Нерівний бій

04.02.2020

Забудова безбожна й спонтанна вже стала звичним явищем для киян. Хоча діяння новітніх «зодчих» стрімко перетворюють колись найзеленіше європейське місто на бетонні джунглі.
 
Тільки навколо метро «Лівобережна», поблизу якого я мешкаю, за останні п’ять років виросли десятки хмарочосів.
 
Дійшло до того, що навіть невеличку зону здоров’я на березі Дніпра в Микільській слобідці, де ще можна було відпочити й покупатися, інтенсивно закатують у бетон, аби зводити чергові «висотки» попри численні протести місцевих жителів.
 
Та навіть рідкісні природні оази, які ще в Києві подекуди позалишалися, не можуть довести до пуття комунальники.
 
Яскравим прикладом цього є популярний у Солом’янському районі столиці досі дивом збережений великий парк «Відрадний». Частину його території облагородили: посаджено дерева, кущі й квіти, побудовані для дітей майданчики для розваг.
 
Але поруч — у жахливому стані природні озерця та береги навколо них, хоча облагороджувальні роботи комунальники формально ведуть там тривалий час. Чому столичні очільники не реагують на численні скарги киян, продовжуючи бетонувати все живе, зокрема й у заповідниках, можна тільки здогадуватися.
 
Ось що з цього приводу написав у «Фейсбуці» Ігор Кирикевич, що мешкає неподалік: «Боксер і його прихвосні з так званого «кієвзеленблуду», що виконують його розпорядження! Третій рік, друзі, третій рік пішов! Розколупали все і кинули.
 
При тому, що в парку «Відрадний» щойно вже проведено капітальний ремонт, витрачено колосальні гроші. Безповоротно знищено унікальний ландшафт парку, та що там парку — об’єкта природно-заповідного Фонду «Витік річки Либідь»!
 
Я виріс на цьому озері, моя дочка теж. Ганяли з нею на санчатах узимку цими чудової краси схилами, годували качок, милувалися черепашками ... А ось мій синочок це вже не побачить. Усе це знищено. Те, що буде, стане залізобетонною калюжею. Зате які «деньжищі» освоєні! А скільки самопіару було!
 
І депутатішкі Київради, які відповідають за екологію і які повинні були б розбити тут намети, жити, вислуховувати людей, які називають це гидотою і корупцією, і відслідковувати ситуацію 24/7. І управління екології та природних ресурсів КМДА. Всі в долі чи всім POHUY?»
 
Так, за каденції мера Києва Віталія Кличка у столиці будують i реконструюють мости, прокладають автошляхи, кладуть плитку на тротуарах, замінюють старі електроопори і т.д. Але саме спонтанна забудова міста і ось такі випадки службового варварства його підлеглих у парках і поріділих зелених зонах зводять нанівець хороші справи, якими можна було б пишатися. 

  • Токсичні стосунки

    Це спілкування, внаслідок якого одна людина усвідомлено або несвідомо “отруює” іншу, змушуючи її відчувати себе пригніченою, нікчемною, наляканою, використаною — варіантів негативних відчуттів може бути багато. >>

  • Пекло вiд сатани

    1708 р. перші в Європі французькі газети жахали читачів нечуваними звірствами: «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки та діти на вістрях шабель», «Страшний цар жадібний до крові в Україні... >>

  • Мертва вода для мови

    «А ви частіше слухайте радіо — там гарна українська мова», — повторював нам викладач. Зараз я не радила би цього учням. >>

  • Видовищ удосталь

    Боже, як-таки далеко забрели у трясовину словоблуддя! Про які суспільні ідеали йдеться, коли парламентські новобранці отаборилися зовсім не для того, щоб примножувати економічний потенціал країни, посилювати національно-визвольний рух чи консолідувати суспільство? >>

  • Не може бути, що в якомусь середовищі українська мова звучить краще, а в іншому - ні

    Тобто керівництво каналу вважає, що орієнтувати свої продукти на країну, з якою у нас вже шість років триває війна, — нормально. Що виправдовувати це міфічною тональністю і незвичністю використання української мови акторами — нормально. >>