Тетрапод у «вишиванці»: Символ оборони Маріуполя став ексклюзивним витвором мистецтва

Розписані тетраподи маріупольська художниця Марина Черепченко називає красою, яка дійсно може врятувати світ. Причина, на її думку, досить переконлива: гігантські 20-тонні фортикаційні споруди володіють силою, здатною протистояти біді, що той світ руйнує. Ця теорія вже була підтверджена практикою. На початку війни фото чотириметрових бетонних конструкцій, виставлених на в’їздах до Маріуполя, облетіли фактично увесь світ, ставши символом спротиву російській окупації. Для надійності місцеві художники «одягли» їх в українські «вишиванки», аби візуально відмежуватися від «русского міра», що наступав з усіх боків. 

 

Тетраподи й сьогодні вартують приазовське місто, але вже в якості живописних оберегів. Непосвяченим у новітню історію туристам може навіть здатися, що вони були тут завжди, як море чи скіфські баби. Втім це далеко не так. Велику партію бетонних хвилерізів незадовго до анексії півострова замовили місцевому підприємству «Азовінтекс» кримчани для зміцнення берегової лінії. Частина готових конструкцій якимось дивом лишилася в Маріуполі, надихнувши місцевих художників на проведення арт-проєкту «Твоя стихія». Так у 2013 році 80 тетраподів спалахнули яскравими орнаментами у різних стилях — українському, давньослов’янському, абстрактному, здивувавши несподівано вдалим поєднанням мистецтва і стійкої сили. Тоді ніхто й гадки не мав, що вже за рік цій красі судилося стати частиною плану оборони міста, а заодно і його новим оберегом. 

 

Остання ідея завдяки Марині Черепченко втілилася у ще одному проекті — сувенірному. Тепер тут випускають тетраподи різного розміру та направлення, проте головна родзинка лишилася незмінною — кожен із них розфарбовується винятково вручну. «Спочатку наносимо ґрунтування і покриваємо поверхню білою фарбою, — каже майстриня. — А потім вже узори. Для них підходять різні відтінки з конкретним змістом. Жовтий символізує урожай, зелений — надію та життя, блакитний — чистоту та здоров’я, коричневий — землю та її животворящу силу. У кольо­рознавстві жовтий та блакитний (кольори нашого прапора) підтримують одне одного, разом посилюючи яскравість. Я бачу в цьо­му глибокий сенс». 

 

 

 

Форма самого тетрапода не менш цікава. Він міцно і навіть непохитно стоїть на трьох «ногах», але водночас четвертим кінцем направлений у небо. І яким боком його не крути, щоразу вийде та ж сама конструкція. «Треба розуміти, що у цієї фігури — свої меридіани та паралелі, своя геометрична специфіка, — каже пані Марина. — І якщо врахувати ці особливості, то малюнок вийде дуже гармонійним. На розпис маріупольського оберега мене надихають різні види української народної творчості — вишиванка, косівська кераміка, трипільське мистецтво, витинанки, писанкарство, петриківський розпис». 

 

Зараз майстриня найчастіше розписує сувенірні тетраподи висотою від 3,5 до 40 сантиметрів. Їх охоче розкуповують як туристи, так і місцеві жителі. Форма цілком відповідає ідеї ширвжитку (брелоки, статуетки, прикраси тощо), але візерунок і для крихітних сувенірчиків підбирається винятково оригінальний. Двох однакових розписаних тетраподів в Маріуполі не буває в принципі, бо це щоразу — стовідсотковий ексклюзив. Експерименти з формою теж тривають. Коли чоловік пані Марини пішов в АТО, вона створила татрапод-чашку і спеціальну ємність для міцних напоїв, адже армійські сто грамів і сьогодні ніхто не відміняв. Для жінок у неї є колекція сережок із кулоном і напрочуд функціональні еко-сумки. Одну з них майстриня носить сама, охоче демонструючи її дуже зручну і містку форму.

 

Усі мистецькі витвори розкуповують із блискавичною швидкістю, тому художниця нерідко виходить на роботу навіть у вихідні дні. Це її мотивує розвивати проект далі. Наприклад, недавно у співпраці з поліграфічним центром «Нова якість» булостворено новий бренд сувенірної продукції Маріуполя. «На малюнку навколо назви міста сконцентровані всі упізнавані образи місцевої архітектури, — каже вона. — Тут є маріупольський логотип, обрамлений українським вінком зі стрічками, а далі — за повним списком: знаменитий будинок зі шпилем, стара водонапірна вежа, драматичний театр, чайки, мушлі, море, український герб, колосся пшениці та соняхи, волошки, калина і — розписаний тетраподик  як  основний оберіг». Тепер він теж символ Маріуполя. Тобто краса, що таки здатна врятувати місто.