Об’єднання поза квотами: експортувати українські врожаї за кордон допомагає вміння домовлятися

17.05.2017

Квоти на експорт української продукції в ЄС невеликі і за деякими позиціями швидко вичерпуються, але вони не є вирішальними для українських експортерів.

За словами заступника міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, сьогодні українські виробники продають за кордон чимало сільгосппродукції понад визначені квоти. 

Сплати мито й експортуй досхочу

Якщо оцінювати структуру двосторонньої торгівлі між Україною і ЄС за результатами попереднього року, то в Євросоюз ми експортували більш ніж на 4 мільярди доларів аграрної продукції, а імпортували менш ніж на 2 мільярди.
 
Комітет iз міжнародної торгівлі Європейського парламенту проголосував за розширення автономних преференцій для України, у тому числі й стосовно постачання на пільгових засадах аграрних продуктів.
 
Щоправда, Єврокомісія відхилила дві позиції з восьми за­пропонованих: на пшеницю розглядалося розширення на 100 тисяч тонн, а на оброблені томати — 5 тисяч тонн, але ці пропозиції не вдалося включити до схваленого переліку.
 
Втім пробуксовування у преференціях для українських експортерів не заважає останнім завойовувати європейські ринки хорошим співвідношенням «ціна-якість».
 
«Маючи, наприклад, квоту на 5 тисяч тонн меду, експортуємо ми в Євросоюз на порядок більше, — пояснює Ольга Трофімцева.
 
— Це означає, що квота не є вирішальною для українського експортера. Тобто, ми у будь-якому випадку залишаємось конкурентоспроможними, інакше не везли б поза квотою. Просто збільшується ставка імпортного мита, яке сплачують експортери». 

Диверсифікуй, бо програєш

Тим часом перше місце серед імпортерів української аграрної продукції зайняли азіатські країни, а Євросоюз опинився на другому місці.
 
«На міжнародному ринку сільгосппродукції є два сильні азійські гравцi, — Індія та Китай. Сьогодні це дозволяє Міністерству АПК дотримуватися політики диверсифікації. Ми не повинні повторити болісну помилку, яку свого часу допустили з Росією, коли левова частка українського експорту йшла в одну країну. І, коли цей ринок закрився, наші аграрії потерпали від великих збитків», — нагадує заступник міністра. 
 
Відкриття нових ринків для українського аграрного експорту із залученням малих та середніх виробників до експортної діяльності — ключове завдання для України сьогодні.
 
Ми вже ввійшли до числа лідируючих світових експортерів аграрної продукції і.
 
За результатами минулого року, тільки експорт вітчизняних товарів харчової промисловості становив $15,5 мільярда.
 
Головними покупцями українських агропродуктів стали країни Азії, ЄС та Африки.
 
Але диверсифікація сільськогосподарського виробництва та експорту, а також залучення малих та середніх виробників до виходу на світові ринки лишається проблемним завданням. 
 
«Харчова та аграрна галузі не лише посідатимуть лідируючі позиції в національному експорті, а й можуть дати поштовх розвитку іншим галузям економіки. Тому ми активно працюємо з МЕРТ, МЗС та ТПП над завданнями, які сформульовані в Експортній стратегії України», — розповідає Трофімцева.
 
На сьогодні розвиток виробництва малих фермерів та експорт їхньої продукції до інших країн залежать від здатності самих виробників об’єднуватись у кластери або кооперативи. 

Вибираємо ресурси

Організацію таких спільнот обговорювали минулого тижня учасники форуму експортерів на Чернігівщині.
 
Адже об’єднання у кооперативи чи за кластерним принципом на регіональному рівні здатні позитивно вплинути на залучення інвестицій у високотехнологічне виробництво, зберігання та формування товарних партій для експорту.
 
А створення експортно-кредитного агентства може стати ефективним інструментом фінансової підтримки саме малих та середніх виробників у їхній зовнішньоекономічній діяльності. 
 
Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021 визначає більш як півсотні завдань для 40 державних та недержавних інституцій.
 
Під час розробки Експортної стратегії проаналізували актуальний стан зовнішньої торгівлі, інвестицій та макроекономічних показників розвитку української економіки і визначили три основні цілі розвитку зовнішньої торгівлі.
 
Одним із ключових пріоритетів стратегії обрано розвиток виробництва та експорту української агропродукції з високою доданою вартістю.
 
На недавній зустрічі представників Мінагрополітики з міжнародним економістом з питань агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку Василем Говгерою обговорили програми підтримки малого та середнього бізнесу в АПК та покращення ефективності використання ресурсів.
 
Успіх малих форм агробізнесу, як потенціал розвитку сільськогосподарського сектору економіки, створення нових робочих місць, розвитку сільських територій, потребує як фінансових, так й інформаційних ресурсів.
 
Василь Говгера пояснив мету, умови та хід реалізації програм iз консультування, боргового фінансування та інвестицій у капітал.
 
«З 2010 року реалізовано 720 економічних консультаційних проектів ЄБРР, більше половини учасників у підсумку покращили ефективність свого бізнесу та збільшили експорт. А у рамках програми фінансування з 2015 року видано майже 50 мільйонів євро боргового фінансування в усіх галузях економіки», — зазначив міжнародний економіст з питань агробізнесу ЄБРР.
 
З огляду на глобальні тенденції та зобов’язання України щодо зміни клімату актуалізовано подальше впровадження програми FINTECC.
 
Ця програма поєднує пряме фінансування та грантові кошти на впровадження кліматичних технологій, у рамках якої підприємства мають можливість залучити консультаційні та дорадчі послуги або компенсувати частину інвестицій на впрова­дження таких технологій. 
 
Інформацію та умови щодо програм ЄБРР зацікавлені підприємці можуть отримати за такими посиланнями:
 
— програми консультації:https://www. facebook. com/ebrdbasukraine/ та http://www. ebrd. com/work-with-us/advice-for-small-businesses/ukraine. html;
— програми фінансування за електронною поштою [email protected] com;
— програми FINTECC за посиланням http://fintecc. ebrd. com/region/ukraine, або за електронною поштою: [email protected] com. 
 

ДО РЕЧІ

Харчі — рушій прогресу
 
За даними Держстату, оборот у промисловості з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у березні нинішнього року порівняно з аналогічним періодом минулого зріс на 37,6 відсотка, а в порівнянні з лютим — на 19,5.
 
На дві третини зросла динаміка зовнішнього обсягу реалізованої за межами країни продукції харчової переробної промисловості.
 
Загалом, у січні—березні 2017 року обсяг реалізованої харчової продукції без ПДВ та акцизу сягнув 106,7 млрд. грн, що становить п’яту частину від всього обороту промисловості країни у І кварталі поточного року.
 
На зовнішні ринки у цей період було реалізовано продукції харчової промисловості на 31,9 мільярда гривень — майже третина від усієї харчової переробки.