Витрати на суддів і правоохоронців менші, зарплати — більші: головне про першу «чорнетку» держбюджету-2022

05.10.2021
Витрати на суддів і правоохоронців менші, зарплати — більші: головне про першу «чорнетку» держбюджету-2022

Чи не найбільше очікують «постковідного» 2022 року українські лікарі — їхня зарплата має зрости в 1,6 раза. (Фото з сайту vitae.com.ua.)

В Україні стартував бюджетний процес. Проблеми, які стоятимуть наступного року перед державою, — фундаментальні.

 

З одного боку, треба 393 млрд гривень на сплату боргів та плюс ще 181 млрд гривень піде на обслуговування боргу.

 

У кошторис ці гроші не закладені, і їх доведеться позичати. З іншого боку, значного фінансування вимагає Пенсійний фонд. Зрештою, оскільки ми живемо в час війни, то й оборонний сектор.


Уряд намагався знайти компроміс. Утім базовий варіант Держбюджету, який розглянули у Верховній Раді — тільки перший крок у цьому процесі. Далі будуть пропозиції народних депутатів щодо збільшення фінансування окремих галузей і окремих статей, які зазвичай є значно фундаментальнішими, ніж може дозволити собі держава.

Рай для військових і студентів?

Міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно представив у Верховній Раді проєкт Державного бюджету на 2022 рік.

 

Чиновник заявив: головним пріоритетом будуть медики, їх зарплати мають зрости в 1,6 раза. Також серед пріоритетів — військові та ветерани: влада планує забезпечити житлом усіх ветеранів АТО, які перебувають у житловій черзі.


Також Марченко акцентував на масштабній цифровізації країни, витрати на неї збільшать в 1,7 раза. Вперше з 2017 року планують збільшити стипендії студентам і надати рівні можливості для кожної дитини отримати якісну освіту.

 

«Головний фінансовий документ нашої країни — це бюджет інвестицій в людину, країну і майбутнє», — сказав Марченко.

 

За словами чиновника, проєкт кошторису реалістичний і збалансований. А отже, документ, на думку Марченка, зуміє пожвавити економічну динаміку та відновити споживчий та інвестиційний попит.


Головні цифри Держбюджету-2022 оприлюднив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, основні макроекономічні параметри держбюджету будуть такими: зменшення дефіциту бюджету до 3,5%, зменшення державного боргу, зростання зарплат, стабільний курс гривні, зниження інфляції, рекордний за останні 10 років рівень зростання ВВП.


Видатки бюджету: медицина — 197,2 млрд грн, освіта — 185,6 млрд грн, підтримка Пенсійного фонду — 531 млрд грн, соціальний захист — 320 млрд грн, оборона — 319,4 млрд грн, культура — 13,5 млрд грн, спорт — 11,3 млрд грн, будівництво доріг — 124 млрд грн.


За словами очільника українського уряду, проєкт Дер­жавного бюджету на 2022 рік передбачає зростання заробітних плат медичних працівників, збільшення стипендій для студентів навчальних закладів, а також фінансування 100% черги для ветеранів АТО для придбання житла.


Доходи Держбюджету наступного року мають становити 1 трлн 277 млрд грн, що на 161 млрд грн більше в порівнянні з нинішнім роком. Витрати складуть 1 трлн 65 млрд грн, таким чином, дефіцит бюджету в 2022 році становитиме 188 млрд грн, знизившись із 5,5% до 3,5% ВВП. Державний борг — 2,7 млрд грн.


Зростання реального ВВП України очікується на рівні 3,8%, інфляція — (грудень до грудня) складе 6,2%, середній курс гривні до долара — 28,6-28,7 гривні за долар. Номінальний ВВП України складе 5368,7 млрд грн, середньомісячна зарплата — 15 258 гривень, рівень безробіття — 8,5%.

Влада «мінус», оборона — «плюс»

Експерти зазначають, що після стрімкого зростання в 2021 році видатків на Верховну Раду, Президента і Кабінет Міністрів у 2022-му їх бюджетні «апетити» будуть трохи скорочені — сумарно на 6,7%.
Фінансування Міністерства внутрішніх справ майже не зміниться, але фінансування правоохоронних органів виросте: за рахунок скорочення на 1,93 млрд грн коштів на закупівлю вертольотів міністерство збільшить витрати правоохоронних структур.


