Ганьба і злочин: Зе-команді настав час звітувати про гроші фонду боротьби з ковідом

23.03.2021
Ганьба і злочин: Зе-команді настав час звітувати про гроші фонду боротьби з ковідом

Питання на засипку: куди поділися гроші?

У світі міжнародних фінансів сталася подія малопомітна, але повчальна: 18 березня 2021 року Греція погасила частину кредитних коштів, отриманих від МВФ — 3,3 млрд євро.

 

Причому погашення відбулося достроково, половину цієї суми греки мали віддати лише в 2022 році.

 

«Ця виплата ще більше зміцнює довіру до країни у партнерів, інститутів, ринків та інвесторів, знижує процентні ставки і валютний ризик, а також ризик рефінансування на наступні два роки», — заявили в грецькому міністерстві фінансів. До речі, погашення відбулося в розпал кризи, викликаної пандемією.

 

Адже в економічному плані Греція постраждала від COVID-19 сильніше за інші європейські країни, бо тут туризм приносить державі понад 15% ВВП і роботу 16,5% від загальної кількості зайнятого населення.

 

Але, незважаючи на сильне соціальне напруження і бурхливі акції протесту в зв’язку з погіршенням умов бізнес-середовища, влада Греції чітко виконала прийняті на себе зобов’язання.


В Україні ситуація склалася з точністю до навпаки. У лютому робота останньої місії МВФ щодо перегляду поточної програми «завершилася безрезультатно».

 

Дипломатична за формою заява представника МВФ в Україні Йоста Люнгмана по суті означала, що офіційний Київ провалив практично всі маяки, які можна було провалити.

 

Уряд так і не прийняв пакет антикорупційних реформ, а дії нового керівника Національного банку України Кирила Шевченка все більше ставлять під сумнів незалежність НБУ.

 

Це означає, що Україна не зможе розраховувати на кошти МВФ iще як мінімум рік.

 

До того ж в нашій країні очікується ще одна іміджева втрата: український уряд, отримуючи фінансову допомогу від міжнародних донорів для боротьби з COVID-19, зобов’язався в березні цього року провести аудит використання отриманих коштів, які мали піти чітко за призначенням.

 

Так, Світовий банк виділив Україні $150 млн на підтримку сімей iз низьким рівнем доходу, а частину суми, $50 млн, слід було скерувати на боротьбу з коронавірусом.

 

23 липня 2020 року Україна і ЄС схвалили угоду про макрофінансову допомогу, кредит на суму в 1,2 млрд євро.

 

Половину цієї суми, 600 млн євро, Україна отримала відразу, а для отримання залишку повинна була провести низку реформ: посилити боротьбу з корупцією, здійснити перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів, поліпшити управління державними підприємствами. Нічого з цього не було зроблено. І другу частину обіцяних коштів нам не надали.


Кабінет Міністрів навесні 2020 р. створив Фонд боротьби з COVID-19 на загальну суму 66 млрд грн. Для цього значно урізали фінансування багатьох міністерств і відомств, насамперед соціальної сфери.

 

Також у фонд залучили гроші ЄС, урядів інших держав і грантових організацій. Український уряд обіцяв щомісяця звітувати про витрати фонду, однак його діяльність залишалася непрозорою. Результат відомий усім.

 

Приблизно дві третини коштів із фонду, призначеного для боротьби з пандемією, пішли на дороги, так зване Велике будівництво, хоча в цей час треба було терміново проводити закупівлі вакцини для населення і готувати медичну інфраструктуру для лікування небезпечної хвороби.


Ви запитаєте, а до чого тут греки? Греки теж часто були, м’яко кажучи, не дуже чесними зі своїми міжнародними партнерами. У 2001 році, вступаючи в єврозону, грецький уряд підробив необхідну для цього статистику.

 

Вступивши до Євросоюзу, греки не тільки отримали якісні автомагістралі й сучасні телекомунікації, а й звичку жити в борг за рахунок своїх північних сусідів. Невиправдано високі витрати на соціальну сферу, корупція, повільне ведення економічних реформ, величезний неефективний державний сектор...

