Лікувати добром: переселенка з Донецька продала квартиру і відкрила у Сумах центр для дітей-аутистів

02.03.2017
Із початком окупації Донбасу Олена Абаєва разом із чоловіком та двома дітьми переїхала до сестри у Сумську область.
 
Спершу свій переїзд донеччанка сприймала як тимчасовий і лише з часом усвідомила, що для неї та її родини Суми стануть другою домівкою.
 
«Перші три місяці поїздка здавалася мені тривалою відпусткою. Життя в будиночку в сільській місцевості сприймалося як літня пригода, яка повинна ось-ось закінчитися, але зима наближалася, а ситуація в рідному місті ніяк не налагоджувалася», — згадує Олена Абаєва.
 
Усвідомивши, що повернутися до Донецька не вдасться, подружжя вирішило шукати нове житло у Сумах.
 
Тільки-но знайшли квартиру, освоїлись у місті, аж раптом лікарі винесли вердикт їхньому молодшому сину: хлопчик хворий на аутизм.
 
«Ми зверталися до різних спеціалістів, але ніхто з них не міг пояснити, чому наша дитина не посміхається, не реагує емоційно. Тільки в Сумах дитячий невропатолог поставив діагноз: затримка психічного розвитку з аутистичними рисами. Стало зрозуміло, що нашому малюкові потрібно не стільки лікування, скільки правильний підхід. Адже він – звичайна дитина, тільки зі своїм поглядом на життя. Як його виховувати правильно, як приймати його особливості, ми з чоловіком тоді ще не знали. Але розуміли, що спеціалізований центр допоможе вирішити наші проблеми», — розповідає Олена.
 
На той момент у місті не було хорошого центру з роботи з особливими дітьми. Для того щоб якось виправити ситуацію, Олена прийняла рішення, що за будь-яких умов знайде кошти і відкриє центр допомоги таким діткам.
 
Тому сімейна пара вирішила, що всі кошти, які вони отримали з продажу квартири у Донецьку, вкладуть у дитячий центр «Щасливі діти».
 
Проте для подальшої роботи центру цих коштів не вистачило, і Олена почала шукати різні грантові, конкурсні програми.
 
«Я не здавалась і не опускала рук, бо знала, навіщо це треба», — говорить донеччанка.
 
Незважаючи на складні процедури, конкурси та документацію, Олена таки зуміла долучити спонсорські кошти. Вона виграла грант у розмірі 90 тис. гривень, який і став суттєвою допомогою для фінансування центру.
 
Після цього Олені вдалося отримати ще одину, проте меншу суму грошей, у розмірі 18 тис. гривень, які так само були витрачені на розвиток проекту.
 
Центр успішно працює вже трохи більше року. За цей час удалося допомогти 80 діткам з особливими потребами. У середньому за день його відвідує 10 діток, якi потребують індивідуального підходу й особливої уваги.
 
«Це діти з затримкою психічного розвитку, аутистичними рисами, синдромом Дауна та іншими психічними, психологічними та неврологічними проблемами. Крім сумських діток, наші фахівці прийняли дітей з області. Також до нас приїжджали з Білорусі, Росії», — резюмує Олена.
 
У своїй роботі центр використовує різні методи, такі як АВА-терапія, сенсорна інтеграція, пісочна терапія, казкотерапія, флертайм та інші. Методичний комплекс підбирається на основі індивідуальних особливостей, психодіагностики та детального вивчення поведінки дитини. Заняття проводяться як в індивідуальній, так і в груповій формах.
 
«Ми досягли колосальних результатів. Троє діток заговорили, кілька малюків пішли вчитися до звичайних шкіл. Але ми не зупиняємося на досягнутому. Ми хочемо, щоб щасливих дітей, а значить, і щасливих сімей, у яких вони ростуть, було більше.
 
Мені пощастило бути мамою особливої дитини, і це дає мені можливість зрозуміти інших батьків, зрозуміти їхнi потреби. Тому в нашому центрі панує затишна сімейна атмосфера. Бути батьками особливих діток нелегко, але це Божий дар, який допомагає цінувати і любити життя кожен день. Головне — не здаватися, любити свою дитину і вірити в неї», — підсумовує пані Олена.