Як часто помиляються соціологи: практика виборів президента 2004, 2010 та 2014 років

26.03.2019
Як часто помиляються соціологи: практика виборів президента 2004, 2010 та 2014 років

(Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.)

На неї орієнтуються, їй довіряють, нею апелюють, переконують, нав’язують і багато хто в неї вірить. Ім’я їй соціологія.
 
 
За кiлька днiв до першого туру президентських виборів з’являтиметься ще немало нових соціологічних дослі­джень.
 
 
Ми вирішили проаналізувати — як часто помилялися соціологи з 2004 року та чи завжди вони чітко визначали переможця виборів?
 
 
Будемо відверті, соціологічні опитування на сьогодні — це певний орієнтир. Як для політиків, так і для виборців.
 
Завдяки їм електорат орієнтується, чи є шанси у їхнього кандидата пройти до другого туру, а політики можуть відстежити, які їхнi рішення, дії або ж заяви додадуть у підтримці, а які зашкодять.
 
Проте досить часто можна почути думки, що соціології не варто довіряти. Адже час від часу таки трапляються такі ситуації, коли соціологічні дані суттєво відрізняються від кінцевих результатів виборів.
 
Трапляється і так, коли, у підсумку, похибка між даними соціологів та результатами виборів сягає і 10%.
 
Тому ми проаналізуємо три президентські кампанії, 2004, 2010 та 2014 років, щоб з’ясувати, коли ж соціологічні рейтинги відрізнялися від результатів виборів у першому турі. 
 
Перенесемося у 2004 рік. Лідерами передвиборчих перегонів, за даними соціологів, були два претенденти на пост глави держави: тодішній Прем’єр-міністр Віктор Янукович та лідер опозиції Віктор Ющенко.
 
За два тижні до першого туру виборів соціологи публікують свої остаточні дані. Але що цікаво — очевидного лідера вони не називають, адже різниця між двома Вікторами у межах статистичної похибки.
 
Проте, за даними соціології, Віктор Янукович таки має більше шансів на перемогу, його відсоток становить,  за результатами  соціологічних компаній КМІС та «Демократичних ініціатив», трохи більше 34%.
 
А от Віктору Ющенку соціологи пророкують близько 33%. У результаті, після підрахунку голосів першого туру, дослідники таки помиляються, адже Ющенко отримує більше, а Янукович займає другу позицію. Отже, у 2004 році соціологи у першому турі таки помилились. 
 
Наступні президентські вибори відбувалися в Україні у 2010 році. Напередодні виборів першу та другу позицію в опитуваннях займали тодішній очільник опозиції Віктор Янукович та екс-Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.
 
Проте саме в 2010 році, ще напередо­дні ви­борів, був чітко окреслений лідер — і ним став Віктор Янукович.
 
Соціологи Київського міжнародного інституту соціології пророкували лідеру опозиції — 42,2%, а «Демократичні ініціативи» — 33, 6%. У підсумку ж, ближчими до результату були таки «Демініціативи», адже Янукович у першому турі отримав 35,3%.
 
Проте Юлії Тимошенко, що КМІС, що «Демініціативи» прогнозували значно менше, аніж вона отримала. За останніми опитуваннями КМІСу, Юлія Володимирівна у 2010 році мала б отримати 22,1%, а «Демократичні ініціативи» зазначали, що вона вийде до другого туру з результатом 19,2%. Проте Тимошенко отримала більше, аніж прогнозували соціологи, — 25%.
 
2014 рік. Перші вибори в історії України, які відбулися в один тур. Петро Порошенко вперше бере участь у президентських виборах.
 
Тут, мабуть, і не варто вказувати на дані соціології, адже відрив із тодішнім конкурентом Петра Порошенка Юлією Тимошенко складав навіть більше, аніж на виборах 2010 року. Проте, що цікаво, незважаючи на значний відрив Порошенка, деякі соціологи прогнозували йому значно менші цифри, аніж він отримав.
 
КМІС прогнозував Петру Олексійовичу перемогу ще в першому турі — 54,7%, але якщо подивитися на дані Центру «Демократичних ініціатив», то можна побачити цифру 44%. Таким чином соціологи «Демініціатив» помилились  більш ніж на 10%.
 
А от уже згадуваний КМІС уперше в історії з точністю до однієї десятої назвав цифри, які Петро Олексійович отримав у результаті виборів — 54,7%.
 
У свою чергу, у 2014 році Юлія Тимошенко мала меншу підтримку, аніж у 2010 році. КМІС прогнозував їй 9,6%, а «Демократичні ініціативи» — 8,4%. У підсумку на виборах Юлія Володимирівна знову отримала більше, аніж їй прогнозували, — 12,8%, проте перемогу здобути не змогла. 
 
Очевидно, що дані минулих років, сприяють неоднозначному ставленню до опитувань. Бо, з одного боку, вони чітко можуть вказати цифру, яку кандидат може отримати в результаті виборів, з іншого ж — можуть помилитися і на 10%.
 
Тому напередодні першого туру важливо пам’ятати — хоч якими б точними були рейтинги, вони не завжди є дзеркалом результатів виборів. Адже український виборець — досить непередбачуваний. І будь-яка подія, заява, скандал або ж обіцянка кандидата у президенти може як позитивно, так і негативно вплинути на його вибір.
 
Не варто забувати і про значну частину громадян, які  приймають рішення, за кого ж поставити галочку, уже в день виборів на самій дільниці. І та сама соціологія, її результати можуть як мобілізувати, так і демобілізувати виборця.
 
Ба, більше, за даними соціологів, за тиждень до виборів і досі не визначились зі своїм кандидатом від 15% до 25% виборців. Тому саме вони і можуть вирішити ситуацію у першому турі виборів.
 
Адже досить часто у світовій практиці високий передвиборчий рейтинг просто залишає електорат відпочивати на диванах. А  на противагу цьому — низький рейтинг кандидата, навпаки, активізує виборця. Тому  — що ж буде насправді — побачимо лише після виборів 31 березня.