«Українська пісня року» повернулася на велику сцену грандіозним шоу

18.02.2020

Ведучі концерту Катерина Осадча та Юрій Горбунов: шоу починається.

Минулої середи в Палаці мистецтв «Україна» урочисто вручали національну музичну премію за творчі здобутки в 2019 році — «Українську пісню року». Відродити її вирішили засновник і власник торгової марки «Українська пісня року» Михайло Поплавський та популярний співак Олег Винник. «Відновлюючи проєкт, ми прагнемо відзначити кращих виконавців країни, підтримати талановиту молодь та зберегти й популяризувати надбання нації — українську пісню. Саме вона має домінувати в національному теле- і радіопросторі», — наголосив перед початком концерту Михайло Поплавський. Відтак головною «перепусткою» на сцену національної премії була українська мова музичних композицій, а вже потім — їхні ротації, кількість переглядів, популярність. Важливо, що премією відзначили також авторів пісень, які зазвичай залишаються за лаштунками слави своїх хітів.

«Шоу такого рівня в Україні ще не було»

«Шоу такого рівня в Україні ще не було, — сказав перед концертом журналістам народний артист України Павло Зібров. — Одна сцена чого варта! Ніби знамениті Потьомкінські сходи в Одесі взяли й перемістили до Києва. Ви самі незабаром усе побачите. Михайло Михайлович — це невтомний генератор ідей і криголам, який упевнено йде до своєї мети. Як генеральний продюсер він багато сил вклав у це дійство. Останніми тижнями практично жив у Палаці «Україна», готуючи концерт. Важливо, що для створення такого шоу світового рівня вже не треба шукати фахівців за кордоном. Михайло Михайлович виростив їх сам — в очолюваному ним Київському національному університеті культури і мистецтв».

Дійсно, над складною постановкою шоу працювала команда професіоналів, більшість з яких є випускниками КНУКіМ. Так, головним режисером-постановником музичної події року стала Катя Царик, одна з найзатребуваніших українських режисерок, талановита кліпмейкерка, яка працювала з багатьма зірками шоу-бізнесу.

Сцена була побудована у вигляді трирівневих сходів, які вели мало не під стелю Палацу «Україна». До того ж ці сходи здавалися «живими» завдяки відеоінсталяціям. Кожна пісня — це була унікальна історія, окрема мінівистава, створена за допомогою майстерної гри світла, вдало підібраної відеокартинки та технологічних новинок.

Ведучі церемонії — Катерина Осадча та Юрій Горбунов — спілкувалися з гостями не тільки зі сцени, а й раптово з’являлися на спеціальному подіумі у глядацькій залі, дотепно кепкуючи одне над одним, що робило атмосферу вечора ще затишнішою та невимушеною.

Михайло Поплавський пообіцяв, що «Українська пісня року» буде щорічною.

Михайло Поплавський пообіцяв, що "Українська пісня року" буде щорічною.

«Це щастя — отримати нагороду через 50 років»

Першою на сцену вийшла NK iз піснею «Обіцяю». В репертуарі Насті Каменських україномовних пісень — лише кілька. І всі вони полюбилися слухачам. До того ж музику до своєї останньої композиції співачка написала сама. Успіх і премія — чудовий стимул рухатися в цьому напрямi далі.

«У шоу-бізнесі я лише рік, тому мені особливо приємно отримати цю високу нагороду, — сказав, одержуючи статуетку з золотою платівкою, співак KHAYAT. — Моя місія на цій сцені — популяризувати українське. І як круто, що я такий не один, що зараз на сцену вийдуть багато виконавців, які робитимуть те ж саме — пропагуватимуть якісний український продукт».

Один за одним на сцену виходили виконавці української пісні — TARABAROVA, Віталій Козловський, Павло Зібров, Наталя Бучинська, Ніна Матвієнко, MELOVIN, DZIDZO, Олександр Пономарьов, Сергій Бабкін, Наталя Могилевська, KHAYAT, LAUD, DILEMMA, Мішель Андраде,ТАЮНЕ.

Нагороду в особливій номінації — «Легенда української пісні» — отримала неперевершена Ніна Матвієнко, яка виконала «Чарівну скрипку». Пісню, від якої, без перебільшення, мурашки біжать по шкірі, зал слухав, затамувавши подих. Та коли для отримання нагороди на сцену вийшов автор слів — не менш легендарний Юрій Рибчинський, весь зал підвівся зі своїх місць і вітав лауреатів стоячи. «Із композитором Ігорем Покладом ми написали цю пісню у 1969 році. І це щастя — отримати нагороду через 50 років, — сказав розчулений Юрій Рибчинський. — Щиро вдячний Михайлу Поплавському за все, що він робить для популяризації вітчизняної музики. Без перебільшення, його цілком заслужено можна назвати ректором української пісні».

Популярний співак Олег Винник на радість усім присутнім у залі «вовчицям» виконав одразу чотири свої хіти: «Роксолану», «Наталю-Наталі», «Як жити без тебе» та «Вовчицю», з якої, власне, й починався його україномовний репертуар. Останні дві пісні зал співав разом з Олегом. Статуетка Олегу дісталася як автору пісні «Солодкі сльози», яку виконала співачка ТАЮНЕ. Цю білявку ми звикли бачити як бек-вокалістку Олега Винника, проте останнім часом виконавиця з красивим оксамитовим голосом робить чималі успіхи і в сольній кар’єрі.

«Коли Михайло Поплавський запропонував мені спільно відродити «Українську пісню року», я з радістю долучився до проєкту, — каже Олег Винник. — Це честь бути причетним до благородної справи. Мені надзвичайно приємно сьогодні бачити на цій сцені й відомих метрів, які роками творили українську музику, а тепер отримують нагороди за свої здобутки, і молодих виконавців, котрі мають мільйонні перегляди на YouTube, хіти яких знає і співає вся країна, але, на жаль, імена цих виконавців часто є невідомими загалу. Вважаю, що ми зробили велику справу, вивівши їх на цю сцену. Бо вони — майбутнє української музики. Так само несправедливо залишаються за кадром автори — поети і композитори, які творять сучасну українську пісню.

Вірю, що «Українська пісня року» стане хорошим стимулом і мотивацією для молодих виконавців».

«Вовчиці» шаленіють: на сцені — Олег Винник.

Слово «Гаранта»

І насамкінець на сцену «України» вийшов він — «Гарант української пісні». Саме в такій спеціальній номінації отримав нагороду співаючий ректор Михайло Поплавський. Вітаючи свого наставника, студенти університету культури дали фору навіть «вовчицям» Винника: під нові пісні «Жінка-свято» та «Я твій Міша» вони «відривалися» по повній — підспівували, танцювали, а наприкiнцi скандували прізвище улюбленого ректора.

«Премія «Українська пісня року» відтепер буде щорічною, — пообіцяв Михайло Михайлович. — Із року в рік вона збиратиме найталановитіших виконавців, які творять і люблять українську пісню, піднімають дух української нації. Я вірю, що за українською піснею майбутнє. Якщо буде українська пісня — буде Україна. Бо пісня — це генетичний код нації, вона вічна, як небо і сонце, в ній звучить душа українського народу. Без власної пісні, мови і культури немає нації. Тримаймо разом українську хвилю!»