Завод замінить ресторан

09.10.2004

      Нещодавно Олександр Омельченко заявив, що жодна ділянка в Києві не видаватиметься без його особистого підпису. І додав, мовляв, вдатися до таких жорстких санкцій його змусила надзвичайна ситуація із земділянками у столиці. Справа в тому, що території, які Київрада виділяла під будівництво житла, простоюють ось уже кілька років поспіль. За словами київського мера Олександра Омельченка, на виділеній під будівництво квартир землі давно можна було б спорудити 12 мільйонів квадратних метрів житла, яких би вистачило столиці на 8 років. Чому роботи на цій території не зрушують із мертвої точки, «УМ» пояснив начальник Київзему Анатолій Муховіков. «У столиці 294 земельні ділянки рішенням Київради виділено під будівництво, проте роботи там не ведуть по 2,5 і більше років. Нам це пояснюють тим, що не мають грошей або будівельників, але найчастіше такий простій вказує на спроби поторгувати документами на землю. А це мільйонні кошти», — резюмував він. Тож, щоб навести лад у Києві, буде проведено повну інвентаризацію земельних ділянок. У тих, кого зловлять на спробах нагріти руки на такій справі, землю, швидше за все, просто відберуть.

      До того ж інвентаризація торкнеться і землі, на якій розташовані промислові підприємства. Причому промислові гіганти, які стоять без діла або працюють не на повну потужність, відселятимуть. Перший приклад такого переселення вже є. Щоправда, перенесли підприємство не на столичні околиці, а в інші українські міста. Адже вільних ділянок під масштабні будівельні амбіції столиці вистачить либонь на кілька років. Про це свідчить і щільність забудови міста. Крім того, Київ усе жорсткіше наполягає на приєднанні до своєї території Вишгорода та Вишневого. Якщо злиття таки відбудеться,  навіть віддалені столичні мікрорайони Біличі та Новобіличі стануть престижними київськими районами. Першим у Київській мерії вирішили змінити прописку редукторного заводу. З вулиці Борщагівської підприємство, що займало 4 гектари землі, перекинули в Полтавську область. Тепер 400 заводчан поставили перед вибором або змінювати столичне життя на полтавське, або працювати вахтовим методом, або отримати компенсації і шукати нове місце працевлаштування.

      За словами начальника Головного управління економіки та інвестицій Валерія Борисова, на вільній ділянці в дві черги збудують великі торговельний та торговельно-розважальний центри. Отримати роботу в центрах зможуть понад півтори тисячі осіб. Проте чи знайдуть там роботу інженери, конструктори та інші «технарі»?

      Через дефіцит на ділянки у столиці слідом за редукторним у черзі на відселення стоять заводи «Більшовик», «Радар», «Квант» та «Арсенал». Також столичні чиновники міркують, куди б із вулиці Боженка перенести шостий митний пункт. Зараз саме туди на розмитнення вирушає більшість вантажівок, які перетинають півміста. Валерій Борисов уже поставив хрест на цьому, за його словами, «приреченому об'єкті» і наразі шукає, де б на карті Києва чи області поставити хрестик із позначкою «митний пункт №6».

      Після того, як «чистку» буде завершено, на вивільненій землі обіцяють збудувати житлові багатоповерхівки, офіси, готелі, ресторани, казино, а якщо залишиться якийсь шматочок — його щедро пожертвують під парк чи музей.

Олеся АНАСТАСЬЄВА.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>