Держмайно з молотка: в Україні гряде масштабна приватизація

26.10.2016
Держмайно з молотка: в Україні гряде масштабна приватизація

Наша держава перебуває у тремтливому передчутті від масштабної приватизації.

Яка, за задумом організаторів, має стартувати 15 грудня, — якщо, звичайно, знову щось не трапиться з розряду об’єктивних причин.

На кшталт зриву роздержавлення Одеського припортового заводу, що ми вже нещодавно проходили. 

Якщо ж на цей раз Фонду держ­майна нічого не завадить, то упродовж нинішнього і наступного року з молотка в Україні може піти багато цікавих і дуже цікавих об’єктів. 

ОПЗ: актив, що постійно дешевшає... 

Стартовий свисток для початку великої приватизації в Україні має дати продаж Одеського припортового — активу, який могли роздержавити ще за Януковича, причому за доволі суттєву докризову вартість.
 
Але не змогли продати у липні нинішнього року за близько 531 мільйон доларів (13, 175 млрд. гривень) — не було охочих купити підприємство за цю ціну. 
 
Адже до 531 мільйона треба додати ще 285 мільйонів боргу, який утворився на підприємстві.
 
Відтак понад 800 мільйонів для такого активу, враховуючи кон’юнктуру світових цін на хімічні продукти, виявилося забагато.
 
Хоча ще п’ять років тому за нього хотіли дати 600 мільйонів доларів структури, близькі до Ігоря Коломойського.
 
Виявляли інтерес і західні інвестори. Але не вийшло, бо ОПЗ був потрібен Рінату Ахметову, неабияк близькому до «Сім’ї». Який і заблокував продаж. 
 
Аби спекатися активу, Фонд держмайна був змушений суттєво опустити його стартову ціну.
 
Тепер вона майже втричі нижча — 201 мільйон доларів (5,16 млрд. гривень).
 
Як заявив керівник ФДМУ Ігор Білоус, зроблено це для того, аби розширити коло претендентів. Уже зараз, за словами чиновника, до ОПЗ виявляють інтерес інвестори зi США, Оману, Туреччини та Східної Європи.
 
Щоправда, сам очільник Фонду державного майна визнає: ринкова вартість ОПЗ становить близько 400-450 мільйонів. 
 
ОПЗ прозвітував про власні збитки за останні дев’ять місяців. І ця інформація аж ніяк не вселяє оптимізм у майбутніх покупців — і точно вже не сприятиме зростанню ціни під час торгів.
 
Так, у січні-вересні найбільший виробник аміаку і карбаміду отримав збитків на суму 560,52 мільйона гривень. 
 
Цікаво, що торік за цей же самий період підприємство, навпаки, отримало прибуток — 205,29 мільйона гривень. 
 
Тим часом продавати Одеський припортовий треба. Цей пункт записано в меморандумі співпраці України з Міжнародним валютним фондом, де ОПЗ фігурує разом із енергогенеруючою компанією «Центроенерго».
 
Одеський актив має піти у приватні руки до кінця нинішнього року, а енергетична структура — до кінця березня 2017-го.
 
Також до кінця нинішнього року на продаж мають бути виставлені «Харківобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Миколаївобленерго», «Хмельницьк­­обленерго» і «Тернопільобленерго».
 
Утiм, знаючи, як вітчизняна влада ставиться до своїх обіцянок перед фінансовими донорами, несподіванки дуже навіть можливі. 
 
Коли на кону тіньові мільйони
 
Енергетичні підприємства, які йдуть у переліку другими, міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик пропонує роздержавлювати після ухвалення закону «Про ринок електричної енергії».
 
Закон, як відомо, передбачає перехід на прямі відносини між виробниками і споживачами електроенергії. «Це на порядок підвищило б вартість компаній», — додав чиновник. 
 
При цьому він повідомив: закон точно не буде ухвалено до кінця нинішнього року! Найоптимістичніший термін — лютий-березень 2017 року. «Ми виступаємо з ініціативою, щоб до приватизації енергокомпаніями управляло міністерство. Міністерство не впливає на обленерго, виставлені на приватизацію, вони перебувають в управлінні ФДМУ. Це неправильно», — сказав Насалик.  
 
