«Розстріляний на Донбасі»: радник голови СЗР Олександр Скрипник презентував свій роман

10.11.2017
«Розстріляний на Донбасі»: радник голови СЗР Олександр Скрипник презентував свій роман

Олександр Скрипник (ліворуч) під час автографсесії. (Фото автора.)

Українці все частіше воліють досліджувати й шанувати своїх героїв, незаслужено забутих чи замовчуваних, ніж чужинських, нав’язаних російськими окупантами впродовж століть.
 
 
Історична постать барона Федора Боржинського належить саме до такої когорти незламних героїв України, які засвідчили велич українського духу. 
 
 
Утім, чи багато сучасних українців чули про барона з Черкащини, який ледь не приєднав Кубань до Української держави за часів гетьмана Павла Скоропадського?
 
 
Нова книга радника голови Служби зовнішньої розвідки України Олександра Скрипника «Розстріляний на Донбасі «за ізмєну Росії», днями презентована в Києві, покликана заповнити цю прогалину в національній пам’яті.
 
 
Тим більше що автор вдався не до звичної для себе документальної розповіді, а до художньої форми. 
 
«Після зустрічі та знайомства з істориком iз Луганська Володимиром Семистягою, який вижив після полону й катувань бойовиками, я зрозумів, чого не вистачає роману про барона Боржинського. Адже їхні долі перегукуються навіть через сторіччя», — каже пан Скрипник. 
 
«Події, які відбувалися на Донбасі 100 років тому й нині, — це якийсь фарс», — засвідчує сам пан Семистяга, який прийшов на презентацію роману, адже став одним iз його героїв.
 
За його словами, Донбас десятиліттями помилково вважали «червоним поясом» України, хоча там століттями жили українці, як у 1918-му, так і в 2014-му. «Ця книга є підтвердженням високого українського духу», — каже Володимир Семистяга.
 
І додає, що певну кількість книг він із товаришами-волонтерами вже передав захисникам України на східному фронті, де часто буває. 
 
Щодо барона Федора Боржинського, то в непростий період вітчизняної історії він був послом Української держави на Кубані.
 
Водночас столітня історія перегукується в романі i з сьогоденням, і з подіями на сході України, де на тимчасово окупованій території українські патріоти, як і сто років тому, відчайдушно протистоять «руському міру».
 
У романі є й трохи містики: за задумом автора, неупокоєний дух барона Боржинського, розстріляного на околиці Юзівки нібито за «ізмєну Росії» денікінцями, які були поборниками «єдіной і нєдєлімой», не дає спокою кривдникам української землі донині.
 
Один iз героїв роману, який у лавах добровольців боронить рідну землю під Донецьком, випадково, під час обстрілу, знаходить непоховані останки розстріляного барона і хрестик — такий самий, який дала йому кохана Софія перед відправкою на фронт.
 
Правду про барона, який народився в тому ж селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області, що й Софія, закоханим розповість наприкінці роману саме Володимир Семистяга. Але про всі ці повороти долі героїв читачам краще дізнатися, прочитавши роман Олександра Скрипника. 
 
«Щиро заздрю тим, хто ще не читав книгу про барона Боржинського, який користувався неабиякою довірою українців Кубані», — вважає доктор історичних наук Ірина Матяш.
 
«Давайте говорити про своїх героїв, таких, як барон Боржинський та інші, а не про якихось більшовицьких путчистів», — додає доктор історичних наук Олександр Кучерук. 
 
Присутні на презентації роману історики зазначили, що автору вдалося розкрити образ героя — розвідника, контррозвідника і дипломата, який провів велику роботу з приєднання Кубані до України. І не його вина, що це не відбулося в далекому 1918 році.