунок більш розвиненої колекторської інфраструктури (колцентри, юристи, судові витрати).


Ринок безнадійних боргів клієнтів-фізичних осіб в Україні переживає сплеск. Останнім часом операції з продажу своїх прострочених активів уклали Кред-Агріколь, Альфа-Банк та інші банки.

 

Обсяги угод на ринку NPLs фізосіб (проблемної заборгованості. — Авт.) зараз становлять близько € 2-4 млн на місяць, і з виходом на цей ринок державних банків на нас чекає справжній бум: у жовтні ПриватБанк виставить на продаж 90 тис. безнадійних кредитів фізосіб номінальною вартістю в 700 млн грн.

 

Аукціон ПриватБанку, який відбудеться 10 жовтня на американському майданчику FFN, буде для «Привату» тестовим: у банку є інші активи, які можуть зацікавити й українських колекторів.


Загальний обсяг протермінованої заборгованості в українських банках становить 404,7 млрд грн, з них частка клієнтів-фізичних осіб становить 23%. А чотири державні банки (ПриватБанк, Укрексімбанк, Ощадбанк і Укргазбанк) сконцентрували 73% всіх проблемних боргів.


Але все ж найбільш активний продавець проблемних боргів населення — мікрофінансові компанії, які працюють в сегменті споживчого кредитування. Значною мірою ця заборгованість — результат фінансової неграмотності населення. Коли ви бачите рекламу в інтернеті, де пропонують оформити кредит за 5 хвилин під 1%, то не поспішайте радіти. Відсотки за кредитом тільки на перший погляд здаються невеликими.

 

Але 1% — це денна ставка, а не річна. Якщо ви берете кредит на 30 днів, то набіжить 30%. А в разі прострочення хоча б на один день вас можуть оштрафувати на 50 або відразу на 100% від суми кредиту. Уважно читайте договір і умови — швидкі кредити присипляють пильність, але потім боляче б’ють по гаманцю. У 2021 році мікропозики прирівняли до споживчих кредитів.

 

Тепер iз вас не можуть вимагати божевільні відсотки і штрафи, як це було раніше, але майно, яке сім’я набуває в шлюбі, належить чоловікові і дружині на праві спільної сумісної власності.

 

Це означає, що навіть після розлучення з вас можуть зажадати відшкодування грошей, якщо колишній чоловік не розплатився з боргами. Найгірше, коли хтось iз подружжя бере кредит потайки і витрачає на азартні ігри або розваги: на широку ногу жив один, а платитиме інший.

 

У новому законі про захист боржників від недобросовісних колекторів прописані всі нюанси і є пряма заборона на будь-яку взаємодію з приводу кредиту з людьми, які на це не погоджувалися, наприклад родичами або знайомими. Раніше колектори говорили, що боржник вказав ваш номер як контактної особи або поручителя. Правда це чи ні, насправді не так і важливо.

 

У Цивільному кодексі сказано, що стати поручителем можна тільки за договором. І якщо ви не підписували ніяких договорів, то не відповідаєте за дії боржника.


А ще кредитори не мають права повідомляти про кредит третім особам. Тому якщо вам телефонують і розповідають про чийсь протермінований кредит, то це порушення закону. Складніше, якщо вам телефонує робот.

 

Спершу спробуйте дослухати повідомлення до кінця. Іноді потім йде з’єднання з оператором. Попросіть людину представитися і назвати свою організацію. Згідно з законом, кредитори зобов’язані це зробити.

 

Після цього скажіть співрозмовнику, що не давали згоду на використання своїх персональних даних і забороняєте робити це в подальшому. Кредитор зобов’язаний негайно виконати вашу вимогу.


Наглядом за роботою колекторів займається Нацбанк. Напишіть туди своє звернення, заповнивши електронну форму на сайті https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals.

 

Вкажіть всю інформацію, яку вам вдалося зібрати: назва організації, імена співробітників, номери телефонів. Також можна зателефонувати на «гарячу лінію» Нацбанку — 0 800 505 240. Якщо ж вам погрожували по телефону, тоді варто написати заяву в поліцію.


Довгий час чітких правил роботи колекторів не було: «збирачі боргів» дзвонили всім підряд, у будь-який час. Але тепер вимоги посилилися: крім легалізації, колектори повинні дотримуватися цілої низки умов етичного характеру. Так, минулого тижня НБУ вперше оштрафував на 102 тис. грн. ТОВ «Кредитпромінвест» (ЄДРПОУ 43305861), зафіксувавши його неетичну поведінку.

 

Що зробили представники цієї організації, яка, до речі, не була зареєстрована як колекторська компанія, невідомо, але, ймовірно, вони шантажували позичальника або погрожували йому, бо він не зміг вчасно заплатити за кредитним договором.

 

НБУ заборонив колекторам використовувати нецензурну лексику та погрози боржникам. Згідно з законом, за такі дії компанії, що сталися повторно, Нацбанк може позбавити її ліцензії.

 

Але все ж спочатку перевірте, чи немає у вас нехай невеликих, але все ж боргів. На­приклад, ви пішли «в мінус 200 грн», використовуючи багато років тому платіжну карту банку-банкрута.

 

Середня вартість продажу боргів за кредитними картами у банків-банкрутів, якими керував Фонд гарантування вкладів фізосіб, становить всього лише 0,6-0,8% від номінальної вартості. Але на великих обсягах карт колектори будуть братися і за таку роботу. На те вони і професіонали.