До 16 вересня в Національному музеї Тараса Шевченка в столиці можна подивитися авторську виставку Ростислава Лужецького «Найдовший рік».
В основі циклу — півтора десятка полотен, тематично об’єднаних двома переплетеними між собою сюжетами: біографічним — Шевченкового повернення iз заслання та актуально-історичним — перевідкриття Україною «справжнього Шевченка» (Євген Маланюк) в умовах нинішньої війни.
Над проєктом автор працював близько шести років, а умовний відлік його календаря розпочато 18 лютого 2014 року. «Мій «Найдовший рік» почався з картини «Сон», найдовший особистий Шевченків рік — в очікуванні звільнення — завершено в «Журналі» віршем «Сон» («На панщині пшеницю жала»), найдовший рік для України триває, ніби сон...» — так оповідає Ростислав Лужецький.
Сюжети картин та закладені в них символи виростають iз матеріально втіленого на письмі слова чи залишеної в історії події: будь-то алюзія на біблійний сюжет (картина «Пускай хліб свій по крові») або ж числова символіка на умовний човнах (картина «Повернення»: тут кожне число — це дата однієї з найтрагічніших подій від 2014 року).
І, звісно ж, для глядача лишається простір для власних перетворень і присвоєнь символів «Найдовшого року».
Наскрізним творчим прийомом для робіт Ростислава Лужецького є поєднання пластичних рішень із живописом. А нова авторська техніка, представлена в експозиції «Найдовший рік», побудована на опрацюванні пластичності тканини як матеріалу (найповніше представлено в триптиху In memoriam). Автор використовує тканину не для декоративності чи підтримки сюжету, а для творення предметних образів.
«Процес творення кожного образу з використанням полотна дуже обмежений у часі, концентрований і спресований у ньому. Ти маєш лише годину на творення образу і найдовший рік на пошук контекстів і декорацій, у яких цей образ оживає», — коментує Ростислав Лужецький.
Ростислав Лужецький— художник, громадський діяч, один із співзасновників видавничого дому «Комора» (Київ). Народився у Львові в мистецькій родині, навчався малярства в домашній школі Карла Звіринського. Випускник Львівської академії мистецтв (1993) та Київського Національного університету кіно і телебачення (2003).
Працює в галузі станкового живопису, графіки, дизайну. Стояв біля витоків сучасного українського книжкового дизайну, співпрацював із видавництвами України, Румунії, Нідерландів, США.
Учасник багатьох виставок, культурних i мистецьких проєктів, форумів i публічних дискусій (серед його ініціатив, зокрема, проєкт ПроСвіт Міністерства культури України, кілька проєктів Українського інституту національної пам’яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції гідності та ін.).
Основні персональні виставки минулого десятиліття художника: «Музей покинутих секретів — проєкція», живопис, графіка, фото, інсталяція (Львів, галерея «Леміш», 2012); «Образ і документ. З мапи художника», живопис-фото (Чернівецький художній музей, 2012); «Картографія», живопис-фото (Київ, Дім освіти та культури «Майстер Клас», 2013). Мистецькі роботи Ростислава Лужецького є в приватних збірках та музеях в Україні і за кордоном.
