Три питання від МВФ: фонд вивчає Держбюджет України на 2017 рік

12.10.2016
Три питання від МВФ: фонд вивчає Держбюджет України на 2017 рік

Експерти МВФ бачать позитивнi змiни в Українi, але хотiли б почути, як ми долатимемо нашi старi проблеми.

Українська столиця знову чекає на приїзд до нас місії Міжнародного валютного фонду. Сподівана подія, як вважає міністр фінансів Олександр Данилюк, має відбутися «десь наприкінці жовтня». Влада сподівається від цієї зустрічі стабілізувати програму кредитування «стенд-бай», проте погоджується, що зробити це буде нелегко: надто вже багато запитань мають до нас заокеанські кредитори. Ми нарахували щонайменше три. 

«То ви будете приватизувати чи як?..»

Вітчизняні експерти зазначають: Президент, Прем’єр-міністр, керівники Мінфіну та Національного банку ще 1 вересня у письмовому вигляді дали Фонду цілих сорок обіцянок, час виконання яких закінчився в останній день першого місяця осені. Обіцянки не виконані. 
 
Головна з них — мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Те, що мораторій треба скасовувати, не викликає заперечень у жодного з фахівців — за винятком хіба що господарників-корупціонерів і полiтиків-популістів. І що заборона на продаж землі є потужним гальмом розвитку сільського господарства в Україні. Саме тому, треба думати, скасування мораторію було одним із найголовніших «структурних маячків» у виконанні нашою державою програми співпраці з Фондом. 
 
Замість підготовки до скасування ми отримали продовження мораторію ще на рік. Аналітиків у цій ситуації здивував навіть не сам факт капітуляції України перед популістами, а те, наскільки безвольно капітулювала виконавча влада. Не було навіть спроби домовлятися з політичними силами і таки йти у напрямку лібералізації ринку землі. Щодо обіцянок перед МВФ, то позиція України виглядає, м’яко кажучи, непереконливою. 
Найбільша проблема, що її спричиняє земельний мораторій, — неможливість для аграрного сектору отримувати доступні кредити. Адже фермери не можуть використати землю, яку вони обробляють, як заставу. Цю тезу днями ще раз повторив керівник МВФ в Україні Рон ван Руден. 
 
Не зовсім розуміють у Фонді й особливостей української приватизації. Яка мала вже до кінця нинішнього року передати у приватні руки не тільки культовий Одеський припортовий завод, перша спроба роздержавлення якого у липні нинішнього року гучно провалилася. Оскільки не виявилося жодного охочого стати його власником. Тоді, нагадаємо, стартова ціна стратегічного підприємства становила в еквіваленті 520 мільйонів доларів. Наступна спроба спекатися колись золотого активу намічена на кінець жовтня — початок листопада. За словами голови Фонду держмайна, стартову ціну знизять до 150 мільйонів доларів в еквіваленті.
 
Окрім ОПЗ, у приватні руки цьогоріч мають перейти ще низка підприємств енергетичного сектору. Серед них «Харків­обленерго», «Запоріжжяобл­енерго», «Миколаївобленерго» та «Хмельницькобленерго». А наступного року, до речі, приватним мало би стати і «Центр­енерго». Але якщо з Одеським припортовим експерти Фонду можуть відчути хоча би якісь коливання повітря, то перспективи продажу цих активів наразі залишаються більш ніж туманними. А обіцянки приватизувати, до речі, — не просто слова, а цілком конкретні плани, передбачені у меморандумі між МВФ та Україною. 

Пенсійна загроза

Наступна ґрунтовна тема для розмови — дефіцит Пенсійного фонду. Що робити з цією дірою, через яку з держбюджету вилітають шалені суми, зневоднюючи сам держбюджет, не береться сказати жоден з урядовців у нашій країні. Нинішнього року з держбюджету до Пенсійного фонду надійшла фантастична сума — 144 мільярди гривень! Справедливості заради можна додати, що проблема ця не нова і жоден із чиновників вищого рангу не намагався навіть наблизитися до її вирішення, надаючи перевагу імітації. Сьогодні, коли проблема дефіциту держбюджету стала критично гострою, з відтінками дефолту, кредитори почали вимагати дій. 
 
Грубо кажучи, виходів із ситуації є два: або проводити негайні пенсійні реформи, збільшуючи наповнення Пенсійного фонду, або ж вдаватися до грубих і непопулярних дій. На кшталт підвищення пенсійного віку. Що є практично політичним самогубством, — особливо у наших умовах. 
 
МВФ пояснює українським чиновникам, що їх наша політична кон’юнктура цікавить дещо менше, ніж самих чиновників, а вже наступного року — а сума дефіциту в 2017-му, безумовно, зросте — через незбалансованість Пенсійного фонду може настати колапс у цілій державі.

