Профілактика недуги — контроль над емоціями. (Фото з сайта schalipharma.com.)
Люди, яким властиві тривожні стани і низька концентрація уваги, більшою мірою схильні до ризику цукрового діабету. Такого висновку дійшли американські вчені з Університету Райса.
Їхня робота стала перевіркою вже давно існуючої гіпотези про те, що між тривожністю і схильністю до цукрового діабету існує певний зв’язок.
Учені підтвердили наявність такого взаємозв’язку і пояснили механізм, що забезпечує подібну закономірність.
На думку авторів дослідження, тривожні люди, які легко відволікаються, частіше хворіють на діабет, аніж ті, у яких «усе під контролем».
У чому проявляється зв’язок між тривожністю, імпульcивністю та діабетом? Спочатку виникає гальмування, через яке знижується концентрація уваги, потім зростає тривога, яка, в свою чергу, провокує запальний процес, що, на думку вчених, підвищує рівень маркерів діабету.
Автори дослідження вважають, що контроль над своїм психоемоційним станом — своєрідна профілактика небезпечного захворювання. Поліпшити такий контроль допомагають різні методи: від усвідомленого мислення до спеціальної поведінкової терапії.
Майте на увазі, що захворіти на діабет ризикують також офісні працівники. Це пов’язано з тим, що вони переважно працюють сидячи, мало рухаються. Відтак лікарі радять їм кожні пів години змінювати положення тіла. Короткі «прогулянки» щопівгодини робочого часу, вважають медики, можуть серйозно скоротити ризик розвитку діабету в мільйонів офісних працівників.
Ходьба протягом усього двох хвилин кожні пів години ефективніша, ніж жвава 30-хвилинна прогулянка перед роботою, стверджують лікарі.
Добровольці, які регулярно походжали по офісу протягом однієї хвилини 40 секунд щопівгодини, мали нижчий рівень цукру в крові.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
