Експерти з'ясували, як ліквідувати епідемію чуми свиней

Учасники робочої групи констатували негативну динаміку захворюваності АЧС в європейському регіоні. Основними причинами поширення вірусу є нелегальна торгівля живими свиньми, неконтрольоване їх переміщення, а також питання, пов’язані з ідентифікацією та реєстрацією тварин, які утримуються в приватних господарствах. 

 

Для боротьби з поширенням АЧС будуть застосовуватись усі можливі механізми відповідно до рекомендацій групи експертів, які відвідували кожну країну-учасника комісії з питань АЧС. В Україні Держспоживслужба активно працює над впровадженням ефективних заходів з виявлення випадків АЧС та їх запобігання. «Вже досягнуто попередньої угоди з регуляторною службою щодо інструкції з утримання свиней, допрацьовуємо її з Мінагрополітики. Також попрацюємо над інструкцією з перевезення тварин», — розповідає голова Держспоживслужби Володимир Лапа.

 

Надзвичайно актуальним і терміновим він також вважає налагодження процесу ідентифікації, відстежуваності руху не тільки тварин, а й готової продукції, контроль дикої фауни. За словами Лапи, ці проблеми накопичувалися роками, тому їх вирішення не може бути миттєвим. Тож слід бути готовими до випадків АЧС і в наступному році.

 

«Це захворювання швидко не ліквідується. Але ми вийдемо на траєкторію, яка приведе до поступової локалізації АЧС», — переконаний керівник Держспоживслужби. 27-ма конференція Регіональної комісії МЕБ по Європі відбувалася  цими днями у Лісабоні. У рамках конференції пройшли двосторонні перемовини з делегаціями країн-членів МЕБ про поточну епізоотичну ситуацію.

 

Обговорювали позицію України щодо контролю та профілактики інфекційних захворювань тварин, посилення ветеринарних служб країн-членів МЕБ, напрацювання рекомендацій у сфері здоров’я та благополуччя тварин та безпечності харчових продуктів тваринного походження, стандарти міжнародної торгівлі тваринами і продукцією тваринного походження. 

Держспоживслужба ініціювала реформування підходу до державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Як повідомляє прес-служба відомства, передбачається впровадження різних систем контролю продукції залежно від ступеня ризику. Зокрема, система державного контролю якості продукції потребує реформування в частині видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

 

Володимир Лапа під час «круглого столу» «Що буде після ліквідації СЕС: зміна вивіски чи нова система громадського здоров’я» зауважив, що підходи до видачі висновків санепідекспертизи є застарілими і потребують перегляду, оскільки ці документи не дають гарантії якості продукції:

 

«Це індульгенція на п’ять років роботи того чи іншого підприємства чи на здійснення імпорту, яка не підкріплена належним чином». Тому Держспоживслужба проводить консультації з усіма зацікавленими сторонами щодо зміни самого підходу до здійснення контролю.

 

«Зараз ми бачимо необхідність розділити це питання на три складові, залежно від ступеня ризику. До першого блоку слід віднести особливо небезпечні види продукції: пестициди та агрохімікати, щодо яких обов’язково потрібно проводити токсикологічні дослідження. На таку продукцію повинен видаватися висновок санепідемекспертизи, який є передумовою реєстрації. Тобто там, де є особливо небезпечні фактори, існуюча система повинна бути збережена, бо саме там може бути найбільша загроза для населення», — пояснив Володимир Лапа. 

 

Другий блок — продукція середнього ступеня ризику. Тут є можливість обмежитися декларацією виробника, яка за певних умов може підкріплюватися протоколом про випробовування лабораторних або наукових інституцій. 

 

І останній блок — види продукції низького ризику, які взагалі не потребують жодного висновку. 

 

«Таким чином ми зможемо зберегти посилений контроль за особливо небезпечною продукцією та одночасно дерегулювати ринок. Необхідно опрацювати відповідні законодавчі ініціативи, спрямовані на формування зрозумілої і логічної моделі. Ми готові такі пропозиції підтримати», — зазначив голова Держпрод­споживслужби. 

Тим часом у бюджетному процесі також мають бути враховані виклики, які виникли в українському тваринництві, щоб забезпечити адекватне фінансування заходів із запобігання хвороб сільскогосподарських тварин, вважає Володимир Лапа. Насамперед, йдеться про вдосконалення протиепізоотичних заходів та проведення лабораторних досліджень.

 

«Розраховуємо, що і фінансування протиепізоотичних заходів, і кошти на проведення лабораторних досліджень та виплату заробітної плати буде забезпечено на належному рівні. Ми розуміємо, що ситуація в країні складна.

 

Однак нехтування елементарними заходами безпеки в частині протиепізоотичних і карантинних заходів призводить до ще більших втрат, у тому числі бюджетних», — підкреслив він. 

 

Держпродспоживслужба також розглядає можливості посилення мотивації персоналу, щоб підвищити ефективність роботи та боротьби з корупцією. Частково це завдання вже розв’язала нова редакція закону про держслужбу, де передбачено механізми заохочення держслужбовців. 

Держспоживслужба також ініціює пілотний проект покращення фітосанітарного контролю на прикладі однієї з областей. Під час реалізації проекту напрацюють системні підходи в управлінні фітосанітарними ризиками та механізм упередження існуючих загроз. Буде створено робочий орган, який формуватиме систему заходів фітосанітарної безпеки. 

 

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів разом з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), профільними асоціаціями та представниками бізнес-спільноти ініціюватиме перед Міністерством аграрної політики та продовольства створення робочої групи з питань поліпшення фітосанітарного контролю в Україні. Таке рішення прийняли наприкінці минулого тижня. 

 

Передбачається, що в рамках робочої групи інспектори сконцентруються на вивченні проблем та способів максимального оздоровлення території регіону від шкідливих організмів, забезпеченні її охорони від проникнення карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів, здатних завдавати збитків сільському господарству. 

 

Таким чином, вважають іні­ці­атори, можна напрацювати системні підходи в управлінні фітосанітарними ризиками та ефективний механізм упередження та боротьби з існуючими загрозами у фітосанітарії. 

 

«Це є одним із компонентів нашої стратегії, спрямованої на мінімізацію джерел ризиків, на відміну від попередньої практики впливати на результат», — каже Володимир Лапа. 

 

Держпродспоживслужба намагається налагодити зворотний зв’язок iз бізнес-спільнотою, аби оптимізувати роботу та сформувати корисні для галузі законодавчі ініціативи. З цією метою на недавньому бельгійсько-українському форумі «Ведення бізнесу в новій Україні» її очільник озвучив перспективи розвитку відомства: «Ми просимо підприємців давати своє бачення розв’язання тих чи інших питань, побудови роботи Держпродспоживслужби, розробки законопроектів тощо. У деяких випадках бізнес охоче надає власні пропозиції, і ми таку активність вітаємо. Бо тільки наші спільні зусилля дозволять створити прогресивну та сучасну Держпродспоживслужбу». 

 

Володимир Лапа впевнений, що, завдяки підтримці комунікації з бізнесом на різних рівнях та врахуванню позиції підприємців, Держпродспоживслужба зможе продемонструвати значний прогрес уже впродовж року. Сьогодні основна увага зосереджена на інституційній розбудові Держпродспоживслужби та на адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу.

 

Крім того, служба повинна вирішувати ряд поточних проблем. «Мушу зізнатися, що здійснювати реформи і одночасно зберігати найкращі напрацювання, забезпечуючи повноцінну поточну роботу, дуже непросте завдання», — зауважує керівник Держпродспоживслужби.