Аналітики аграрних ринків оприлюднили черговий прогноз валового збору зернових у нинішньому році. Цифри невтішні.
Про минулорічні рекорди, які українські хлібороби дружно перевершували практично кожного року, доведеться забути.
Несприятливі погодні умови на тлі пандемії коронавірусу добряче «присадили» аграрний сектор. Утiм ціни на вирощене суттєво зросли.
Падіння за всіма показниками
Українська зернова асоціація у своєму жовтневому звіті знизила прогноз валового збору врожаю зернових та олійних культур у 2020/2021 маркетинговому році з 95,6 до 87,5 млн тонн через несприятливі погодні умови.
При цьому прогноз експорту в нинішньому сезоні знижено з 56,3 до 53,9 млн тонн.
«Суттєво зменшено показник прогнозу врожаю кукурудзи, оскільки несприятливі погодні умови у серпні та вересні цього року негативно вплинули на її врожайність, хоча загальний показник урожаю залишається доволі високим. Обсяг виробництва кукурудзи прогнозується на рівні 32,5 млн тонн у порівнянні з вересневим прогнозом — 35,3 млн т. Водночас експорт кукурудзи прогнозується на рівні 27,2 млн тонн (раніше — 29 млн тонн)», — зазначили в Українській зерновій асоціації.
За їхніми прогнозами, значно зменшиться також валовий урожай соняшнику: з 16,1 до 12,9 млн тонн завдяки зниженню врожайності з прогнозних 2,5 т/га до 2 т/га через несприятливі погодні умови.
Також УЗА у новому звіті провела уточнення оцінки обсягів урожаю пшениці — показник знижено з 26,6 до 25,3 млн тонн.
При цьому оцінка експорту пшениці залишається на рівні 17,5 млн тонн, як і було домовлено в Меморандумі між учасниками ринку та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Впаде і виробництво ячменю. Воно становитиме 8 млн тонн, хоча ще у вересневому звіті оцінка була на рівні 8,3 млн тонн. Зменшиться й експорт цієї культури — до 4,2 млн тонн, хоча ще у вересні експерти очікували 4,5 млн тонн.
Зовсім не надійний форвард
Тим часом «Аграрний фонд» уже розпочинає форвардні закупівлі зерна врожаю 2021 року. За повідомлення компанії, планується закупити 160 тис. тонн зернових. Із них 150 тис. тонн пшениці і 10 тис. тонн жита.
За попередніми оцінками, на це Фонд витратить близько 500 млн грн. Розмір авансового платежу встановлений на рівні 40-80% від загальної вартості поставки за договором, відповідно до системи оцінки клієнтів.
Відсоткова ставка за користування коштами попередньої оплати без урахування курсових коливань становитиме від 17% до 19%, з урахуванням курсових коливань — 11%.
Рівень цін осінньої кампанії форвардної програми, виходячи з яких здійснюватиметься підписка за договорами на зерно пшениці 2-го класу, становитиме 5 тис. 800 гривень за тонну, пшениці 3 класу — 5 тис. 600 гривень за тонну, жита 2-го і 3-го класів — 4 тис. гривень за тонну.
Водночас форвардна програма дозволяє сільгоспвиробникам укласти угоди на поставку азотних добрив, вартість яких не перевищує розмір авансового платежу. Таким чином азотні добрива можна не тільки придбати, а й обміняти на сільгосппродукцію за ринковими цінами.
При цьому Фонд заявляє, що готовий співпрацювати з великими агрохолдингами, малими та середніми фермерськими агрогосподарствами, які мають успішний досвід вирощування сільськогосподарських культур, iз позитивною кредитною історією і без податкової заборгованості. При цьому існують вимоги до обсягу мінімальної партії: для пшениці — 100 т, жита — 50 т.
На жаль, форвардна схема в українських реаліях спрацьовує не завжди. Так, за даними галузевих експертів, 90% аграріїв у цьому сезоні не хочуть виконувати форвардні контракти.