Витрати на Міністерство оборони виростуть більш істотно — на 11,4%, або 13,4 млрд грн. Більше також отримають Голов­не управління розвідки Міноборони (+ 11,8%) і Служба зовнішньої розвідки (+ 11,2%).


Розширене фінансування також отримає антикорупційна та інша правоохоронна інфраструктура: офіс генпрокурора — на 17,5%, Національне агентство з питань запобігання корупції — на 12,7%, Національне антикорупційне бюро — на 10,6%, Державне бюро розслідувань — на 3,4%.


Поліпшать своє матеріальне становище і нереформовані судді: витрати на Державну судову адміністрацію виростуть на 13%, а на нещодавно створений Вищий антикорупційний суд — на 36%. При цьому фінансування Верховного та Конституційного судів «оптимізується».


«У проєкті Державного бюджету України на 2022 рік на потреби Міністерства оборони передбачено меншу суму, ніж необхідно, — заявив заступник міністра оборони Олександр Носов. — Нам пропонується виділити 131 млрд грн. Але нам цього недостатньо, нам необхідно, щоб нормально закінчити наступний, близько 170 млрд грн».

«Соціальний», але не «проїдання»

«Цей бюджет певною мірою унікальний, оскільки йому передувала нарешті ухвалена бюджетна декларація, яка і позначає основні вектори та стратегічні напрямки, за якими буде формуватися як політика держави, так і бюджет країни», — сказала голова підкомітету з питань видатків держбюджету Комітету ВРУ з питань бюджету Леся Забуранна.


За її словами, Держбюджет-2022 «буде відповідати реальності і враховувати основні пріоритети розвитку України».

 

«Будуть і далі в пріоритеті розвиток інфраструктурних проєктів, будівництво доріг, великих капітальних інвестицій, планується збільшення витрат на медицину на 34 млрд грн. Мене засмучує, що це не буде 5% від ВВП. Хоча я вважаю, що останні події у світі та Україні чітко демонструють, що медицина має бути пріоритетним напрямом», — сказала законодавець.


Позитивною тенденцією проєкту бюджету вона назвала прагнення до скорочення дефіциту бюджету.

 

«Тобто не формувати «бюджет проїдання», хоча соціальні ініціативи — підвищення заробітної плати, соціальні виплати — будуть присутні. Однак бюджет буде все ж націлений на розвиток національної економіки і великих інфраструктурних напрямів. Тому можна сказати, що це буде реальний бюджет з акцентом на розвиток», — наголосила вона, додавши, що головний кошторис країни повертає Україну до стратегії систематичного зниження дефіциту бюджету і боргового навантаження.


Ексзаступник міністра економіки Павло Кухта додає: різке скорочення планового дефіциту з 5,5% до 3,5% ВВП є правильним рішенням. «Нарешті ми повертаємося до динаміки, в якій жили до «ковідного» 2020 року, а саме — починаємо менше позичати. Згідно з проєктом держбюджету, ми платимо за відсотками більше, ніж беремо в борг. Це називається «первинний дефіцит» і означає, що ми поступово скорочуємо свої борги і боргове навантаження», — написав він.

«Оборонка» — за рахунок Заходу…

Ще один плюс, на його думку, це продовження тенденції до незначного, але все ж зниження частки доходів бюджету у ВВП: з 24,6% у 2021 році до 23,6% у наступному.

 

«Це теж добре, оскільки означає нехай і маленьке, але зниження навантаження держави на економіку. Держава менш ефективна, ніж приватний сектор, і в наших умовах і так перерозподіляє занадто велику частину національного багатства.


Утім дохідна частина бюджету залежить від ухвалення контраверсійного законопроєкту №5600. Проти багатьох його положень виступав бізнес та економісти, зараз цей законопроєкт узгоджується з істотними змінами в профільному комітеті Верховної Ради. Від того, в якому вигляді він буде ухвалений, залежить як виконання держбюджету-2022, так і його вплив на економіку», — додав він.


На його думку, важливим є також заплановане суттєве збільшення зарплат для лікарів — до 22 500 грн у середньому, або в 1,6 раза.

 

«Це логічний і правильний крок, враховуючи виснаження лікарів «ковідним» роком, — сказав Кухта. — Важливий елемент бюджету — забезпечення 34 млрд субсидій на опалювальний сезон 2021/2022 років. Це перед­бачено як проєктом бюджету на 2022 рік, так і змінами в бюджет-2021, представленими урядом до Верховної Ради. Цієї суми повинно вистачити, щоб забезпечити людей субсидіями на час складної зими, яку нам готує РФ».


