Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Курсанти військових ВНЗ на виставці до 150-річчя Василя Стефаника. (Фото Національного музею літератури)
У Національному музеї літератури України відбулися заходи, присвячені 150-річчю від дня народження всесвітньо відомого новеліста, одного з перших українських письменників-експресіоністів, класика української літератури Василя Стефаника.
Відкрили літературно-мистецьку виставку «Слова, що гримлять, як грім, і світять, як зорі...». Урочистості додала актриса театру і кіно Галина Стефанова, яка прочитала твори письменника.
Відразу з Києва після огляду ювілейної виставки перенеслися онлайн у село Русів, де народився, певні періоди жив і створив чимало своїх новел Василь Стефаник; у місто Снятин, де проходили шкільні роки письменника; у Коломию, місце народження «Покутської трійці».

У рамках проєкту «Міжмузейні партнерства» відбулися прямі включення з покутських літературно-меморіальних музеїв Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини.
Партнером є Центр досліджень «Покутської трійці» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
До розмови запросили його директорку, докторку філологічних наук, старшу наукову співробітницю української літератури Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Наталію Мочернюк, а також директорок літературно-меморіальних музеїв Василя Стефаника та Леся Мартовича — відповідно, Ольгу Ленько й Уляну Данильчик.
Ділилася знаннями й кандидатка філологічних наук, докторка філософії у галузі філології, старша наукова співробітниця музею Марка Черемшини письменниця Іванна Стеф’юк.
Твори ювіляра читали студенти кафедри сценічного мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>