Ковідний парадокс: як коронакриза вплинула на банківський ринок України

04.06.2021
Ковідний парадокс: як коронакриза вплинула на банківський ринок України

Карантинні обмеження сприяли буму цифровізації банкінгу, але банківська система майже не постраждала від падіння ВВП: великих банкрутств не було, а депозитні та кредитні ставки знизилися. У 2021 році банкіри очікують відновлення кредитування бізнесу, який успішно пережив пандемію.


Коронакриза визначила вектор розвитку банківської системи в 2020 році: скоригувала тенденції, але не зупинила зростання фінансового ринку.

Чисті активи банків упродовж року збільшилися на 22%, або на 329,5 млрд грн. Частково це зростання можна пояснити переоцінкою валютного портфеля банків (+19%) через ідентичні темпи девальвації гривні. Але гривневі активи банківської системи зросли ще більше — на 23,6%, або на 236,3 млрд грн.


Цей бум відбувся не за рахунок кредитування. В умовах кризи банки кредитували найбільш надійних клієнтів, відмовляючи в коштах іншим. Фінансовим установам довелося ранжувати клієнтів за втратами від карантину — від низького до критичного (до останнього потрапили,наприклад, ТРЦ та готелі).

 

Також серед галузей, які найбільше постраждали від карантину та локдауну — авіаційний бізнес та оренда офісних приміщень. Найменший ризик — у підприємств сільського господарства та виробників продуктів харчування.


Лідером за приростом кредитного портфеля юридичних осіб став Альфа-Банк (+10,1 млрд грн). До п’ятірки найдинамічніших увійшли Укргазбанк (+8,1 млрд грн), Креді Агріколь Банк (+4,7 млрд грн), банк «Південний» (+4,4 млрд грн) та ПроКредит Банк (+3,4 млрд грн). Найбільше скорочення бізнес-портфеля показали Укрексімбанк (-4,8 млрд грн), Ощадбанк (-3,3 млрд грн) та Сітібанк (-3 млрд грн).

 

Ще один нетиповий для кризи тренд — кредитні ставки не зростали, а падали. Через здешевлення ресурсів упродовж року середня вартість нових кредитів для бізнесу скоротилася з 15,1% до 9,3%, хоча у валюті зросла з 3,7% до 4,6%.

 

Зниженню гривневих ставок сприяли гіперліквідність банківської системи, зниження облікової ставки НБУ з 13,5% до 6% та активне рефінансування банків Нацбанком на строк до п’яти років.

 

Банки охоче позичили в НБУ додатково 54 млрд грн (зростання у вісім разів). Із майже 62 млрд грн рефінансування два держбанки — Укрексімбанк і Ощадбанк — залучили в регулятора 21,5 млрд грн.


Аналогічні тренди спостерігалися в роздрібному сегменті: ставки за кредитами фізосіб впали на 3,4 в.п. (відсоткового пункта), а гривневе споживче кредитування зросло лише на 5,2%.


На початку пандемії парламент заборонив банкам у період коронавірусного карантину підвищувати кредитні ставки за чинними договорами і штрафувати фізосіб, які мали прострочення за кредитами.

 

А Нацбанк спростив вимоги до розрахунку кредитного ризику і закликав банки надати кредитні канікули всім позичальникам, які постраждали від карантину (як фізичним, так і юридичним особам). Натомість банки отримали бонуси: від майже безлімітного рефінансування до відкладення нових вимог до капіталу.


Банки використали кризовий рік для очищення портфеля від непрацюючих кредитів. Уся банківська система сумарно зменшила частку проблемних кредитів із 48,4% до 41%. Найчастіше банки списували кредити з балансу за рахунок сформованих резервів, рідше — продавали кредити чи проводили їх реструктуризацію.


«Равликові» темпи кредитування фіксувалися на тлі рекордного припливу коштів у банки — за рік їх зобов’язання зросли на 318,8 млрд грн (+24,6%), тоді як другий складник пасивів — капітал — лише на 10,7 млрд грн (+5,4%).

 

Найбільше коштів клієнтів отримали ПриватБанк (+78,1 млрд грн), Укрексімбанк (+39,3 млрд грн), Укр­газбанк (+23 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (+21,5 млрд грн) та Укрсиббанк (+18 млрд грн). Найбільше втратили Ощадбанк (-14 млрд грн), Сітібанк (-2,6 млрд грн) та Сбербанк (-1,6 млрд грн).


Отримані кошти банки спрямували в найбільш безпечні й часто дохідні інструменти. Вкладення в облігації внутрішньої державної позики зросли на 184,3 млрд грн (+55%), а залишки в депозитних сертифікатах НБУ — на 11,4 млрд грн (+7,5%), обсяг боргів уряду в портфелі банків досяг 519,5 млрд грн і вперше перевищив їхній корпоративний кредитний портфель.


У рік коронакризи НБУ звільнив банки від стрес-тестування, але банки пройшли успішно тестування реальністю і відчули на собі наслідки реального 4-відсоткового падіння економіки в 2020 році.

