Вашингтон сльозам не вірить: чому Україна майже втратила шанс отримати новий транш МВФ

13.10.2020
Вашингтон сльозам не вірить: чому Україна майже втратила шанс отримати новий транш МВФ

Той факт, що в Нацбанку існують «коаліція» і «опозиція», не поліпшує ні фінансову стабільність, ні наші перспективи з МВФ. (Фото з сайта espreso.tv.)

Україні вкрай потрібні гроші Міжнародного валютного фонду.
 
І не стільки для оплати наших міжнародних боргів, скільки як сигнал для інших фінансових інституцій, що справи в Україні йдуть добре. 
 
Наразі такого сигналу немає. Влада запевняє: ситуація під контролем і сигнал про швидке надходження грошей буде ось-ось.
 
Але незалежні від влади експерти такий оптимізм не поділяють. Мовляв, реформи згортаються, і цього не помітити просто неможливо.
 
Яскравим підтвердженням може бути черговий скандал із посадовцями Нацбанку, які звинувачують нове керівництво на чолі з Кирилом Шевченком у тиску і цензурі. 

У червні ми втратили репутацію...

Україна втратила можливість отримати до кінця нинішнього року від Міжнародного валютного фонду два транші за програмою «стенд-бай». Про це в інтерв’ю українському виданню заявив заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб.
 
За його словами, на сьогодні Україна повинна зробити все можливе, щоб до кінця 2020 року отримати один транш від кредитора. Ці гроші, як і двома роками раніше, за словами Сологуба, «прив’яжуть» до Держбюджету-2021. Виходить, що це рішення потрібно прийняти до кінця осені.
 
Водночас Сологуб також пояснив причини затримки з фінансуванням. Мовляв, відставка тепер уже екскерівника Національного банку України Якова Смолія, яка була у червні нинішнього року, стала можливою через політичний тиск.
 
Більше того, за словами заступника керівника НБУ, після цього Національний банк України практично опинився в такій самій ситуації, в якій він був у 2015 році. Тобто фінансовому регуляторові довелося з нуля заробляти репутацію і кредит довіри від Міжнародного валютного фонду.
 
Зараз же новому керівництву НБУ на це може знадобитися до десяти місяців. У цей час, за словами Сологуба, потрібно проявляти cleantrackrecord, що мовою фінансистів означає бездоганну діяльність. 
 
І, аби наголосити на важливості співпраці України з нашим головним фінансовим донором, банкір нагадав владі: всі інші програми міжнародної допомоги для Києва мають прив’язку до програми Міжнародного валютного фонду.

Дмитре, ти не правий! 

Нове керівництво НБУ слова Сологуба оперативно спростувало. Навіть більше: різкі заяви банкіра спричинили скандал у регуляторі, результатом якого стала догана і висловлення недовіри самому Дмитру Сологубу, а також іще одній заступниці, представниці «старої команди» Катерині Рожковій. 
 
Рада Національного банку вустами деяких своїх членів, зокрема нещодавно призначеного Василя Горбаля, заявила, що Сологуб завдав репутаційної шкоди фінансовому регулятору і міг негативно вплинути на фінансову систему держави. Простіше кажучи, фінансист виніс сміття з хати без дозволу нового керівництва. 
 
Позицію Ради НБУ у пресі сформулював її очільник Богдан Данилишин. Сологуб і Рожкова, мовляв, порушили кодекс етики працівника НБУ. «Дисципліна має бути однаковою для всіх, і робити винятки тут не можна», — додав Данилишин. 
 
Сам Сологуб, як і Катерина Рожкова, одразу відповіли на звинувачення. Мовляв, в НБУ запроваджують цензуру. А сам він постраждав незаслужено, просто за виконання своїх службових функцій, до числа яких належить комунікація зі ЗМІ. 
 
Скандал в НБУ прокоментували і в посольстві США в Україні. «Міцний та незалежний Національний банк має критично важливе значення для подальшого економічного розвитку України», — заявили американські дипломати. 
 
Самі ж слова Сологуба намагався спростувати заступник голови Національного банку України, який курирує валютний напрямок регулятора, Юрій Гелетій.
 
«Для інвесторів базовим індикатором є співпраця України з Міжнародним валютним фондом. І хоча ситуація на валютному ринку також впливає на їхні настрої, на першому місці стоять переговори з МВФ, — сказав він і зазначив: ­
 
— Наразі завчасно говорити, чи отримає Україна фінансову допомогу до кінця року, а також буде це один або кілька траншів. Я б не поспішав говорити «транш» або «транші». Але ми сподіваємося вже в цьому році отримати позитивне рішення Ради директорів Фонду. Тобто фінансування ми очікуємо саме цьогоріч».

Траншу не буде, МВФ на першому дзвінку!

Гелетій також намагався пояснити, що саме загальмувало перегляд програми, який, згідно з останнім Меморандумом про співпрацю, повинен був відбутися ще 1 вересня. Це, зокрема… період відпусток. Мовляв, у Фонді у той час на роботі не було відповідних людей, які могли б «опрацювати питання України».
 
«Безумовно, тема незалежності НБУ перебувала у фокусі МВФ ще з липня. Однак тут я не бачу ніяких ризиків: між новим главою Нацбанку і керівництвом місії вже налагодився нормальний діловий діалог. Тепер наше завдання — показати, що Україна виконує структурні маячки і досягнуті домовленості. Це повинно стати тригером для початку онлайн-місії», — додав банкір.
 
