Некомпетентні «жарти» з аграрним ринком і гра в «сильну руку», як і передбачала «УМ», вичерпують свій потенціал. Хлібозаводи почали підвищувати ціни на масові сорти хліба через подорожчання продовольчої пшениці, яка сьогодні коштує не менше 1200 гривень за тонну. Як застеріг позавчора на прес-конференції Євген Ленг, віце-президент Асоціації пекарів України, паляниці й надалі дорожчатимуть, якщо уряд чітко не визначить свою подальшу політику на хлібному ринку. Фактично Кабміну поставили ультиматум: або дозволити вільне ціноутворення на продукт № 1, або за тиждень-два відшукати дотації для покриття збитків хлібопекарської галузі.
Ситуація справді складна, передкризова і наближається до давно прогнозованої розв'язки, що відчувається, приміром, через уже традиційно пусті ввечері хлібні полиці. Проте не настільки катастрофічна і, як кілька днів поспіль показують основні інформаційні телеканали, що наштовхує на думку, що кризу свідомо «підігрівають» і наближують. Наприклад, за допомогою «темників». Навіщо — легко здогадатися: щоб остаточно «спалити» Кабінет Прем'єра Віктора Януковича, а заодно і його самого як кандидата у «правонаступники» на майбутніх президентських виборах.
Приміром, вечорами в магазинах, як повідомляла «УМ», усе важче знайти у продажу хліб, особливо круглий — білий або «чорний» «Український». Полиці пустують. А все тому, що, адміністративним чином стримуючи ціни, пекарів змусили працювати збитково, і ці збитки все важче перекривати за рахунок хлібо-булочних виробів, яких немає у «стабілізаційному списку» облдержадміністрацій. За словами Олександра Васильченка, голови ради «Укрхлібпрому», майже третина великих хлібопекарських підприємств України нині працюють собі на шкоду. «Якщо максимум через два тижні не буде прийнято ніякого рішення, то, не маючи обігових коштів, підприємства будуть змушені закриватися», — попередив він. Окрім того, повністю «згортається» малий хлібний бізнес. А за статистикою, останні два-три роки приватні та міні-пекарні забезпечують в Україні половину хлiба. Тому ціни пекарі піднімають, щоб хоч якось втриматися на плаву, поки що на кiлька копiйок.
Учора на заяву-ультиматум відреагував міністр аграрної політики Сергій Рижук, який запевнив журналістів, що останнім часом iз пекарями ведуться інтенсивні наради, як мінімізувати соціальні наслідки від подорожчання хліба. Обговорюють різні варіанти дотацій. Так, за словами Ленга, депутатами на розгляд внесено законопроект «Про підтримку малозабезпечених верств населення і соціальний хліб», яким пропонується тимчасово, до 1 серпня 2004 року, ввести два види соціального хліба. Його випускатимуть небагато — 15 відсотків від добового виробництва — і продаватимуть за нинішніми фіксованими цінами. Інші, непільгові, паляниці виробники просять дозволу продавати на 25-30 відсотків дорожче, тобто десь по 2 гривні за кілограм. Адже, за даними Міністерства економіки, станом на 1 вересня кілограмові паляниці в середньому коштували 1,23-1,55 гривні. За таких умов, стверджує пан Ленг, хлібопекарські підприємства змогли б вийти на нормальний рівень рентабельності.
Проте Мінагрополітики наразі схиляється до іншого варіанта дотування хлібопекарської галузі — через прямі «вливання» з держбюджету. «Ми дійшли згоди, що це має бути такий спосіб, який дозволяє безпосередньо заводам отримати цю дотацію», — сказав «сільський» міністр. Окрім того, в аграрному блоці уряду покладають великі сподівання на народних депутатів, які внесуть зміни до закону, щоб повертати пекарям податок на додану вартість, і закладуть у проекті бюджету на 2004 рік, як пропонує уряд, 900-950 мільйонів гривень для підтримки стабільності хлібної галузі. «Це остаточно зніме питання розмов, ажіотажу і якогось страху щодо цін на хліб», — запевнив Сергій Рижук.
Процес з'ясування, що робити, щоб згладити соціальні наслідки, триває так довго і так повільно, що дає підстави для різкої критики не лише аграрного блоку Кабміну, а й загалом уряду на чолі з Віктором Януковичем. Про те, що ціни на хліб врешті-решт доведеться відпустити, бо тримати їх надто дорого, як і про те, що паляниці об'єктивно можуть подорожчати десь на третину, говорили ще з літа, на що, зокрема, віце-прем'єр-міністр Іван Кириленко відповідав запевненнями у «остаточній і безповоротній» стабілізації ринку. Далебі. І цим скористалися конкуренти, які, схоже, вписали «хлібний скандал» у славнозвісні «темники» з позначкою «освещать широко».
З цього, як і з відсутності радикальних кадрових змін в аграрному блоці Кабміну, спостерігачі роблять висновок, що зацікавлені сили з конкуруючого до «донецьких» табору влади розпочали «похід» персонально проти Януковича, бажаючи домогтися його відставки разом із усім Кабінетом. Отож, «тихий дон» знову демонструє свою некомпетентність на продовольчому ринку, знову програє і знову сам у цьому винен, оскільки ні він, ні його аграрні підлеглі, ні радники не зуміли зробити правильних висновків ні в січні, коли гримнув перший грім, ні в липні, з «цінового буму» і витратили три місяці на те, щоб загнати продовольчу кризу в ще глухіший кут. У той час, як в Україні достатньо компетентних управлінців, зокрема й колишніх урядовців, депутатів з «більшості» й опозиції, здатних вирішити «хлібне питання» для населення країни з мінімальними соціальними наслідками. Проте уряд, схоже, «наривається» на максимальні...
Адміністрація Президента підтягує «резерви» на керівні аграрні посади з регіонів. Як повідомлає прес-служба Президента, Леонід Кучма звільнив Юрія Лузана з посади першого заступника міністра аграрної політики, призначивши замість нього Миколу Безуглого, заступника голови Харківської облдержадміністрації. Раніше сайт «АПК-інформ» називав саме Безуглого одним з кандидатів на міністерське крісло у разі звільнення Сергія Рижука.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