 

Починаючи з 2003 року Греція кілька разів «переглядала» офіційні дані ВВП, вперто не бажаючи приводити свої методи оцінки економіки до норм Євростату. Так, у 2006 році з’ясувалося, що відхилення в декларованому ВВП не допустимі 1-2%, а цілих 25%.

 

Грецію також «ловили» на фальсифікації статистичних даних про рівень її держборгу. Зокрема, на початку 2010 року Єврокомісія з’ясувала, що влада Греції сфальсифікувала фінансову статистику за 2009 рік.

 

Дефіцит держбюджету цієї країни замість заявлених 6% (що вже вдвічі перевищувало вимоги ЄС) тоді становив 12,7% ВВП. Навесні 2010 року економіка Греції опинилася на межі дефолту, і створена цим криза заледве не призвела до розпаду всієї зони євро.

 

Греція вдалась до дипломатичного шантажу, але керівництво ЄС уже нікому не вірило: тільки реформи в обмін на кредити. 16 країн Євросоюзу і МВФ домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110 млрд євро (80 млрд від ЄС і ще 30 млрд від МВФ) за умови впровадження найжорстокішої програми економії — скорочення, заморожування заробітної плати, підвищення пенсійного віку ( який на той час був майже на 10 років нижчим, ніж у Європі), підвищення податків.

 

МВФ був у трійці кредиторів Греції, які видавали країні кредити в обмін на непопулярні й важкі реформи. Транші кредитів видавалися при виконанні узгоджених умов.


Греція дорого заплатила за багаторічний обман своїх партнерів і бюджетне нехлюйство. У 2001 році її визнали розвиненою країною. А в 2013 році Греція стала першою у світі країною, яка втратила цей статус.

 

Протягом декількох років Афіни були позбавлені можливості кредитуватися на міжнародних фінансових ринках.

 

Греція єдина країна Євросоюзу, де мінімальний розмір оплати праці зменшувався з 2008 по 2019 рік. Заходи, що вживалися урядом, зустрічали запеклий опір населення.

 

Греки категорично не хотіли пого­джуватися з тим, що вчитися в університеті 15 років за рахунок держави — це марнотрат­ство. Вуличні бунти в колисці анархізму традиційно проходили жорстко, градус несприйняття підігрівала опозиція.

 

Ангела Меркель (яка була найбільш послідовна щодо нахабства греків, свого часу сказала, що не розуміє, чому допомога з безробіття у греків на третину вища, ніж у німців, і наполягала на пакеті жорстких антикризових реформ) залишається в Греції ворогом номер 2 після одвічних турків.

 

Але все ж нинішній уряд Греції на чолі з Кіріакосом Міцотакісом розуміє, що закони економіки невблаганні, а виконання взятих зобов’язань — вірний шлях до успіху і процвітання. З 2017 року економіка Греції почала рости, в 2017 і 2018 роках приріст ВВП склав менше 2% в рік.

 

У лютому 2019-го вперше з початку кризи мінімальний розмір оплати праці в Греції був підвищений до 650 євро на місяць.

 

У 2020 році Греції вдалося підписати угоду з європейськими кредиторами щодо відстрочення виплати кредитів на суму 96 млрд євро (40% загального боргу країни) до 2033 року.

 

Нинішнє погашення кредиту МВФ, як і дотримання рекомендацій фонду, сприйнято рейтинговими агентствами й міжнародним інвестиційним співтовариством як дуже позитивна подія.

 

17 березня 2020 року Греція вперше за 13 років розмістила на міжнародних фінансових ринках нові особливо вигідні 30-річні облігації на 2,5 мільярда євро з процентною ставкою 1,956%. Про такі наддешеві кошти Україна може і не мріяти.


Третя хвиля пандемії може мати в Україні катастрофічні наслідки, але грошей в уряду для відповідних заходів протидії практично немає.

 

Як і немає довіри міжнародних партнерів. Аудит ковідного фонду України не є для них ключовим питанням, це так звана вимога другого ешелону. Але відверто популістський і неадекватний підхід уряду України до державних фінансів — це ганьба. Ганьба і злочин.

 

 

Наталя НАПАДОВСЬКА