 

Не було жодного банкрутства банку через ­дефіцит ліквідності чи різке погіршення якості кредитів. Хоча ринок у другій половині року покинули два невеликі гравці — банк «Аркада» та Місто Банк, а кількість банків скоротилася до 73.

 

Банкрутство невеликого банку «Аркада» запам’яталося всьому ринку: майже 11 тисяч українців інвестували 9 млрд грн в будівництво житла через підконтрольні банку фонди. Неплатоспроможність банку змусила державу пообіцяти допомогти добудувати будинки, як і у випадку банкрутства Укрбуду.


Ситуація в більшості українських державних банків в 2020-му поліпшилася, докапіталізації потребував лише Укрексімбанк — він втратив 5,6 млрд грн і став найбільш збитковим.

 

Загалом збитків на 6,4 млрд грн зазнали вісім банків. До трійки антирейтингу увійшли Промінвестбанк (-452 млн грн) і Правекс Банк (-184 млн грн).
Більшість гравців залишалися прибутковими — 65 банків заробили 47,7 млрд грн. ПриватБанк отримав на 7,3 млрд грн менше, ніж у 2019-му, але випередив усіх — 25,3 млрд грн.

 

Серед банків з іноземним капіталом лідирував Райффайзен Банк Аваль (4,1 млрд грн), а серед банків з українським капіталом — ПУМБ (2,6 млрд грн). У цілому прибуток системи скоротився на 29,2%.


Карантинні обмеження та цифровізація обслуговування пришвидшили закриття нерентабельних відділень. Банки за рік скоротили мережі на 868 офісів. Найбільше офісів закрили державні Ощадбанк (-490) і ПриватБанк (-212).

 

«Головний фактор у цьому процесі — економічна доцільність. Якщо банкам буде вигідніше продавати свої продукти дистанційно, і це дозволяють регуляції, то фізичні точки продажів будуть закриватись і надалі», — розповів Сергій Наумов, голова правління «Ощадбанку».

 

Повноцінним відділення вважається в разі залучення від 100 млн грн пасивів. Те, що менше, — це не відділення, а каса і банкомат. І хоча окремі банки відкриватимуть відділення, загальний тренд є незмінним.


У 2020 році банківських M&A (злиття і поглинання. — Авт.) було небагато. Сергій Тігіпко не зміг купити Промінвестбанк, а ІК Dragon Capital Томаша Фіали разом із колишнім топменеджером Альфа-Банку Іваном Світеком відмовилися купити Ідея Банк, який почав шукати нового інвестора.

 

Успішною виявилася спроба бізнесмена Олександра Ярославського придбати Банк Кредит Дніпро у Віктора Пінчука — угоду закрили влітку.

 

Вже в грудні Томаш Фіала і його міноритарний партнер Іван Світек домовилися про купівлю Юнекс Банку в народного депутата Вадима Новінського. Нацбанк погодив угоду в квітні 2021 року.


У січні 2021-го Укргазбанк нарешті першим із держбанків розпочав залучення інвестора. Міжнародна фінансова корпорація пообіцяла йому кредит на 30 млн євро, які протягом п’яти років зможе обміняти на 20% акцій банку.

 

Європейський банк реконструкції та розвитку прагне стати акціонером Ощадбанку, але для цього держбанк має нарешті приєднатися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.


Банкіри очікують збереження в ­2021-му трендів минулого року. Заощадження населення мають зростати, поки карантинні обмеження залишатимуться суттєвими і стримуватимуть споживчі витрати українців.


«Ми націлені на кредитування реального сектору економіки, — каже Сергій Наумов. — Водночас не все залежить від банків. Багато залежатиме від того, як буде розвиватись економіка, в якому стані перебуватиме бізнес та який буде загальний інвестиційний клімат у державі».


У розпал коронакризи банки відкоригували портрет ідеального клієнта, якому готові позичати. Найбільш бажані для кредитування в 2021 році — аграрії, сектор, який стабільно розвивається, приносить дохід, інвестує у свій розвиток і потребує фінансування.


Помітні зміни очікуються і в кредитуванні населення. НБУ запроваджує з 1 липня підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів у розмірі 125%, а з 1 січня 2022 року — 150%. І банки з обмеженим капіталом не зможуть збільшувати портфель споживчого кредитування.


На початку року прибутковість банківської системи продовжила скорочуватися — прибуток у першому кварталі впав на 32%, до 10,9 млрд грн. Основна причина — збиток від переоцінки та операцій купівлі-продажу валюти та ОВДП.

 

Серед факторів, які негативно впливають на прибутковість, — слабка дисципліна роздрібних позичальників, яких депутати навесні 2020-го звільнили від стимулу погашати кредити вчасно. На законодавчому рівні були звільнені від штрафів усі боржники.

 

Тобто замість адресної підтримки постраждалих було прийнято популістське рішення, що потурає несумлінним позичальникам, які можуть платити чи не платити за кредитом у будь-який час, незалежно від їхньої реальної можливості.

 

У березні цьо­му рішенню виповнився рік. Для скасування обмеження потрібно або завершення карантину, або перегляд закону.