Серед структурних маячків він, зокрема, назвав зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» у частині нагляду: калібрування капіталу, структура капіталу, корпоративне управління, ліцензування і вимоги до акціонерів.
 
Також, за словами Гелетія, в МВФ хочуть розуміння щодо Держбюджету-2021 і аудиту витрат так званого коронавірусного фонду. Заступник голови НБУ також додав, що сьогодні триває технічна дискусія навколо державного бюджету на 2021 рік і Міністерство фінансів, спільно з МВФ, деталізують його параметри.
 
Не заперечивши при цьому головні показники державного кошторису на наступний рік: дефіцит державного бюджету цьогоріч становить 7,5% ВВП, а вже в 2021 році він буде зменшений до 6% ВВП.

Інвестори почали хвилюватися

Тим часом українська влада наголошує: діалог із МВФ у нас відбувається у штатному режимі, всі свої зобов’язання держава виконує, а отже, жодних проблем немає. 
 
Одне з таких зобов’язань — реорганізація територіальних органів Державної податкової служби.
 
«Забезпечення функціонування ДПС у форматі єдиної юридичної особи є одним із пріоритетних завдань, визначених для ДПС поруч із рішеннями уряду і структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ», — зазначив керівник ДПС Олексій Любченко і пояснив: надалі державна податкова служба функціонуватиме як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату і територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи, без статусу юридичних осіб.
 
Тим часом міжнародні економісти вбачають корінь наших проблем із фінансовими донорами дещо глибше. Британський економіст, експерт з питань України Тімоті Еш пише: перелік запитань, які необхідно вирішити з Фондом на даному етапі, досить довгий, і це не просто невелике коригування бюджету. 
 
На його думку, сьогоднішня ситуація в Україні нагадує один із періодів при колишньому президенті Віктору Януковичу — з 2011 по 2013 роки.
 
«Коли здавалося, що деякі великі інвестори з західного узбережжя готові були виписати цьому режиму чек. Хоча для більшості експертів було очевидно: були явне відкочування від реформ і погіршення кредитної історії», — стверджує Еш.
 
Зараз, на його думку, Україна стикається з такими ж короткостроковими ризиками, враховуючи поточні макроекономічні параметри, але з урахуванням напрямку руху, що визначається політикою.
 
«В останні тижні ціни на українські активи починають відображати ситуацію, що погіршується у зв’язку з політичними змінами: такі факти, як зміни в управлінні у НБУ, що дійсно викликають запитання про незалежність центрального банку. Тиск на НАБУ і спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, скорочення числа незалежних наглядових рад на держпідприємствах, підрив верховенства права в результаті недавніх судових позовів, — зазначає експерт і додає:
 
— Показник суверенного зовнішнього боргу України в останні тижні збільшився на 100 базисних пунктів. Це сигнал про те, що інвестори починають турбуватися про майбутній курс реформ в Україні, майбутнє відносин з МВФ, місцеві вибори та, на мою думку, про можливості зміни Кабінету Міністрів і навіть про ризики на фронті».

Зеленський розвертається назад

Що стосується МВФ, то, за словами британського експерта, в українських політиків виникає спокуса спробувати намалювати живу й оптимістичну картину: мовляв, усе в порядку і гроші МВФ скоро з’являться.
 
«Я гадаю, вони роблять це для вітчизняної та зарубіжної аудиторії. Але інвестори не дурні і вміють читати між тих рядків, що говорить Фонд в офіційних коментарях, — сказав Еш. — Бажаючи отримати новий кредит, команда президента України Володимира Зеленського пообіцяла підтримувати всі напрями реформ.Однак його послужний список в останні місяці відзначився іншими діями, коли реформаторські інститути по всіх фронтах були повністю або частково зруйновані або через невміння, або зумисне».
 
Відтак Міжнародний валютний фонд, як переконаний Еш, вважає питання структурних реформ вирішальними для довгострокового розвитку України та успіху цієї та майбутніх програм.
 
«Вони абсолютно праві. Будучи розчарованими діями цієї адміністрації у сферах структурної реформи — коли цю реформу «просунули» не вперед, а назад, і навіть із 2019 року вона суттєво згорнулася, — Фонд вирішив узяти паузу. І тому сьогодні він, імовірно, використовує підхід «своїми-діями-доведіть-що-ми-неправі», перш ніж пого­джуватися на нову місію з перегляду програми. Їм знадобиться більше часу, щоб поспостерігати, як ідуть справи після змін в НБУ і подій навколо НАБУ, САП, «ПриватБанку» і державних підприємств», — зазначив Еш.
 
Можливо, за його словами, Фонд захоче дочекатися результатів місцевих виборів наприкінці жовтня, а потім виборів у США.
 
«Згадаймо помилки режиму Януковича в 2011–2013 роках, хіба він прислухався до закликів не спочивати на лаврах дешевого ринкового фінансування і фактично просувати реформи? Я вважаю, нинішній владній команді в Україні потрібно дивитися на розширення кредитних спредів України або на зростання вартості запозичень як відображення того, що ринок не схвалює їхнього бачення реформ і що необхідні зміни. Повинна з’явитися нова прихильність реформам, — резюмував експерт.
 
— Мені просто цікаво, скільки інвесторів насправді захотіли б продовжувати фінансувати Україну, якби думали, що поточна програма МВФ нікуди не дінеться? Я б припустив, що нинішня адміністрація повинна знову взяти на себе зобов’язання за програмою реформ МВФ, і не тільки на дешевих обіцянках, а й на ділі».