«За iслам вiдповiсте»: на звільнення із кремлівського ув'язнення чекають кримчани-активісти

Як відомо, однією з найгучніших тем кінця минулого року було звільнення українських політичних бранців Кремля за формулою «всіх на всіх».

 

 

Сценарій чергового обміну полоненими затвердили на останній зустрічі в Нормандському форматі в Парижі лідери чотирьох країн — Німеччини, Франції, України та Росії.

 

 

У процесі обміну було звільнено 81 особу, 76 iз них повернулися на підконтрольну українській владі територію. 

 

Нагадаємо також, що зазначений обмін, як і попередній, призвів до неоднозначної реакції та оцінки суспільства. 

 

По-перше, обмін «76 на 124» чимало сприйняли як такий, що наших героїв легко поміняли на тих, хто стріляв у патріотів та українських активістів, і віднесли його до початку амністії всіх 

бойовиків, як частини плану, нав’язаного нам Кремлем.

 

Згідно з домовленостями, Україна видала п’ятьох колишніх «беркутівців», котрих звинуватили в убивстві 48 і пораненні 80 активістів на вулиці Інститутській у Києві у 2014 році. 

 

По-друге, що обурило правозахисників, — у рамках цього обміну не було жодного громадянина України, який постійно проживає на території тимчасово окупованого Криму.

 

«У Зеленського навіть не обговорювали можливість обміну політв’язнів з окупованого Криму», — обурився напередодні обміну голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. — Офіс президента не проводив жодних консультацій щодо звільнення політв’язнів iз Криму в рамках майбутнього обміну полоненими між Україною та ОРДЛО». 

 

Рефат Чубаров також зазначив, що чинна влада пішла шляхом поступок, погодившись не обговорювати питання Криму з російською стороною. Це почало підводити до сумніву, а чи не зливає чинна влада Крим? 

 

«Учасникам переговорів з української сторони було легше погодитися з доводами російських бандитів, мовляв, що стосується Криму, — не говоримо і не обговорюємо, й усе, що там відбувається, є внутрішньою справою Росії, ніж жорстко відстоювати свободу всіх українських політв’язнів», — наголосив Чубаров.

 

Та й справи, що відкриті проти кримських українських активістів, вказують на те, що влада окупанта взялась з глибокою перспективою на десятиліття вихолощувати зі свідомості мешканців Кримського півострова українську громадянськість.

 

Загалом, формулювання звинувачень, за якими перебувають в ув’язненні кримські татари, — більшість з них там проходять, як фігуранти справ «Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат», — вкладається у визначення «ісламські терористи». 

 

Наприклад, у лютому 2019 року в селищі Октябрське Красногвардійського району в будинках кримських татар пройшли обшуки. Відразу після затримання до управління ФСБ у Сімферополі були доставлені Ескендер Абдулганієв, Арсен Абхаїров і Рустем Емірусеїнов.

 

Раніше за відмову співпрацювати зі слідством і небажання визнавати себе винними у тероризмі їх помістили до психіатричної лікарні. Класична радянська методика каральної психіатрії. 

 

Наймасштабніша кримська справа з 2014 року об’єднує 24 фігурантів. Там усі кримські татари із Сімферополя та Сімферопольського району. Російські спецслужби звинувачують їх у зв’язках iз «Хізб ут-Тахрір».

 

Фігуранти це заперечують. Їхнє переслідування правозахисники також називають політичним, оскільки всі, хто входить в «групу 24-х», є активістами, котрі до арешту підтримували співвітчизників, яких переслідує російська влада. 

 

Правозахисники й адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. 

 

На цьому також наголошував нещодавній бранець Кремля український режисер Олег Сенцов на зустрічі з французьким президентом Емманюелем Макроном. За його словами, кримські татари страждають за свої політичні та релігійні переконання, а окупанти намагаються представити їх як ісламських терористів.

 

Тоді ж Сенцов передав французькому президенту звернення з переліком усіх 86 імен актуальних в’язнів Кремля в Криму та на території РФ.

 

Однак, як зазначалось раніше, президент України Володимир Зеленський після останнього обміну полоненими заявив про свій намір домагатися звільнення кримчан, котрих за політичними мотивами утримують в анексованому Криму й у Росії. 

 

Захисники арештованих і засуджених у справі «Хізб ут-Тахрір» кримчан однозначно вважають їх переслідування за релігійною ознакою.

 

Адвокати зазначають, що переслідувані за цією справою російськими правоохоронними органами — переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, котрі сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-агресора. 

 

Але коли для Кремля міжнародне право було дороговказом у справі встановлення своєї диктатури?