Тож до кінця вересня наша влада буцімто пообіцяла Вашингтону підготувати законопроект, який би підвищив пенсійний вік. Та замість кроків у цьому напрямi віце-прем’єр Павло Розенко заявляє, що жодних подібних кроків Кабмін не готує і готувати не може. Тому що він сам ментально проти обмежень вітчизняних пенсіонерів! Не пропонуючи натомість жодних альтернативних рішень. 
 
Збільшувати пенсійні внески було би неправильно з економічної точки зору, оскільки призвело би до подальшої тінізації економіки. І, як вважають експерти, сума надходжень до Пенсійного фонду не зросла б, а, навпаки, знизилася. 
 
Тож МВФ наразі рекомендуватиме не підвищувати пенсійний вік для всіх категорій, а наразі хоча б скасувати пільги для тих категорій людей, які мають винятки у нашій пенсійній системі. «Скасувати спеціальні привілеї щодо виходу на пенсію. Ви й так уже надто щедрі з привілеями», — сказав керівник європейського департаменту Фонду Пол Томсен.
 
А тим часом із кожним днем відтягування рішення проблема українського Пенсійного фонду стає все загрозливішою і все більше становить небезпеку для всієї держави. 

Нема е-декларацій — не буде доларів!

Питання номер три, яке може поставити українській владі місія Міжнародного валютного фонду, можна спокійно назвати питанням номер один. Це — боротьба з корупцією. «Для того, щоб Україна зберегла нинішній рівень міжнародної економічної підтримки, у тому числі й iз боку МВФ, вона має впоратися з головним викликом — подолати корупцію, — нещодавно заявив Пол Томсен. — Головним викликом для української влади є те, що вони дійсно мають мобілізувати тверде бажання вирішувати ключові проблеми корупції. Я вважаю, що це головне завдання для руху вперед». 
 
Для тих, хто міг забути, Томсен нагадав: МВФ раніше ви­словлював свою занепокоєність темпами реформ, спрямованих на зниження корупції. «Було декілька ініціатив, у тому числі й у нинішній програмі, в останньому огляді по Україні, включаючи вимоги для чиновників задекларувати свої активи», — додав Томсен. 
 
Така пильна увага до проблеми корупції в окремо взятій країні — це, як стверджується, вперше в історії Міжнародного валютного фонду. І кредиторів тут цілком можна зрозуміти. Адже таке вперте небажання істеблішменту України прийняти цивілізовані правила гри і таки запровадити електронні декларації для державних службовців — це вже більше нагадує фарс, аніж технічні неполадки розробників. 
 
Варто Фонду хоча би трохи залишити Україну без свого нагляду, як мов нізвідки виринає якщо не визнаний корупціогенним законопроект Тетяни Донець, то позов Опо­блоку до Конституційного суду щодо електронних декларацій, які, виявляється, дуже сильно ущемляють той самий ранимий Опоблок.

А у вигляді контрольного пострілу — форми е-декларацій, що не відповідають встановленим нормам. 
Уперте небажання чиновників показати свої доходи, схоже, всерйоз розлютило американських донорів. Які популярно пояснили, що більше грошей, тобто чергового траншу, нам не дадуть. І це буде достатнім покаранням за дитячу поведінку українського політикуму. 

Держбюджет-2017: місія на межі фантастики

Приїзд місії МВФ — це буде навіть не розмова про виділення наступного траншу. Принаймні вітчизняні чиновники наразі не ставлять перед собою таких амбіційних завдань. «Зараз не йдуть перемовини щодо траншу. Перемовини відбуваються навколо продовження програми», — заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. 
 
Через призму нереалізованих обіцянок української влади Фонд розглядатиме проект Державного бюджету 2017 року. Адже всі три проблеми роблять його виконання де-факто неможливим.

Опосередковано це підтверджує і сам Олександр Данилюк, зазначивши, що у Міжнародного валютного фонду є багато запитань до державного кошторису України на наступний рік. Щоправда, сам він зберігає оптимізм, мовляв, багато питань — це нормально. «Адже бюджет — це дуже складний документ. Вони (МВФ. — Ред.) хочуть розуміти, як він формувався і наскільки його можна виконати», — сказав міністр фінансів. 
 
За словами чиновника, назагал із логікою головного фінансового документа України у Вашингтоні згодні. Й МВФ навіть буцімто вважає його реалістичним. А запитання, які ставитимуть, — це чиста технологія. Ну і трохи загальної логіки про стан процесу. Яка все-таки ґрунтується на українських зобов’язаннях.