Довгий «Нептун»: Україна збільшить дальність польоту ракети до 1000 км
Україна цьогоріч збільшить дальність польоту протикорабельної ракети “Нептун” до 1000 км і збільшить їх виробництво в десятки разів. >>
Міжнародні інвестори вже готові вкладати кошти в освіту в нашій країні — під свої потреби. (Фото з сайту ua.news.)
Міжнародні інвестори доволі скептично ставляться до можливості працювати в Україні.
Показником цього є динаміка минулого року, коли обсяг інвестицій у нашу країну суттєво скоротився, а нові ініціативи влади на кшталт «інвестняні» викликають тільки скепсис.
Тим часом ніші, в які зарубіжні бізнесмени готові вкладати свої кошти, у нас є. Але, щоб досягти успіху, влада має ініціювати не лише піарівські та популістські кроки, а й прислухатися до думок експертів.
За даними статистики, чистий відтік прямих іноземних інвестицій з України в 2020 році склав майже 870 млн доларів.
При цьому експерти стверджують: повернути іноземні інвестиції в Україну в тому обсязі, який був у 2019 році, найближчим часом буде доволі важко.
Тоді, нагадаємо, іноземні інвестори внесли в економіку України 2,53 млрд доларів прямих іноземних інвестицій у вигляді акціонерного капіталу, збільшивши їх обсяг у порівнянні з 2018 роком на 8,8%.
Нині гроші в Україну вперто не йдуть. При цьому не йдуть саме в ті сектори економіки, які, здавалося б, могли гарантувати стовідсотковий прибуток.
«В Україні тільки 10% із загальних внутрішніх інвестицій надходять в агросектор. Причому в останні два роки спостерігається тенденція їх зниження. Аналогічна ситуація і з іноземними інвестиціями», — заявив генеральний директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.
Держава робить вигляд, що намагається сприяти інвесторам. Принаймні публічних заяв на цю тему, зокрема авторства президента Володимира Зеленського та членів його Зе-команди, не бракує. Ухвалюють і закони.
Наприклад, про державну підтримку інвестиційних проєктів на суму понад 20 млн євро, податкові стимули для зарубіжних інвесторів, створення спеціальної урядової установи, покликаної займатися супроводом інвестиційних проєктів, допомагати інвесторам від початку проєкту і протягом усього часу його тривалості, знаної в народі як «інвестняня».
Але на виході маємо мінус. Причини, на думку експертів, тут є і об’єктивні, і суб’єктивні. До перших можна віднести аргумент пандемії коронавірусу, адже — і це є своєрідною аксіомою — в період криз інвестори завжди дуже обережно підходять до розміщення капіталу в країни, що розвиваються.
Не виняток і криза, спричинена «Ковід-19». Інвестори в такі моменти обирають тиху гавань, якою переважно стають економіки розвинених держав. А тому до завершення кризи в ризикові держави на кшталт нашої вкладатимуть мінімально.
Тим паче держава в деяких випадках, пов’язаних із залученням інвестицій, ... сама конкурує із собою ж. Йдеться насамперед про такий привабливий інструмент для іноземців, як облігації внутрішньої державної позики, які гарантують обіцяні державою 7-10% річних. Інвестор же ж може заробити — із доволі високим ризиком — 15-20%.
Інші причини — суб’єктивні. І полягають вони в самому іміджі нашої країни, який і раніше не був особливо позитивним, але сьогодні він суттєво погіршився.
Головним чином — через падіння довіри. Наша країна — ризикова територія для роботи. І якщо бізнесмен готовий вкладати сюди свої кошти, то він хоче отримати більший прибуток, ніж у більш прогнозованих державах. Ну а ризикованих кейсів, про які можна розказувати потенційним інвесторам, у нас чимало.
Один із головних — ринок «зеленої» енергетики. Коли Україна спершу на державному рівні гарантувала дійсно привабливі умови для бізнесу, але потім вирішила змінити правила гри, підписала невигідний для інвесторів меморандум, але і його виконувати не поспішає.
І на цьому тлі всі заклики особисто Володимира Зеленського та обіцянки членів його команди виглядають доволі блідо. Адже всі ці обіцянки, навіть оформлені у форму структурних рішень, все одно залишаються популізмом.
«Ось візьмемо популістський проєкт Офісу з розвитку підприємництва, — написав на своїй сторінці у фейсбуці директор Інституту розвитку економіки Олександр Гончаров.