Експерт водночас пропонує полегшити доступ громадян до субсидій. «Доступ до субсидій очевидно повинні полегшити. Важливо, щоб усі вразливі верстви населення реально їх отримали, а не залишилися один на один зі зростанням платіжок, — коментує він. І продовжує: Витрати на «оборонку» закладено на рівні 5,95% ВВП, або 320 млрд грн. Питання полягає в тому, що значна частина збільшення оборонних витрат, близько 40%, — це міжнародна офіційна підтримка США, Франції і Великобританії. Тобто зростання більшою мірою очікується за рахунок зовнішньої підтримки, від надання якої ми будемо суттєво залежати. А, власне, самі витрати на оборону були збільшені тільки на 5,8%».


Є в експертів питання і щодо фінансування капітальних витрат. «Річ у тім, що значна їх частина безпосередньо пов’язана з ресурсним законопроєктом №5600. Найбільше від «можливих майбутніх» податкових надходжень з «5600» залежать 70% витрат на розвиток транспортної інфраструктури, 52% витрат на розвиток стратегічної промисловості та 35% витрат на культуру. А також фінансування об’єктів «Великого будівництва» — навчальних закладів та сфери культури».

І знову фінансуємо чужих

На думку Кухти, представлений урядом бюджет адекватний ситуації, що склалася, адже він повертає нас до стратегії систематичного зниження дефіциту бюджету й боргового навантаження.

 

Що є критично важливим для стабільності нашої економіки.

 

З іншого боку, за його словами, занепокоєння все ж викликає значне покладання надій уряду на суперечливий законопроєкт №5600, а також міжнародну фінансову допомогу в оборонній сфері.

 

«Зараз важливо зберегти й ухвалити Держбюджет-2022 приблизно в такому вигляді, як він був поданий. Це важливо для забезпечення макроекономічної стабільності та розвитку країни», — резюмував він.


Так оптимістично фінансовий документ сприймають не всі. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський стверджує:

 

«Весь бюджет пронизано трьома системними проблемами. Перша — нерозуміння важливості експорту, причому не сировинного, а високотехнологічного. Друга — нерозуміння того, що експорт складних товарів не росте сам собою, а потребує державних зусиль, причому починаючи з виробництва і закінчуючи просуванням та захистом на зовнішніх ринках. І третє — нерозуміння різниці для економіки між купівлею імпортного товару й українського».


Нардеп зазначає: «Впадає у вічі нарощування дефіциту торгівельного балансу. За урядовими розрахунками, експорт товарів та послуг у 2022 році зросте на 6,5%, до 70,3 млрд доларів, тоді як імпорт — на 9,2%, до 78,9 млрд доларів.

 

Тобто українська економіка заплатить за імпорт на 8,6 млрд доларів більше, ніж заробить на експорті. Це наша хронічна хвороба, лікуванням якої уряд себе не надто обтяжує.


Інакше кажучи, уряд поки не зрозумів того, що є зв’язок між примітивізацією і недостатнім ростом українського ВВП з одного боку та відкритістю економіки для імпорту високотехнологічних товарів, які в переважній більшості є субсидованими урядами країн походження, — з іншого».


Також, за його словами, в такій ситуації державні видатки, які мали б пожвавити економіку, пожвавлюють економіку інших країн через імпортні товари. Те саме стосується і відсутності дер­жавної політики щодо стимулювання переробки сировини замість стимулювання її експорту.

 

«Очевидно, що її переробка в інших країнах забезпечує зайнятість, податки та економічне зростання там, а не у нас», — наголошує нардеп.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Вакцини на боці бюджету 


Через велику кількість невакцинованого населення Державний бюджет України на 2022 рік може недоотримати заплановані надходження.

 

Жорсткий карантин, який може бути оголошений як наслідок різкого зростання захворюваності, призведе до того, що доходи країни будуть падати. При цьому головний фінансовий документ доведеться коригувати.


Таку думку висловив народний депутат України Олексій Устенко, додавши, що епідемія, на його думку, безумовно вплине на виконання головного фінансового документа країни.


«Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко каже, що більшість населення, яке потрапляє в лікарню, хворіє у важкій формі — це люди невакциновані. За прогнозами, смертність буде збільшуватися», — сказав нардеп і додав: — Якщо не буде задовільною вакцинація і якщо буде карантин, надходження в бюджет падатимуть».