Григорій Орлик: повернення у Батурин сина автора першої в світі Конституції

21.05.2019
Григорій Орлик: повернення у Батурин сина автора першої в світі Конституції

Директорка НІКЗ «Гетьманська столиця» Наталія Реброва з послом України у Франції Олегом Шамшуром (Фото В’ячеслава ГАЛАЙБИ)

«Україна завжди прагнула бути вільною. Але оточенiй Росією, володіннями великого султана та Польщею, їй потрібно було шукати захисника. Вона спочатку подалася під захист Польщі, яка поводилася з нею, як зі служницею. Відтоді вона віддалася московиту, який перетворив її на рабиню…»
 
Ця коротка, але дуже об’ємна характеристика французького історика і філософа Вольтера з «Історії Карла ХІІ» 1730 року є однією з ключових для розуміння нової виставки у Національному історико-культурному заповіднику в Батурині «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину», яку презентували у Батурині 19 травня.
 
Екскурс в історію і міждержавні стосунки ХVІІІ століття дає можливість глибше дослідити долю української нації для усвідомлення того, що є правдою нині.
 
На відкриття виставки завітали співак Тарас Компаніченко 
і мер Глухова Мішель Терещенко.
 
Від ідеї про виставку до її відкриття минуло близько двох років. Виник задум під час спілкування директорки НІКЗ «Гетьманська столиця» Наталії Ребрової і дослідниці Ірини Дмитришин, яка останнім часом мешкає у Франції, на влаштованому Юрієм Савчуком виставковому проекті в Українському музеї в Нью-Йорку.
 
Тоді пані Ірина представила історичний документ, що засвідчував народження Григорія Орлика в Батурині 5 листопада 1702 року, з приватного архіву родини, яка є спадкоємицею замку у Франції, де свого часу мешкав син усім відомого Пилипа Орлика — довіреної особи Івана Мазепи, гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), одного з упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який зазвичай називають «першою у світі Конституцією». 
Меценат Євген Сур (у центрі) підтримує багато історико-культурних
проектів у Батурині і Конотопі.
 
Григорій Орлик, який з родиною 7-річним вимушено виїхав з України, згодом упродовж 30 років служив французькому королю Людовіку XV у дипломатичних і військових місіях, постійно нагадуючи про прагнення українців до волі.
 
Наприклад, у Меморандумі до голови Французької дипломатії кардинала Андре де Флері від 24 грудня 1737 року Григорій Орлик писав: «Ваша Екселенція знає, що від нещасної Полтавської битви козацька нація стогне під тиранічним ярмом російського домінування.
 
Вона пригнічена як ніколи, і можна передбачити, що прибічниця своєї свободи, вона тільки і чекає на сприятливий момент, щоб скинути нестерпне ярмо російського домінування».
 
На початку 1755 року в листi до державного секретаря закордонних справ Д’Аржансона Григорій Орлик висловлював таке переконання: «Козацька нація, поважаючи пам’ять мого батька, який iз такою відданістю працював над поновленням її свободи, стогнучи під тиранічним ярмом російського домінування, тільки і чекає на слушну нагоду, щоб скинути його, і якщо мене призначать послом великого монарха, потужного захисника вільних націй при країні, від якої вони чекають визволення, звернеться до мене з довірою через своїх секретних емісарів, щоб підготувати шляхи для революції в Україні в належний час».
 
Співавтор виставки про Григорія Орлика Наталя Дробязко 
з гостями музею.
 
«Дипломатична діяльність Григорія Орлика для України як вільної держави є дуже цінною і повчальною на сьогодні, — констатує співавтор виставки Наталія Дробязко, старший науковий співробітник відділу «Садиба Кочубеїв» Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». — Саме він забезпечив присутність «української карти» у комбінаціях французької закордонної політики XVIII століття. У тогочасному ієрархізованому суспільстві емігрант Григорій Орлик спілкувався з міністрами та королями, долучався до великої політики й безперестанку в своїх численних меморандумах нагадував про ярмо, під яким стогне «козацька нація».
 
Відкриття виставки «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину» стало можливим завдяки тому, що до реалізації проекту долучилися посол України у Франції Олег Шамшур та Євген Сур — меценат багатьох історико-культурних і освітніх проектів у Батурині й Конотопі.
 
Дослідниця Ірина Дмитришин із літератором Тимуром Литовченком.
 
Батуринський палац —  єдиний збережений гетьманський палац на теренах України. У ньому відтепер з’явилася третя іменна зала: до відкритих раніше, які носять імена славетних Івана Мазепи і Кирила Розумовського, додалася і зала Григорія Орлика. До слова, у Батурині одній зі шкіл ще кілька років тому присвоєно ім’я уродженця міста. Її учні разом із учителями стали учасниками презентації виставки 19 травня. І всіх зворушив виступ 11-річної Софійки Цап, яка щиро розповідала про гордість народитися на славній іменами достойників землі.
 
У Батурині презентували 20-хвилинний документальний фільм «Григорій Орлик». Уже розпочалася робота над 4-серійною документальною стрічкою з історичними реконструкціями «Орлик» для українських глядачів: планується, що восени  повністю затвердять сценарій.  Також у планах — скорочена версія французькою мовою.
 
Одне з українських видавництв готує до друку монографію Ірини Дмитришин «Григорій Орлик: український козак на службі у Людовика  XV». А художній твір Тимура Литовченка про видатного українця став переможцем літературного конкурсу «Коронації слова — 2010».
 
До речі, популяризатор старовинної української пісенної творчості народний артист України Тарас Компаніченко у стінах Батуринського палацу співав твір на слова і музику Івана Мазепи, а також розповідав, що Григорій Орлик грав на бароковій лютні.