— Організований за принципом: латаємо діри, а не шиємо новий одяг... Звичайно ж, було створено наглядову раду Офісу в складі представників секретаріату Кабміну, Мінекономіки і Міністерства цифрової трансформації України, діяльність якого буде спрямована на розвиток і підтримку малого і середнього підприємництва, підтримку і просування експорту товарів і послуг українських виробників».
На думку експерта, цей проєкт не спрацює із цілої низки причин. І головна з них — новий офіс дублює функції міністерств і секретаріату Кабміну.
«І при цьому секрет дій влади досить простий: якщо не знаєш куди йти, то роби це впевненіше за всіх інших», — іронізує Гончаров, додаючи, що насправді для економічного прориву в Україні необхідні три основні умови: сприятливі умови для українського бізнесу, економічна стратегія уряду і Верховної Ради, підтримана президентом, а також інститути та інструменти розвитку.
Експерти також запитують: наскільки інститут, який утворила нинішня влада, буде здатним реально забезпечувати прискорення процедур без додаткової корупційної ренти? А також — де запобіжники проти корупції?
Адже можливість ввозити обладнання без додаткових мит — це популярне рішення, оскільки воно дозволяє зберегти ресурси вже на етапі реалізації інвестиційного проєкту. Але чи не з’являться при цьому «спеціальні люди», які захочуть половину заощаджених коштів?
«Також свого часу я вивчив історію виникнення і функціонування корпорацій розвитку, які беруть свій початок у 1950-1960-х роках. На сьогоднішній день у світі налічується більше 100 корпорацій розвитку, серед яких найбільшими є Worldbank (розмір активів — 27,2 млрд доларів), EuropeanBank (розмір активів — 15,8 млрд доларів), Export-importbankofJapan (розмір активів — 11,4 млрд доларів), AsianDevelopmentBank (розмір активів — 9,6 млрд доларів). В Україні досі немає жодної національної корпорації розвитку, яка б використовувала стандарти, наприклад Програми розвитку Yozma Ізраїлю або Програми державно-приватного партнерства США. До речі, Програма корпорації з інвестицій у малий бізнес (ПКІМБ) — унікальна програма державно-приватного партнерства, за допомогою якої і з моменту її створення здійснено інвестування в більш ніж 100 тис. малих американських підприємств на загальну суму в 48 млрд доларів», — зазначає Гончаров.
Хоча, за його словами, в Україні така програма — «Українська корпорація розвитку» — також існувала, і створили її ще в 2013 році.
Головними завданнями було забезпечення координації роботи з питань здійснення інвестиційної політики і розвитку експорту, залучення фінансування на реалізацію інвестиційних проєктів, також забезпечення пільгового кредитування та страхування інвестиційних проєктів підприємств малого і середнього бізнесу і, нарешті, розвиток експорту через власні відділення зовнішньої торгівлі.
На думку Гончарова, запустивши Українську корпорацію розвитку, могли б залучати в економіку країни щорічно не менше 25 млрд доларів.
Інші можливості — скажімо, перевірена практикою модель, яка могла б допомогти Україні залучити іноземні інвестиції, — створення виробничих парків з уже підключеною інфраструктурою.
Схожу модель вдалося втілити, зокрема, в деяких арабських країнах, де інвесторам пропонують промисловий майданчик із повністю готовою інфраструктурою: дорогами, офісами, складськими приміщеннями, виробничими цехами та всіма комунікаціями.
Різниця в підходах між тим, що пропонує зовнішнім інвесторам Україна, і тим, що пропонують інші країни, очевидна.
«Припустимо, я хочу інвестувати в Україну 20 млн євро, — пише інвестор Габріель Кокуашвілі. — Які тут проєкти зараз відкриті до інвестування? Де є відведена земля, інфраструктура і готові напрямки? Є що мені запропонувати? Питань більше, ніж відповідей. Ухвалене рішення інвестором у питанні, куди вкладати свої гроші при розкладах «обіцянки з боку України» або «вже готова інфраструктура з боку інших країн», очевидне».
На його думку, Україні необхідно запропонувати і реалізувати кілька кейсів з інвестиціями в конкретний проєкт, показати, що держава готова виконувати свої зобов’язання. І вже після цього можна переходити до більш масштабних пропозицій.