Під знаком питання «Укр­газвидобування». Сьогодні, як відомо, це підприємство перебуває у переліку активів, що не підлягають приватизації.
 
Утiм за ініціативою нардепа від «Народного фронту» Сергія Іванчука його пропонують вилучити з цього списку.
 
Такої ж думки дотримується і комітет з питань економічної політики Верховної Ради, який рекомендує колегам-парламентаріям таки пустити цю структуру з молотка.
 
Ця позиція, утiм, різко контрастує з точкою зору Прем’єр-міністра, який свого часу заявив, що приватизація «Укргазвидобування» неможлива. Мовляв, він не допустить спроб рушити систему роботи компанії.
 
Сьогодні ця структура, сто відсотків акцій якої належить НАК «Нафтогаз України», є найбільшою газовидобувною компанією країни, що забезпечує близько 75% загального видобутку газу.
 
Ще одна битва розгорнулася за активи «Укрспирту».
 
Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий заявив про глобальну систему корупції на цьому державному підприємстві, подолати яку зможе тільки приватизація.
 
«Від роздержавлення «Укр­спирту» держава може отримати від 200 до 400 мільйонів доларів, — сказав він. — Ми розуміємо, що це небагато, але, за моїми відчуттями, це буде більше, ніж за ОПЗ».
 
Якщо спиртова галузь перейде у приватні руки, це зможе суттєво підвищити ефективність його роботи, адже, на думку Кутового, сьогодні там процвітає корупція і приховування доходів.
 
«Сьогодні половина заводів корпорації є частиною централізованої системи, а інша — самостійні юридичні особи, — каже Кутовий. — Я взяв цифри 2015 року. Перші показують прибуток 359 мільйонів гривень, другі — збиток на 28 мільйонів». 
 
На думку політолога Вадима Карасьова, сьогодні цю структуру навмисне доводять до банкрутства, щоби зірвати приватизацію.
 
«Дирекція «Укрспирту» набирає на роботу люстрованих міліціонерів та інших осіб із сумнівною біографією». 
 
Очікують приватизацію й у фінансовому секторі.
 
Йдеться наразі про 99,9% акцій Українського банку реконструкції і розвитку, аукціон із продажу якого відбудеться 30 листопада. Головна вимога до покупця — приведення капіталу банку до нормативних вимог. 

Чи зуміємо, як Польща?

Тим часом Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначає: приватизація у нашій країні все ж не буде тотальною.
 
І деякі підприємства продаватимуть не повністю, залишаючи державі частину пакета акцій. «Приватизація має бути відкритою і публічною для всіх, вона не може бути для обраних. Ми цей шлях уже проходили у 90-х», — зазначив Прем’єр. 
 
Ідея Гройсмана — продавати не повністю, а лише пакети акцій стратегічних підприємств.
 
«Ми можемо запросити провідні іноземні компанії стати співвласниками на наших підприємствах, — сказав він. — Це значить, що заводи, які сьогодні працюють лише на наш ринок, матимуть партнерів із числа лідерів світового ринку із виробництва профільної продукції і таким чином зможуть осягнути весь світовий ринок». 
 
За його словами, приватизація в Україні має дати кілька конкретних результатів.
 
По-перше, держава намагатиметься позбутися всіх підприємств, які не є стратегічними. По-друге, роздержавлення має створити нові робочі місця і започаткувати процес інвестування у новий національний продукт України.
 
«Ми хочемо, аби замість корупції у державні підприємства прийшов інвестиційний успіх», — зазначив Гройсман. 
 
Слова очільника Кабміну, на думку експертів, є назагал логічними.
 
«Саме завдяки приватизації Польща зуміла пройти величезний шлях за 20 років — той шлях, який вона не змогла пройти за 500 років, — цитують ЗМІ засновника компанії «Конкорд Кепітал» Ігоря Мазепу. — Окрім грошей, ця країна отримала ще нових інвесторів, нові знання, менеджмент і корпоративне управління, ефективний фондовий ринок і пенсійну систему, нову інфраструктуру — дороги, порти, аеропорти». 
 
