«Нирки в обмін на транш» і «зовнішнє управління»: як шукають винних у зриві співпраці з МВФ

11.12.2020
«Нирки в обмін на транш» і «зовнішнє управління»: як шукають винних у зриві співпраці з МВФ

Співпраця України з Міжнародним валютним фондом, хоч як це дивно, в наших умовах стала темою, яка внесла розкол у суспільній дискусії.

 

Але не щодо технічних деталей, що виглядало би цілком логічним, а в ідеологічній площині.


Адже якщо частина ЗМІ, які обстоюють продержавницькі позиції, намагаються зрозуміти наші шанси відновити повноцінну співпрацю з Вашингтоном та визначають дії влади задля досягнення цього результату, то телеканали, орієнтовані на Росію, взагалі ставлять під сумнів необхідність фінансових контактів із Заходом.

 

Так з’являються численні міфи на кшталт «нирки в обмін на транш» та водночас улюблений російський міф про «зовнішнє управління».

Транш — персональна відповідальність влади

«5-й канал» днями повідомив, цитуючи народну депутатку України від «Голосу» Юлію Клименко: рішення щодо виділення чи невиділення чергового траншу Україні від МВФ може бути ухвалене не раніше середини січня. А самі кошти в разі позитивного сигналу з боку Міжнародного валютного фонду надійдуть не раніше кінця зими.


«З 15 грудня усі європейці йдуть на канікули, всі підприємства, всі міжнародні організації де-факто йдуть у відпустку, рішення після 15 грудня не ухвалюють, і до 15 січня теж не ухвалюють. Тому наш шанс вийти після 15 січня до МВФ і, можливо, до кінця лютого отримати приблизний транш», — заявила Юлія Клименко.


При цьому сподіватися на надмірну щедрість наших кредиторів наразі не доводиться. Канал «Еспресо» нещодавно заявив, що Міжнародний валютний фонд не стане надавати Україні надзвичайну фінансову допомогу, щоб покрити дефіцит бю­джету.

 

Очільник Мінфіну Сергій Марченко сказав в ефірі «Еспресо», що офіційний Київ звертався до МВФ із проханням задіяти інструмент Emergency finance — екстрене фінансування, оскільки у держави є серйозні проблеми.


«Але я вам скажу відповідь наших партнерів з Міжнародного валютного фонду: «Шановна Україно, у вас є програма, ми за цією програмою готові співпрацювати. Ми зараз не розглядаємо для вас Emergency Finаnce», — розповів Марченко, пояснивши, що МВФ чітко дав зрозуміти: він буде працювати з Україною лише в межах існуючої програми, і Києву необхідно виконувати її умови.


А от в охолодженні стосунків між Україною та Міжнародним валютним фондом винна, як можна зрозуміти з ефірів наших каналів, непрофесійна українська влада. «5-й канал», надаючи слово старшому науковому співробітникові Atlantic Council Андерсу Аслунду, пояснив: у оточенні Зеленського повторюють політику Януковича у співпраці з МВФ — гальмуючи реформи, намагаються отримати гроші.


«Із березня 2020 року президент керував не тільки відкатом реформ, які проводять при ньому, а й реформ, розпочатих його попередником Петром Порошенком», — наголошує експерт. І зазначає: найгіршим є те, що Зеленський нездатний або не бажає протистояти олігарху Ігорю Коломойському, який ініціював 600 справ проти націоналізованого «ПриватБанку» і його співробітників.


«Якщо Зеленський повністю не змінить свою політику і кадри, я сумніваюся, що МВФ пропонуватиме його уряду кредити», — зазначив він, зауваживши, що представники владної та урядової команди висловлюють зовсім не доречний оптимізм щодо продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом та отримання Україною чергового траншу.


«Реальна ситуація, в якій перебуває Україна, набагато похмуріша, — застерігає Аслунд. — Проблеми, що оточують команду Зеленського, тривожно накопичуються. Якщо український уряд докорінно не перегляне свою поточну економічну політику і політичну траєкторію, він навряд чи отримає будь-які кошти МВФ, Світового банку чи Європейського Союзу, поки Володимир Зеленський залишається президентом. Проблеми, з якими стикається його команда, численні й глибокі».


