Де були колгоспи — там був голод

21.11.2018
Шановна редакціє «України молодої»! У Вашій газеті за 9 вересня 2018 року прочитав статтю про ювілейний Форум книговидавців, що відбувся у вересні цього року у Львові.
 
На цьому форумі мою увагу привернула книга Енн Еплбаум, видана в 2017 р. англійською мовою «Червоний голод. Війна Сталіна проти України».
 
Тема дуже важлива для України, щоб вільний світ i Європа зрозуміли, що українська нація у ХХ столітті поклала за свою незалежність понад 20 млн. людей.
 
Як видно з великої рецензії Олесі Стасюк, книжка має багато недоліків і, звичайно, аби її добре написати, необхідно автору вивчити документальні спогади багатьох дослідників, як українських, так і зарубіжних.
 
Знищення церкви, масові розстріли письменників, діячів культури, які проводили у СРСР Ленін, Сталін та їхні поплічники, відкинули на 100 років назад високодуховну та культурну українську націю.
 
Голод, організований комуністами у 1921-22, 1932-33, а також у 1946-47 рр., був спрямований проти української нації, яка у 1918 р. проголосила незалежну державу, за яку своїми військовими та повстанськими загонами боролася аж до початку 1930-х років. І цей голод був геноцидом проти української нації.
 
При корегуванні цієї книжки необхідно врахувати наступні питання. По-перше, 1922 р. Ленін підписує «Декрет об изъятии церковных ценностей», який добре описано в «Книзі пам’яті українців», вид-во «Просвіта», Харків, 2000 р. (автор Андрій Куліш).
 
По-друге, під час колективізації 1929-30 рр. з України в Сибір було депортовано близько 3 млн. селян, 80% серед яких становили українці.
 
По-третє, у 1933 р. у Західній Україні було створено селянські комітети, які збирали зерно для роздачі східним українцям, але радянські консульства відмовилися його брати, пояснюючи це тим, що голоду в радянській Україні ніби немає.
 
Тим часом львівський студент М. Лемик на знак протесту виконав атентат* на більшовицького комісара Майлова (використати матеріали суду над М. Лемиком). По-четверте, використати документальний фільм, знятий у Луганську в 1990-х роках «Закляття безпам’ятства».
 
Там чітко видно, як за 5 км від кордону з Україною жили росіяни і як голодували українці. Я добре пам’ятаю голод 1946-47 рр., коли поїздами на дахах вагонів масово їхали українці у Західну Україну, де не було колгоспів, і як із них знущалися міліція та місцева радянська влада.
 
Дуже багато досліджень щодо Голодомору, як українських, так і закордонних авторів, необхідно опрацювати і відповідно до нашої історії та масових репресій доповнити згадану книжку. n
 
*Атентат (нім. Attentat — замах на вбивство) — один із методів діяльності УВО та ОУН. Атентати проводили щодо відповідальних за антиукраїнські дії чиновників або українців, що пропагували угодовство (лояльне ставлення до окупаційної влади) (Ред.).
Ігор ОЛЕЩУК, 
ветеран і патріот України, 87 років
Тернопіль
  • Горький про основи російської відсталості та волі до руйнування

    Навіть радянська цензура забороняла публікувати цей твір, бо в ньому забагато подробиць про поведінку "народа-богоносця" під час громадянської війни та яскраво зображено сутність тих, кого нам століттями нав'язували як "брат'єв" або взагалі як "одіннарод". >>

  • ЗСУ ведуть успішні переговори з росією

    Не путін приймає рішення щодо майбутнього України. Хто б не був президентом, лідером уряду в Україні – ми не дамо росії права вето на будь-яке майбутнє рішення, включно з членством України в НАТО. >>

  • Україна вшановує пам'ять жертв голодоморів

    Україна вшановує пам'ять жертв голодоморів на території України. Не одного лише Голодомору-геноциду, який російська пропаганда досі наполегливо намагається називати «голодом по всій території Совєтського Союзу», а трьох актів масового жорсткого терору: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 рр. >>

  • Перейменування — то непросто

    Перейменування географічних назв, пов’язані, зокрема, з декомунізацією та дерусифікацією, відновлюють історичну справедливість щодо вживання традиційних назв, носіями яких є здебільшого місцеві мешканці. >>