Час для біопоховань: в Україні не вистачає близько 550 цвинтарів

16.01.2019

Історія дефіциту місць на кладовищах в Україні триває вже давно. Проте у 2019 році ситуація може стати катастрофічною.
 
 
За інформацією Управління благоустрою територій та комунального обслуговування Міністерства регіонального розвитку України, у цьому році необхідно організувати понад 550 нових місць для поховань.
 
 
Проте, окрім побудови нових цвинтарів, чиновники розглядають ще один варіант. Кабмін, у свою чергу, пропонує нововведення — біопоховання після кремації, як це роблять у західних країнах.
 
Неодноразово це питання порушували і парламентарії, проте всі спроби розвантажити кладовища зазнавали фіаско.
 
У законопроекті стосовно біопоховання після кремації прописані правила цього процесу, проте поки він так і лишається нереалізованим.
 
«Біопоховання — це вид поховання померлої людини, який передбачає використання матеріалів, здатних розкладатися протягом п’яти років. Таке рішення допоможе розвантажити кладовища, які зараз переповнені, і знизити вартість ритуальних послуг», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
 
Одним із видів біопоховання може бути вміщення праху в біоурну разом із насінням рослин. У законопроекті зазначалося, що для біопоховань виділять окремі ділянки кладовищ, а також парків, скверів та інших зелених зон.
 
Проте у документі уточнюється, що поховання на відкритих територіях та в скверах буде можливим лише після відповідного дозволу місцевої влади.
 
Але, на відміну від традиційних кладовищ, в таких місцях буде заборонено ставити огорожі, пам’ятники і навіть надгробні плити. Планується, що дозволять лише установку інформаційних табличок.
 
У законопроекті також прописана заборона правоохоронцям, медикам і всім тим, хто реєструє смерть, розголошувати контактні дані родичів померлого представникам бюро ритуальних послуг. Останніми роками багато родичів померлих скаржились, що відразу після смерті близької людини їм дзвонять співробітники ритуальних бюро, нав’язуючи свої послуги.
 
Проте, на думку релігієзнавця, запровадити біокремацію в Україні буде дуже складно.
 
«Тут варто зазначити, що Україна — православна країна, і як би ми не прагнули до Європи, у цих питаннях ми дуже далекі від західного світу. Це різні релігійні традиції, а в нас сильний інститут церкви. Тому значний відсоток віруючих людей виступатимуть проти таких нововведень», — коментує «УМ» релігієзнавець Тарас Охрименко.
 
На сьогодні в Україні існує понад 33 тисячі місць для поховань, з яких благоустроєно лише 26 тисяч. Із загальної кількості в містах та селищах розташовано 3 тисячі діючих та тисяча закритих кладовищ. У сільській місцевості розташовано 26 тисяч діючих та 3 тисячі закритих місць поховань. З них благоустроєно всього 22 тисячі.
 
Найбільший цвинтарний «дефіцит» — у населених пунктах Закарпатської області (там необхідно 62 місця), Харківської області — 49 місць, Львівської — 46 та Дніпропетровської — 30 місць для поховань.
 
Нагадаємо, що, відповідно до  ЗУ «Про поховання та похоронну справу», функції із забезпечення планування та впорядкування території місць поховання покладені на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
 
Також передбачено, що на органи місцевого самоврядування покладається функція утримання кладовищ, а також інших місць поховання.
 
Наразі, щоб вирішити проблему, Мінрегіоном розроблено проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання», який має допомогти вирішити проблему поховань в Україні.
 
За інформацією Управління благоустрою територій та комунального обслуговування Міністерства регіонального розвитку України, у цьому році необхідно організувати понад 550 нових місць для поховань.
 
Проте, окрім побудови нових цвинтарів, чиновники розглядають ще один варіант. Кабмін, у свою чергу, пропонує нововведення — біопоховання після кремації, як це роблять у західних країнах. Неодноразово це питання порушували і парламентарії, проте всі спроби розвантажити кладовища зазнавали фіаско.
 
У законопроекті стосовно біопоховання після кремації прописані правила цього процесу, проте поки він так і лишається нереалізованим.
 
«Біопоховання — це вид поховання померлої людини, який передбачає використання матеріалів, здатних розкладатися протягом п’яти років. Таке рішення допоможе розвантажити кладовища, які зараз переповнені, і знизити вартість ритуальних послуг», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
 
Одним із видів біопоховання може бути вміщення праху в біоурну разом із насінням рослин. У законопроекті зазначалося, що для біопоховань виділять окремі ділянки кладовищ, а також парків, скверів та інших зелених зон.
 
Проте у документі уточнюється, що поховання на відкритих територіях та в скверах буде можливим лише після відповідного дозволу місцевої влади. Але, на відміну від традиційних кладовищ, в таких місцях буде заборонено ставити огорожі, пам’ятники і навіть надгробні плити.
 
Планується, що дозволять лише установку інформаційних табличок. У законопроекті також прописана заборона правоохоронцям, медикам і всім тим, хто реєструє смерть, розголошувати контактні дані родичів померлого представникам бюро ритуальних послуг.
 
Останніми роками багато родичів померлих скаржились, що відразу після смерті близької людини їм дзвонять співробітники ритуальних бюро, нав’язуючи свої послуги.
 
Проте, на думку релігієзнавця, запровадити біокремацію в Україні буде дуже складно.
 
«Тут варто зазначити, що Україна — православна країна, і як би ми не прагнули до Європи, у цих питаннях ми дуже далекі від західного світу. Це різні релігійні традиції, а в нас сильний інститут церкви. Тому значний відсоток віруючих людей виступатимуть проти таких нововведень», — коментує «УМ» релігієзнавець Тарас Охрименко.
 
На сьогодні в Україні існує понад 33 тисячі місць для поховань, з яких благоустроєно лише 26 тисяч. Із загальної кількості в містах та селищах розташовано 3 тисячі діючих та тисяча закритих кладовищ. У сільській місцевості розташовано 26 тисяч діючих та 3 тисячі закритих місць поховань. З них благоустроєно всього 22 тисячі.
 
Найбільший цвинтарний «дефіцит» — у населених пунктах Закарпатської області (там необхідно 62 місця), Харківської області — 49 місць, Львівської — 46 та Дніпропетровської — 30 місць для поховань.
 
Нагадаємо, що, відповідно до  ЗУ «Про поховання та похоронну справу», функції із забезпечення планування та впорядкування території місць поховання покладені на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
 
Також передбачено, що на органи місцевого самоврядування покладається функція утримання кладовищ, а також інших місць поховання. Наразі, щоб вирішити проблему, Мінрегіоном розроблено проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання», який має допомогти вирішити проблему поховань в Україні.