Агророзписки беруть під заставу вже тридцяти видів сільгосппродукції

На початку впровадження аграрних розписок в Україні виробники оформлювали їх в основному під заставу майбутнього урожаю традиційних олійних та зернових культур.

 

Але останнім часом до цього процесу додатково залучено майже три десятки сільськогосподарських продуктів, серед яких ягоди (чорниця, малина, шипшина, кавуни), фрукти (яблука), овочі (картопля, морква, зелений горошок, часник), а також рис, гречка, гірчиця, сіно та молоко.

 

Оптимістичні новини повідомила минулого тижня заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час засідання консультативної ради проекту «Аграрні розписки в Україні».

 

«Протягом трьох років в Україні успішно реалізується цей проект. І за десять місяців нинішнього року виробники залучили 3,3 мільярда гривень. Це три чверті від загальної суми пректу, — живі гроші, видані під 521 аграрну розписку. І якщо раніше ми акцентували на зерновому ринку, то сьогодні спектр заставної продукції значно розширився», — зазначила Олена Ковальова.

 

Протягом усього періоду існування в Україні аграрних розписок 90 відсотків коштів видано малим та середнім виробникам. За три роки функціонування проекту, який розпочався з підготовки законодавчої бази, було сформовано та запущено Національний реєстр аграрних розписок, оформлено 703 аграрні розписки на 4,5 мільярда гривень. До Реєстру постійно підключаються нові нотаріуси.

 

Організатори та партнери налаштовані на те, щоб проект мав своє продовження. Мінагрополітики працює над подальшим опрацюванням законодавчої бази. Крім того, планується спільна робота міністерства із Національною комісією з цінних паперів щодо запуску аграрних розписок на фондовий ринок.

 

«Система функціонування аграрних розписок сформована, вона цікава постачальникам, тому що збільшується потреба у вхідних ресурсах. Також зацікавлений фінансовий сектор: деякі банки організували спеціальні програми кредитування із залученням аграрних розписок. І, безумовно, зацікавлені виробники, адже це можливість отримати необхідні матеріальні ресурси та кошти, щоб почуватися  впевненіше під час посівної та збиральної кампаній», — резюмувала Олена Ковальова. 

ДОВІДКА «УМ»