Європа наздогнала США за обсягами військової підтримки України - дослідження
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Як відомо, шість років тому 80% зовнішнього боргу країни (яка перебувала в надзвичайно важкому стані військової агресії) вдалося відтермінувати, а ще 20% перетворили на ВВП-варанти — цінні папери, виплати за якими залежать від економічного зростання України з 2019 до 2040 року.
Коли ВВП зростає вище 3%, Україна через два роки сплачує інвесторам відсоток від цього додаткового росту за спеціальною формулою, коли нижче — не платить нічого. Таким чином, у понеділок, 31 травня, перший платіж було проведено за 2019-й, і склав він $40,75 млн.
Фахівці з фінансів похмуро жартують, що єдиний зиск з української млявої економіки — досить пристойна вартість варантів: у 2019-му вона зросла лише на 3,2%, отже, за умовами випуску, ми платимо тільки за 0,2% перевищення.
Наступний платіж можливий через два роки, адже в 2020 році було падіння ВВП (а виплати, нагадаю, можливі тільки при зростанні у понад 3% на рік).
Тема варантів та їх обслуговування, попри економічну складову, має чітко виражений політичний присмак: «борги Яресько» — лише так (і не інакше) називають варанти на честь їхньої авторки, тодішнього міністра фінансів Наталі Яресько.
Адже аж до 2040 року уряду в особі Мінфіну треба буде не лише працювати над зростанням економіки, а й щороку турбуватися про виплати за варантами, які інколи називають податком на зростання.
Ймовірно, у 2023 році настане час платити за постковідне відновленя 2021 року понад $190 млн (за умови зростання економіки на 3,8%, як прогнозує НБУ).
А от експерти ICU передбачають стрибок економіки в 5,2% — а це вже платіж до $1 млрд! Другий похмурий жарт від фінансових аналітиків — не давати зростати економіці вище ніж 3% до 2038 року — вважатимемо тільки жартом.
Однак за сталий економічний розвиток треба буде заплатити величезні кошти, адже якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата за цінними паперами складе 15% від перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% — то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.
Але якщо з 2021-го по 2025-й платежі будуть обмежені 1% ВВП, то відсутність будь-яких обмежень за виплатами після 2025 року в разі швидкого зростання ВВП (ага, може, ми виявимося такими спритними, як китайці!) піддають критиці всі експерти.
Проте не будемо впадати в паніку перед математичною магією варантів. Нагадаємо, що в реаліях 2015 року це був крок, який допоміг Україні уникнути дефолту й дозволив економити приблизно $250 млн щороку на обслуговуванні держборгу.
В реаліях 2021 року виплати у $40 млн є зовсім невеликими й пройдуть безболісно для бюджету. Треба визнати, що уряд намагається уникнути неминучих втрат: Україна в середині серпня 2020 року викупила на відкритому ринку близько 11% своїх ВВП-варантів для зменшення виплат по них у майбутньому. Уряд зробив це дуже грамотно — з дисконтом і без оголошення про цю угоду заздалегідь.
Тим самим він зекономив дуже багато грошей урядам наступних каденцій, близько 10% від тої суми, яка буде сплачена до 2040 року. Чи можна буде повторити такі операції в майбутньому?
Незважаючи на відсутність дисконту, так, але для цього, по-перше, потрібні будуть кошти (а коронавірус та велике будівництво внесли свої корективи). А по-друге — мужність, щоб пройти через шквал політичної критики. Але ймовірна вигода для країни буде беззаперечною.
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Голова української правозахисної організації «Альменда», 27-річна Марія Суляліна, отримала премію Civil Rights Defender of The Year 2024 у Швеції. >>
Молодій мешканці м. Дніпра повідомлено про підозру, за процесуального керівництва ювенальних прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури, за фактом торгівлі людьми, вчиненої стосовно малолітнього (ч. 3 ст. 149 КК України). >>
Україна сьогодні, 24 квітня, отримала від Європейської комісії 1,5 млрд євро в межах Українського фонду обсягом 50 мільярдів євро, що був створений у багаторічному бюджеті ЄС. >>
У середу, 24 квітня, Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 9256, який посилює контроль за гральним бізнесом. Він передбачає реорганізацію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) і посилює вимоги до реклами азартних ігор. >>
У Москві Басманний районний суд відправив у СІЗО до 23 червня заступника міністра оборони Тимура Іванова, обвинуваченого в отриманні хабаря в особливо великому розмірі. >>