«Кукурудзу, яка на момент укладення форварда на елеваторах була по 4 тис. грн, а зараз коштує 6-6,2 тис. грн, не продає ніхто. Ціна питання, наприклад, iз 5 тис. тонн — 11 млн грн. Найчесніші й непідкупні суди коштують на порядок дешевше, — каже директор компанії «Каїса Агро» Руслан Рашко.
І додає: — Сьогодні ситуація така, що аграрію вигідніше повернути передоплату зі штрафними санкціями і продати за вищими цінами».
За підрахунками експертів, тільки близько 20% компаній виконали зобов’язання за форвардними угодами. І то тільки тому, що у таких компаній у структурі продажів форварди становили 10-20%.
Умовно, на тлі загального валу в 20 тис. тонн кукурудзи дві чи три тисячі тонн форвардних продажів — це відчутно, але не катастрофічно.
Адже невеликі фінансові втрати не вартують втрати репутації. Якщо ж форвардні контракти становили 20-50% продажів, то фінансові втрати вже доволі суттєві. При 90% підприємство, на думку експертів, вже може оголошувати дефолт.
Більше фермерів, більше субсидій
Тим часом аналітики зазначають: небажання аграріїв виконувати умови контракту — не від жадібності, а від банального бажання вижити. Адже нинішній рік є дуже непростим для сільськогосподарського працівника. Так, втрати українських аграріїв цьогоріч через посуху оцінюються на рівні 118 млрд грн.
За словами голови Аграрного союзу України Геннадія Новикова, найбільше від негоди постраждали посіви кукурудзи — її врожайність цього року на 40% менша, ніж торік. Постраждав і соняшник: у частині регіонів урожайність становить усього 300-400 кілограмів iз гектара, що в 4-5 разів нижче за торішні показники.
Влада України пообіцяла виділити постраждалим аграріям по 5 тисяч гривень за гектар, хоча реальні втрати деяких господарств сягають 10-15 тисяч гривень за гектар.
Утім, незважаючи на такі тенденції, кількість фермерських господарств у нашій державі не зменшується, а навпаки, зростає. Так, станом на 1 жовтня 2020 року в Україні було зареєстровано 47 тисяч 603 фермерськi господарства. Це, за даними Державної служби статистики, на 178 одиниць більше, ніж на 1 липня цього року, і на 1 тис. 31 більше, ніж роком раніше.
При цьому фермерським господарствам держава нарахувала 71,5 млн гривень фінансової підтримки. Усього ж за бюджетною програмою «фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» у 2020 році передбачено 380 млн грн.
За бюджетною програмою «фінансова підтримка на зворотній основі», тобто безвідсоткові кредити, через Укрдержфонд передбачено видати 67 млн грн.
Кошти, які надійшли по лінії Мінекономіки, можуть бути використані для надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки, для закупівлі насіння вітчизняного виробництва, для надання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь, на один гектар, фермерським господарствам.
«Для нас є важливим, щоб в Україні розвивався малий та середній бізнес на селі. Фермерство на сьогодні отримує від держави преференції та все більше змiцнює свої позиції на ринку. Ми забезпечили фермерам фінансову підтримку за багатьма напрямами. Крім того, фермери не обмежені у користуванні державною підтримкою, документи можна подавати за усіма програмами», — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
А ТИМ ЧАСОМ...
Насіння з України
Україна отримає можливість експортувати насіння зі свого фонду після того, як Європарламент ухвалив рішення про визнання системи сертифікації насіння, прийнятої в нашій країні. Крім того, як зазначають експерти, така система поліпшить якість продукції.
Уже раніше національні виробники насіння різних культур отримали можливість поліпшити своє становище і розширити ринки збуту продукції: українське насіння високої якості з задоволенням купуватимуть у країнах Євросоюзу.
Важливо також і те, що цей сегмент ринку стане відкритим для іноземних інвестицій. Українські виробники поступово зможуть наростити кількість експорту, оскільки сьогодні вони завантажені максимум на 60-85%. З іншого боку, інвестиції сприятимуть поліпшенню якості насіння, виробленого в Україні.
Для нас це може бути величезним кроком уперед, адже, за твердженнями експертів, в Україні часто підробляють насіння (особливо після масштабних рекламних кампаній нових продуктів), частка підробок сягає 50-55%.
