Блиск i провали кампанії-2019: у чому сила «Слуги народу» та чому вiдразу кiлька партiй не змогли повторити результати 2014 року

30.07.2019

Вибори пройшли, маємо результати. Ми вирішили нагадати, чим здивували ці пере­гони, які партії розчарували, а які, навпаки, стали феноменом голосування. І чи можна говорити про те, що партія «Слуга народу» об’єднала країну? 

Феномен «слуг народу» чи таки Зеленського?

Сенсаційні, непередбачувані, рекордні та унікальні. Можна підібрати ще низку слів, які охарактеризують парламентські вибори 2019 року. Проте хто б що не казав і яку б оцінку не давав волевиявленню українців, вибір зроблено. Вперше в історії країни у Верховній Раді буде створено монобільшість. Давайте ж розберемося, у чому головний феномен цих виборів? Почнемо з рекордсменів — президентської партії «Слуга народу».
 
Жодна партія в Україні не отримувала більше 40% за партійними списками і жодна партія не отримувала стільки переможців в одномандатних округах.
 
Більше того, загалом одна партія ніколи не заводила у парламент більш як 250 депутатів. І якщо партійну перемогу партії Зеленського пророкували експерти та соціологи, то «мажоритаркою» були здивовані навіть самі «слуги народу». За словами політолога Володимира Фесенка, на парламентських виборах країна й надалі спостерігала за феноменом Володимира Зеленського. «На цих виборах ми спостерігали продовження електоральної революції Зеленського.
 
У дещо інших формах і трохи менших масштабах, ніж під час президентських виборів, однак, судячи з усього, феномен Зеленського продовжує працювати, широкий загал виборців готовий підтримати його. Насамперед, це перемога саме Зеленського, а вже потiм — його партії», — зазначив політолог.

Зміни на Донбасі

Уперше на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей партії колишніх «регіоналів» хоч і здобули більшість, але не таку переконливу, як раніше. Споконвiку Донбас голосував за своїх: спочатку за «Партію регіонів», потім — за «Опозиційний блок» і завжди більшістю. Цього разу вони хоч і взяли більшість округів, але не так упевнено, як це робили раніше. Те, що вони втратили частину підтримки своїх виборців, можна пояснити тим, що напередодні виборів партія «Опозиційний блок» розкололася на дві частини — «Опозиційну платформу — За життя» та «Опозиційний блок». А от їхнiй виборець таки залишився грати на одному електоральному полі, тому партії просто перетягували голоси одне в одного. Також міг відіграти чинник того, що мешканці східних регіонів не встигли розібратися, хто є хто, і голосували за тих, кого частіше бачили на рекламі та по телевізору. Адже риторика що «Опозицiйної платформи — За життя», що «Опоблоку» дуже близька.
 
Ба більше, на їхню територію зайшла партія «Слуга народу», яка теж забрала частину «синьо-білого» електорату, особливо в мажоритарних округах. Проте хто втратив найбільше, так це найбагатша людина України Рінат Ахметов. Він уперше не матиме своєї групи депутатів у парламенті. Лише сiм представників, яких асоціюють з олігархом, пройшли до Ради дев’ятого скликання. Окрім Донецької та Луганської областей, унікальною виявилась і Львівська. Там більшість голосів віддали партії Святослава Вакарчука «Голос». У всіх інших регіонах країни першість за партійними списками віддали «Слузі народу». 

Карколомна «мажоритарка»

Саме так, без перебільшення, можна назвати парламентські вибори-2019 у мажоритарних округах. Адже більшість депутатів-мажоритарників, які не одне скликання просиділи в парламенті, не змогли перемогти бренд «Слуги народу». Апогей цього — факт, що багаторічний депутат і директор заводу «МоторСіч» В’ячеслав Богуслаєв, який програв свій округ невідомому весільному фотографу Сергію Штепі, який представляв партію «Слуга народу». Утім декому з одіозних політиків, які обиралися за «мажоритаркою», таки вдалося «пригріти» своє місце. Серед них Олесь Довгий, Андрій Деркач, Віктор Балога, Олександр Герега та Антон Яценко. До речі, саме він, а не хтось із представників «нових облич», встановив рекорд цих виборів на «мажоритарці». Депутат без підтримки жодного партійного бренду набрав 69% голосів, випередивши найближчого переслідувача, кандидата від «Слуги народу», на 55%. Варто зазначити, що для Яценка це вже буде третє скликання Верховної Ради.

Шарій, Ляшко та Гройсман без мандатів, але з грошима

Феноменом цих виборів стала партія Анатолія Шарія. Агітуючи лише в iнтернеті, записуючи відеоблоги щодо ситуації в Україні, Шарію вдалося отримати підтримку понад 320 тисяч голосів. З іншого боку, це в сiм разів менше, ніж його підписувачiв на «Ютубі». Можливо, рiзниця пояснюється тим, що значна частина з них живе за межами України. Та, врешті, хоч він і не пройшов до Ради, але, набравши 3%, тепер отримає державне фінансування з українського бюджету. І хтозна, якою буде його підтримка на місцевих виборах. 
 
А ще не потрапили до Ради «радикали» Олега Ляшка, які не змогли подолати п’ятивiдсотковий бар’єр. Так само не потрапляє до парламенту феномен ви­борів 2014 року — партія «Самопоміч». П’ять років тому, користуючись запитом на нові обличчя, вони отримали понад 10% підтримки на виборах. А цього разу не змогли набрати і 1%. Можливо, причина програшу — не зовсім зрозуміла стратегія їхнього лідера Андрія Садового. Спочатку він iшов на президентські вибори одноосібно, згодом об’єднався з Гриценком. Чіткого меседжу, з яким iти на вибори, «Самопоміч» так і не змогла сформувати. Тому і їх участі у кампанії ніхто не помітив.

Хто буде в Раді?

Серед п’ятірки переможців, що подолали п’ятивiдсотковий бар’єр, є нові політичні сили, які свідомо зробили ставку на оновлення, в тому числі й у своїх списках. Ні «Голос», ні «Слуга народу» не вносили до свого списку колишніх депутатів. Але якщо «Слузі народу» це зіграло на руку, то «Голосу» мало допомогло. Адже рейтинги партії впродовж усiєї кампанії динамічно змінювалися — то зростали, то падали. Але що варто зрозуміти: якщо перемога «Слуги народу» — це успіх президента Зеленського, то майже 6% підтримки «Голосу» — це перемога команди, запевняє політолог Володимир Фесенко. Адже саме виступи Вакарчука на телевізійних шоу згодом і зіграли проти нього злий жарт. Лідер «Океану Ельзи» не зміг гідно протистояти у ток-шоу динозаврам української політики, у таких випадках досвід перемагає молодість. І як результат, рейтинг iз 9% не просто перестав рости, а навіть упав до 6%.
 
«Саме те, що спочатку Вакарчук занадто часто намагався виконувати соло, в результаті зіграло проти нього, а ось коли почала діяти команда, в тому числі й на телевізійних ефірах, ситуація виправилась. До того ж, ми побачили нову політичну зірку — Сергія Притулу, думаю, він став одним iз відкриттів цієї виборчої кампанії», — зазначив пан Фесенко.