В Україні, на жаль, не вдається використати цей інструмент впливу на розвиток економіки. Із приватизацією у нас традиційно не складається.
 
Якщо винести за дужки Криворізький комбінат, то роздержавлення по-українськи — це суцільна смуга корупції, дерибану, передачі активів «потрібним людям».
 
Останнє було особливо поширеним за часів Віктора Януковича, коли українські активи продавали російським «інвесторам» — передпродажні умови були виписані спеціально під них — а ті доводили заводи до банкрутства, закривали їх.
 
Особливо популярною була схема, коли власником українського підприємства ставала структура з РФ, яка мала схожий завод на території Росії, — тоді власник просто усував зарубіжного конкурента. 
 
Щоправда, реалізація невеликих пакетів акцій — справа зазвичай непроста.
 
І якщо Гройсману вдасться цей задум реалізувати, аналітики аплодуватимуть йому стоячи. Утiм експерти підозрюють, що їм не доведеться вставати зi своїх місць... 
 
Коли ніхто нічого не купує
 
Тим часом українська приватизація відчутно пригальмовує.
 
За даними Фонду держмайна, доходи до Державного бю­джету від приватизації за січень-вересень знизилися на 42,5% — до 72,9 мільйона гривень.
 
Центральне і регіональні управління ФДМУ за цей період продали 91 об’єкт держвласності, в тому числі у вересні — 9. А також 210 об’єктів комунальної власності, із них у вересні — 24.
 
У вересні фонд виставив на продаж три пакети акцій через фондові біржі — на суму 121 мільйон гривень. Місяцем раніше ФДМУ на майданчиках організаторів не продав жодної акції. 
 
Експерти називають такі результати «ганебними».
 
От тільки чи вдасться зрушити з місця цей процес, особливо зважаючи на величезну кількість персонажів, близьких до української політики, яким невигідний прозорий продаж нині кишенькових активів.
 
А особливо — продаж, який дозволить не лише позбутися майна, а й залучити на підприємство хорошого господаря. Як це свого часу зробили поляки. 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Ось вони — найкращі інвестори! 
Українці, які працюють за кордоном, за останні 5 років переслали до України близько 35 мільярдів доларів.
 
«Наші заробітчани давно вже стали вагомим фактором української економіки», — сказав президент ГО «Всеукраїнська Асоціація компаній iз міжнародного працевлаштування» Василь Воскобойник.
 
За його словами, у 2013 році Національний банк зафіксував рекорд із перерахунку грошей від заробітчан у сумі 8,5 млрд. доларів. Ця сума значно перевищує всі іноземні інвестиції, що надходять в Україну.
 
За його словами, більшість українців не мають на меті залишатися жити за кордоном, а, заробивши гроші, прагнуть повернутися додому.
 
«Але повертатися, ми сподіваємося, українці будуть уже європейцями, людьми, які звикли працювати по легальному трудовому контракту, легально платити податки, страхувати власне життя, — сказав Воскобойник. — Ми сподіваємося, що вони не будуть миритися як із чиновниками, так і з роботодавцями, які стараються максимально занизити рівень заробітних плат, таким чином виштовхуючи їх із країни. Сподіваємося, що коли українці почнуть застосовувати свої знання на території України, то почнеться реальний процес євроінтеграції». 
 
ЯК СТАЛО ВІДОМО
І як там ваш «Приватбанк»?
 
Представники «Приватбанку» і Міжнародного валютного фонду, як повідомила прес-служба української фінансової структури, нещодавно мали зустріч, на якій обговорили «роль банку для української банківської системи». 
 
«У жовтні делегація «Приватбанку», яку очолили голова правління Олександр Дубілет і заступник голови правління Людмила Шмальченко, провели зустрічі з представниками МВФ та JPMorgan під час JPMorgan Investor Seminar. Семінар проходив у Вашингтоні під час щорічних зборів МВФ», — йдеться у повідомленні. 
 
Пильна увага громадськості до подібних новин пояснюється регулярними чутками про нібито плани влади націоналізувати «Приват». Утiм ймовірність такого розвитку подій традиційно заперечують у банку.