Оптимістичний погляд: закриваючи пробіли в календарі, «Шахтар» демонструє характер та дух переможців
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
Сергій Стаховський не зумів подолати друге коло кваліфікації на «РГ»-2021. (Фото з сайту tennisua.org.)
Активна спортивна кар’єра не може тривати безкінечно.
Проте декому зі спортсменів удається максимально довго зберігати форму, потрібну для виступів на найвищому рівні. Професіональне тенісне життя експершої ракетки українського чоловічого тенісу — 32-річного Олександра Долгополова — могло б іще тривати не один рік.
Утім постійні рецидиви травми зап’ястка змусили його на початку травня прийняти важке рішення про завершення кар’єри.
«На жаль, в останні роки я переніс кілька операцій на кисті й не зміг повернутися не той рівень, який потрібен для виступів там, де я себе бачу. А грати з обмеженнями й болем немає сенсу», — написав в «Інстаграмі» Долгополов.
Спортивна кар’єра іншого лідера українського тенісу — Сегрія Стаховського — протікала за дещо іншим сценарієм. Можливо, згодом він детальніше розповість про рецепти свого спортивного довголіття. Поки ж 35-річний тенісист активно прощається з «профі-Туром».
Офіційний старт його прощального турне світом відбувся в Парижі, де в ці дні завершується кваліфікація другого в сезоні турніру з серії «Гранд слем» — «Ролан Гарросу». Після поразки в другому колі відбору «РГ»-2021 Даніелю Таро з Японії (1:6, 4:6, він зробив сердечне звернення до організаторів Відкритої першості Франції.
«Мені не сумно, що це минуло. Я щасливий, що це мало місце. Упродовж 16 років змагатися на цьому неймовірному турнірі — це справжній привілей. Як спортсмен я дуже складна людина й мені важко догодити, тому я хочу подякувати всім співробітникам «Ролан Гаррос» за їх нескінченну працю під час змагань. Я завжди лишав все на корті, серце, волю, бажання. Я ненавиджу поразки, навіть знаючи, що ґрунт має слабке покриття. Але перемоги на «РГ» я буду пам’ятати все життя. Дякую, Париж», — заявив Стаховський.
Насправді Стах уже давно випав із когорти найсильніших тенісистів планети. Сил, аби постійно триматися на гребені хвилі, у нього залишалося все менше. Однак, збираючи волю в кулак, українському ветерану час від часу таки вдавалося нагадувати про себе.
Приміром, на Відкритій першості Австралії-2021 Сергій уперше за багато років грав в основному раунді турніру. Тоді, щоправда, він визнав: «Моєму тілу неймовірно складно грати п’ятисетовий поєдинок».
Вочевидь, уже тоді Стаховський розумів, що потрібно поступово прощатися з великим тенісом.
Залишаючи Мельбурн і Париж, Сергій не шкодував компліментів організаторам змагань та самим містам-господарям цих великих турнірів. А ще він дякував за підтримку своїй родині: батькам — за шанс у цьому житті, дружині — за нескінченну підтримку, братам — за постійну опору.
Зрештою, прямим текстом про завершення кар’єри Сергій Стаховський ще не говорив, утім у його промовах усе частіше звучать ностальгічні та вдячні нотки. І це — чіткий і зрозумілий сигнал для його шанувальників.
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
Після серії турнірів у США найсильніші українські тенісистки повернулись до Європи, аби готуватись до головного змагання ґрунтового сезону — Ролан Гарроса, що стартує менш ніж за місяць. >>
Тренери-іноземці вже давно не сприймаються в українському спорті як щось неординарне. >>
Світовий рекорд з безперервної гри в шахи побив нігерієць Тунде Онакоя— партія тривала 60 годин. Він перевершив попередній рекорд на 4 години. >>
Український метальник молота Михайло Кохан із Запоріжжя здобув срібну медаль і став віцечемпіоном турніру «золотого рівня» у межах світового легкоатлетичного туру в Найробі (Кенія). >>
Після того, як справами української жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг почав займатися Фонд Еліни Світоліної, очікування щодо результатів зросли. >>