Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Олег Воловина.
Професор Володимир Сергійчук роками згадує мене та моїх колег незлим тихим словом на конференціях та в пресі, в Україні та в США.
Його коментарі мали би бути науковими, тематика обчислення людських втрат унаслідок Голодомору є саме наукова. Але часто ці коментарі не є науковими, а мають особисто негативний характер.
Спроби спілкування з ним на науковому рівні були неуспішні і я побачив, що знайти спільну мову неможливо. Але стаття проф. Сергійчука в газеті «Україна молода» від 16 березня 2021 р. про мене та проф. Дмитра Штогрина вимагає відповіді. Проф. Сергійчук пише:
«І от коли кільканадцять років тому на Міжнародній українознавчій конференції в Іллінойському університеті (США) професор Дмитро Штогрин почув від демографа Олега Воловини цифру, меншу за 4 мільйони, то був ошелешений.
Нині вже покійний Дмитро Штогрин до самої смерті в позаминулому році не міг повірити в те, що звичний у діаспорі вираз про ці втрати — «від семи до десяти мільйонів» — може бути перекреслений кабінетними формулами Воловини. І про це кілька разів мені повторював.
… І от через кілька місяців після діалогу професора Дмитра Штогрина та Олега Воловини в Іллінойському університеті щодо згаданих втрат ......»
Проф. Штогрин роками організовував літні наукові конференції на українські теми в Іллінойському університеті в Урбана, в котрих я часто брав участь. У 2008 р. я почав у Києві дослідження Голодомору з групою демографів з Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
У 2009 р. я представив результати наших перших досліджень на конференції в Урбані. Наскільки пригадую, доповідь відбулася нормально. Були питання, коментарі, але жодної негативної реакції Штогрина, публічної чи приватної, не було. Проф. Штогрин і я взагалі не мали дискусій на тему Голодомору.
Тому твердження проф. Сергійчука — «І от через кілька місяців після діалогу професора Дмитра Штогрина та Олега Воловини в Іллінойському університеті щодо згаданих втрат ...» — не відповідає дійсності.
Я роками співпрацював з проф. Штогрином. Це була чесна, урівноважена людина та серйозний науковець.
Як професор престижного університету в США, він розумів та практикував загальноприйняті на Заході правила науки та ставився з повагою до науковців з іншими поглядами.
Те, що він міг назвати наші дослідження як «кабінетні формули», — вигадка проф. Сергійчука.
Значення слова «ошелешений» я був змушений шукати в словнику (синоніми: приголомшений, заляканий, розгублений). Таке екстремальне, радикальне та сенсаційне окреслення проф.
Сергійчуком можливої реакції Штогрина на наукове дослідження, з котрим він, можливо, і був незгодний, є зневагою пам’яті покійного Штогрина.
Свої спогади про подію в Іллінойському університеті проф. Сергійчук вирішив оприлюднити через 12 років після події та півтора року після смерті Штогрина.
Не знаю, чи це зроблено випадково, чи навмисно, але фактом є те, що проф. Сергійчук вчинив так, щоб було неможливо перевірити правдивість його версії подій.
Шановним читачам статті лишається тільки один вихід: зробити свої висновки щодо наукового та морального рівня статті та вирішити, чи вірять вони проф. Сергійчуку, чи ні. Можливо, більш суттєве питання до статті є: що це має спільного з наукою взагалі і проблемою визначення втрат зокрема.
Олег ВОЛОВИНА,
дослідник Центру славістики,
Євразії та Східної Європи при Університеті Північної Кароліни в Чапель Гіль та дійсний член Наукового Товариства імені Т. Шевченка
США
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
У всі часи існування імперії зла міф про так звану велику російську культуру використовувався, і треба зазначити, небезуспішно, як один із засобів експансії агресивного повзучого, як гадина, «рускава міра». >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>