Немає грошей МВФ — отримуйте експропріацію: Зе-влада вирішила дотиснути український бізнес

30.06.2021
Немає грошей МВФ — отримуйте експропріацію: Зе-влада вирішила дотиснути український бізнес

Тиск посилюватиметься не на олігархічний бізнес, а на середній.

Міністр фінансів Сергій Марченко в останньому інтерв’ю «Форбс» припустив оптимізацію витрат у разі, якщо Україна не отримає другий транш МВФ.

 

А от коли Україна зможе розраховувати на другий транш за програмою stand-by — міністр не відповів.

 

Фактично співробітництво України з Фондом закінчилося в середині лютого. Глава представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман тоді заявив про необхідність більшого прогресу з боку України.

 

На думку ексміні­стра фінансів Олександра Данилюка, «другого траншу МВФ за програмою stand-by більше не буде. Переговори про нову програму будуть, коли «припече».

 

Судячи з усього «припече» не раніше 2022 року, адже нинішній рік Україна «проскочить» завдяки додатковій емісії у $2,7 млрд від МВФ у рамках допомоги з ковідом. Плюс запозичення за ОВДП.


Однак у словах урядовців прозвучало щось, що змусило бізнес та аналітиків насторожитися. «За негативного розвитку подій будемо реагувати, в тому числі шляхом оптимізації витрат», — заявив Сергій Марченко.

 

І уряд почав вигадувати, де б знайти гроші, не чекаючи, коли «припече». Адже Держ­стат повідомив, що в першому кварталі 2021 року реальний ВВП зменшився на 2,2% у порівнянні з першим кварталом 2020 року. (Раніше падіння оцінювалося у 2%).


Аналітики правильно вважають, що через відсутність програми з МВФ тиск посилюватиметься не на олігархічний бізнес, а на середній: занадто явні натяки на підвищення тарифів лунають уже з осені, а порушення з відшкодуванням ПДВ стають масовими і регулярними.


Проте найсуттєвiшим реверсом в економічній політиці уряду виявився законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надхо­джень, який було запропоновано парламенту 2 червня.

 

Та вже 24 червня, скоротивши наполовину термін подання до нього пропозицій і поправок, профільний фінансовий комітет проголосував за рекомендацію прийняти цей документ у першому читанні. У ньому міститься багато механізмів з боку податкової, від яких уже давно, здавалося б, відмовилися.


Своє негативне ставлення до законопроєкту висловили сільгоспвиробники та Європейська бізнес асоціація (ЄБА). «Ресурсний» законопроєкт №5600, із прийняттям якого уряд розраховує на вилучення з бізнесу додаткових 50 млрд грн, не залишив байдужим жодну асоціацію, жодну галузь.

 

Він пропонує, зокрема,  підвищення рентних  платежів, введення акцизу на «зелену» електроенергію, зміни в оподаткуванні операцій з нерухомістю, право ДПС стягувати податковий борг з рахунків боржника без рішення суду тощо.

 

Але найбільше цей документ у разі прийняття торкнеться державних підприємств : Кабмін ініціював зобов’язати державні компанії, у статутному капіталі яких понад 50% акцій належить державі, погоджувати обсяги витрат на формування резервів під сумнівні борги контрагентів.

 

Нові норми закону заборонять включати до розрахунку резерву суми поточної дебіторської заборгованості зi строком виникнення до півтора року.


Умовно кажучи, Кабмін вирішив боротися з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку в частині проблемної заборгованості політичними прийомами. Згадаймо одну з найгучніших історій у травні: звільнення керівника Нафтогазу Андрія Коболєва.

 

Група «Нафтогаз» у 2020 році зафіксувала збиток у 19 млрд грн. При цьому в Нафтогазі пояснили, що «нарахування резервів на сумнівні борги за газ, які не погашають контрагенти компанії — теплокомуненерго та регіональні збути, склали рекордні 42 млрд грн». Звісно, Нафтогаз, сформувавши необхідні резерви через суди, рано чи пізно «вибив» би заборгованість із боржників.

 

Та уряду гроші, тобто дивіденди від Нафтогазу, були необхідні негайно. Коболєва було звільнено, а формулу «успішного» керування держресурсами знайдено.

 

В законопроєкті №5600 передбачається, що державним підприємствам буде заборонено без узгодження (читай — табу) формувати резерви під проблемну заборгованість і, відповідно, зменшувати фінансовий результат до оподаткування.

 

Зміна правил формування резервів державними компаніями може призвести до непередбачуваних наслідків і передусім у банківській сфері.


Схвалена Кабміном Бюджетна декларація на 2022—2024 роки передбачає, що обсяг надходжень до держбюджету від дивідендів і частини прибутку держкомпаній у 2022 році складе 45,6 млрд грн (у 2023 році — 47,04 млрд грн, у 2024 році — 37,2 млрд грн). До речі, левову частку із запланованих у 2021 році 28,8 млрд грн надходжень уже сплатив державний Приватбанк — 19,4 млрд грн.