«Тобто говорити про значний приплив інвестицій, пов’язаний з ухваленням стимулюючого законодавства, ще дуже завчасно, — продовжує бізнесмен. — Стабілізація ситуації з «Ковід-19» може посприяти активізації інвесторів на ринках країн, що розвиваються, до яких, зокрема, належить і Україна. Тут можна розраховувати на реінвестування прибутку вже діючих компаній і повернення ресурсів, які були раніше виведені з країни».
Створити успішні кейси, на його думку, Україна при бажанні може з тими компаніями, які вже мають досвід роботи в нашій країні.
«Це займе приблизно рік. Аналіз реального досвіду таких проєктів потім може залучити більш широкий пул інвесторів, — каже Кокуашвілі. — Також Україна на державному рівні має розуміти, що мало ухвалити закони, треба зробити так, аби про нові можливості, які є в країні, дізнався світ. Адже за кожного інвестора конкурує безліч країн, і умови підтримки в багатьох із них лояльніші, ніж в Україні».
Сьогодні ж, на його думку, інвестори вже склали для себе приблизне розуміння того, куди можна інвестувати в Україну.
«Насамперед це агропромисловий комплекс і логістика експорту зерна. Потенціал є також в сфері ІТ. Рано ще поки говорити про серйозні перспективи переробної промисловості, там ми не бачимо зрозумілих ніш, в які можна інвестувати, — резюмує бізнесмен. — У той же час проблема з достатньою кількістю кваліфікованої робочої сили, з якою вже зіткнулися іноземні інвестори в Україні, може залучити інвестиції в освіту з боку великих фінансово-промислових груп. Тут також хочеться відзначити, що різні програми співпраці з державою не дали позитивного результату, і багато хто вже задумався про створення приватної освіти під свої потреби».
Гроші йдуть із банків
Налякані загрозами санкцій РНБО України, великі вкладники комерційних банків, перш за все включаючи категорію топ-чиновників, нардепів, великих підприємців та інші публічних людей, у квітні-травні цього 2021 року стали масово знімати зі своїх банківських рахунків валюту.
«Опитування банкірів показало, що в подальшому зняті з рахунків свої кошти ці люди розподіляють таким чином: вкладають у криптовалюти (5%-10%), розміщують у приватний сейф банку (до 10%), залишають на банківських картах (до 10%), беруть на руки готівку і потім велику її частину зберігають у приватних сховищах (75%-80%)», — заявляє директор Інституту розвитку економіки Олександр Гончаров.
За його словами, навіть не фахівцеві ясно, що через відтік великих вкладників сильний фінансовий удар отримають малі і середні українські банки, а дехто з них і зовсім може призупинити свою діяльність.
«А що з цього приводу думає наша влада? Нічого, просто мовчать, — каже Гончаров. — Ми бачимо, що в потрібному ключі національні ринки капіталу не реагують на риторику президента і прем’єр-міністра. І «веселуха» ще не почалася, очевидно, що фінансово-економічний блок Кабміну до зіткнення з новими викликами кризи не готовий».
Через бездіяльність влади, на його думку, потужний удар отримають фінансовий ринок і наше населення, яке і далі біднішатиме, у людей будуть різко погіршуватися стандарти життя.
«Приходжу до того, що для поліпшення ситуації потрібно діяти в рамках регуляторного поля. Пора пропонувати законодавчі акти, які б створили умови для бізнесу хеджування в Україні та реальні стимули для стійкого підйому ринків капіталу», — резюмує експерт.
Україна цьогоріч збільшить дальність польоту протикорабельної ракети “Нептун” до 1000 км і збільшить їх виробництво в десятки разів. >>
На петицію щодо переспрямування коштів, призначених для телемарафонів "Єдині новини" на ЗСУ, відповів прем’єр Денис Шмигаль. >>
Тепер цей ефективний дрон СБУ здатний уражати будь-яку ціль у Чорному морі та доставити майже тонну вибухівки на відстань приблизно 1000 кілометрів. >>
Російські браконьєри масштабно грабують рибні багатства Азовського моря на окупованому узбережжі Херсонщини. >>
Президент Володимир Зеленський заявляє, що зараз в Україні працюють 500 підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК). У цьому пріоритетному виробництві задіяні майже 300 тисяч людей. >>
Міністр енергетики України Герман Галущенко радить українцям бути готовими до всіх можливих сценаріїв навесні-влітку, через російські атаки по енергетичній інфраструктурі. >>