Як заявив Аслунд, уряд Зеленського також не надав переконливих пропозицій про те, як розвіяти побоювання МВФ, викликані невиконанням Україною зобов’язань. «Зеленський, схоже, не розуміє, що МВФ серйозно ставиться до своїх умов і не хоче, щоб до нього ставилися лише як до джерела дешевих кредитів. На відміну від українського уряду, воно зосереджено на структурних реформах, які дозволили б українській економіці зростати зі швидкістю від 5 до 8% на рік, а не мінімальними темпами», — наголосив економіст, зробивши паралель із діями української влади попередніх років.


«На жаль, це знайома історія. У відносинах із МВФ команда Зеленського все більше діє подібно до українського уряду Януковича 2010—2014 років, який уклав влітку 2010 року резервну угоду, але так і не отримав наступних траншів», — нагадав Андерс Аслунд. Він додав, що адміністрація Януковича не турбувалася про реформи, а лише двічі на рік відправляла пів дюжини високопосадовців до Вашингтона для переговорів із МВФ і урядом США.


«Оточення Зеленського страждає тією ж проблемою. Вони не слухають того, що насправді говорить МВФ. Натомість їм здається, що офіційні представники МВФ дуже ввічливі щодо них і уважні до України. Це їх приводить до абсолютно неправильного висновку, що Україна отримає дешеві кредити. Мені часто хочеться, щоб співробітники МВФ підвищували голос, щоб їх розуміли краще», — підсумовує Андерс Аслунд.


Такої ж думки і Євген Дубогриз, фінансовий аналітик, асоційований експерт аналітичного центру «CASE Україна», якого транслює канал «Еспресо». «Існує такий досить сумний у даних обставинах жарт: під час розслідування головне не вийти на самих себе. У нас у меморандумі з МВФ є чотири підписанти: президент України, прем’єр-міністр України, міністр фінансів України, голова Національного банку України. Відповідно, якщо не виконують умови меморандуму, то насамперед варто звертати увагу на те, хто відповідальний (з українського боку), щось зробив не так або не в ті терміни, в які це було заплановано», — сказав він.

«Завтра Америка забере у вас нирку»

Натомість частина вітчизняних мас–медіа ставлять питання зовсім по–іншому. Будь–які контакти з Заходом вони вважають шкідливими і небезпечними, у тому числі й співпрацю з Фондом, який в ефірах демонізується.


Канал «ЗіК» надає слово політологу Михайлу Чаплизі. Саме він свого часу розповідав глядачам про таємні біолабораторії США на території нашої країни. Тепер же пан Чаплига стверджує: Міжнародний валютний фонд — це міжнародна банківська установа, але МВФ нібито висуває до України не фінансові, а політичні вимоги. Також він виступає проти антикорупційних правоохоронних органів.


«Думаю, що торги будуть за НАБУ і взагалі всю цю імплантовану нам неприродну паралельну правоохоронну систему у вигляді САП, антикорупційних грантових «борцунів» тощо, — зауважує Чаплига. — МВФ — це, по суті, міжнародна банківська установа. Скажіть, будь ласка, ви, коли приходите до банку, щоб взяти кредит, банк вам висуває якісь вимоги стосовно того, який одяг вам носити?...»


Намагання ж влади провести реформу судової гілки влади, на якій наполягає МВФ, «ЗіК» і Чаплига називають тиском. «Висуваються умови щодо впливу на судову гілку влади, на прокуратуру і багато іншого», — прозвучало в ефірі телеканала.


«112-й канал» надав слово одіозному проросійському блогеру Анатолію Шарію.

 

«Умови там просто катастрофічні: скорочення шкіл, продовження медичної реформи, підвищення цін на газ для населення та інше», — перераховує Шарій, узагалі не намагаючись надати достовірності своїм словам і апелюючи лише до емоцій глядача.


«Вони (влада. — Авт.) вирішили підписати цей меморандум, не цікавлячись вашою думкою, більше того, ганебно ховаючи цей меморандум. А ось він уже повинен лягти на стіл функціонерам МВФ, вони повинні подумати і сказати: Yes, of course — і підписати його. А вони ще морди будуть крутити, тому що мало, їм здається, напевно, добре б, щоб кожен українець віддав ліву нирку», — прозвучало в ефірі. Тут уже, як кажуть, без коментарів.