Верховна Рада ухвалила закон про мову: як приймали та хто голосував «проти»

Під парламентом кілька сотень людей.

 

 

Від самого ранечку вони зібралися з плакатами в руках і вимагають від депутатів прийняти закон про мову.

 

 

«Боюся, що сьогодні можуть і не прийняти», — говорить жінка у червоному капелюсі.

 

 

«Подивіться, як ці депутати швидко перебігають до нової влади. А, за моїми спостереженнями, команда пана Зеленського не активно підтримує мовне питання», — додає активістка із плакатом у руках «мова на часі». 

 

На годиннику 10:15, а парламентарії розглядають ще 20 правок.

 

«Наша фракція виступає категорично проти цього «кам’яного» закону. Він не об’єднує, а, навпаки, роз’єднує українців. Ми голосуватимемо проти і закликаємо всіх депутатів у парламенті, які не хочуть забороняти українцям говорити їхньою рідною мовою, натиснути кнопки «проти», — гучно говорить голова фракції «Опозиційний блок» Олександр Вілкул.

 

На підтримку закону до трибуни виходить його автор, голова Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький, зазначивши, що даний законопроект не змушує нікого говорити в побуті саме українською мовою:

 

«Хочу сказати, що наш законопроект, будучи справедливим до українців, жодним чином не принижує національні меншини. Ми вам обіцяємо за півроку законопроект про захист мов національних меншин і корінних народів. Ми зробимо все, щоб усі люди, які живуть в Україні, почувалися як удома», — наголосив Княжицький.

 

 

Уже за півгодини голова парламенту Андрій Парубій оголошує, що Верховна Рада розглянула всі правки до цього законопроекту і вже готова за нього голосувати.

 

Немов за дзвінком до сесійної зали з усіх куточків парламенту збігаються депутати. У кулуарах чути: «Ось зараз, зараз мають приймати».

 

До парламенту приїхали навіть третій Президент України Віктор Ющенко та патріарх Філарет, на підтримку закону виступив і митрополит Епіфаній.

 

Проте щоб точно переконати тих, хто все ще сумнівається, ініціатори закону перед голосуванням демонструють фільм, у якому до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону про функціонування української мови. За кілька хвилин у парламенті оплески та сльози на очах у деяких депутатів, на табло більше голосів, аніж очікували. Андрій Парубій говорить стандартне: «278 «за», закон прийнято, вітаю, колеги. Слава Україні!». На що у відповідь чує «Героям Слава!» та Гімн країни. 

 

Водночас на площі перед парламентом через гучномовець активістам повідомляють, що закон таки прийнято, і вже на вулиці починається справжнє святкування.

 

Відразу в соціальній мережі «Фейсбук» з’являється привітання Президента України Петра Порошенка, який зазначив, що ухвалення закону про мову — це справді історичне рішення, яке стоїть поряд iз відновленням української армії та отриманням автокефалії Православною церквою України.

 

«Українська мова — це символ нашого народу, нашої держави та нашої нації. І я вдячний усім, хто брав участь у розробці, підготовці та реалізації мовного закону, народним депутатам — за голоси «за», та всім українцям за підтримку.  Це — ще один надважливий крок на шляху нашої ментальної незалежності», — написав Президент.

 

Про що ж iдеться у законі про мову? 

 

Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови. Нацкомісія складатиметься з дев’яти членів, яких призначатиме Кабінет Міністрів і вони контролюватимуть впровадження та дотримання закону.

 

Серед повноважень цього органу — затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати на знання та володіння українською.

 

Також закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська — і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

 

Проте в законі чітко прописується, що в побутовому та релігійному житті громадяни мають право говорити будь-якою мовою. Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

 

За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть. Крім того, закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків.

 

Також державна мова має використовуватися в освітній сфері і трудових відносинах, у медичній сфері, обслуговуванні споживачів, у публічних заходах, рекламі та в інших сферах.

 

Також закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо захід здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу державною мовою.

 

Закон визначає особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.

 

Більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачено перехідний період тривалістю 30 місяців.

 

Нагадаємо, в першому читанні Рада ухвалила законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ще 4 жовтня 2018 року. Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців.

 

За цей час Комітет ВР iз питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок до цього документа. До другого читання проекту закону парламентарії приступили 28 лютого. Проти ж закону сьогодні проголосували депутати «Опозиційного блоку», а також утрималися семеро осіб, які були присутні в стінах парламенту.